Вирок від 20 жовтня 2026 р. у справі №289/396/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/396/26

Номер провадження 1-кп/289/133/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12026060670000031 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорногородка, Макарівського району, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В один із днів вересня 2024 року, точна дата та час слідством не встановлена, але не пізніше 10.09.2024, ОСОБА_4 перебував у місті Києві і у нього виник злочинний умисел на підроблення посвідчення водія за попередньою змовою групою осіб, з метою подальшого його використання.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на підроблення посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений день, час, але не пізніше 10.09.2024, перебуваючи у м. Києві, ОСОБА_4 , використовуючи свій мобільний телефон через мережу Інтернет, а саме соціальну мережу «Facebook», знайшов контакти невстановленої у ході слідства особи, з якою домовився про підроблення посвідчення водія, таким чином вступив з нею у злочинну змову, направлену на підроблення посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії В.

У подальшому, того ж дня, перебуваючи у місті Києві, через месенджер «Telegram», ОСОБА_4 передав свої особисті дані невстановленій особі з метою виготовлення підробленого посвідчення водія на своє ім`я.

Після цього, у невстановлений день, час та місці, невстановлена слідством особа термосублімаційним та термотрансферним способом друку виготовила підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 10.09.2024 на ім`я ОСОБА_4 , яке останній отримав у невстановлений час вересня 2024 року від невстановленого чоловіка через відділення Нової Пошти в м. Києві.

В подальшому, ОСОБА_4 маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою отримання безпідставного права керування транспортними засобами зберігав та використовував завідомо підроблене посвідчення воді серії ВХО №751182.

Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, як підроблення посвідчення водія з метою його особистого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ч. 2 «Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, маючи умисел на подальше використання завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 , бланк якого не відповідає аналогічним, що знаходяться в обігу на території України, оскільки виготовлений термосублімаційним та термотрансферним способом друку, 21.02.2026 о 08 годині 51 хвилина на 86 кілометрі автомобільної дороги «Київ-Чоп» в с. Кочерів Радомишльської ТГ Житомирського району Житомирської області на автомобілі своєї дружини ОСОБА_7 «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», які після зупинки вказаного транспортного засобу пред`явили законну вимогу ОСОБА_4 надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваного діяння, пред`явив посвідчення водія серії НОМЕР_1 на своє ім`я, достовірно знаючи те, що воно є підробленим, надав його працівникам поліції Управління патрульної поліції в Житомирській області з метою уникнення відповідальності за порушення Правил дорожнього руху та відповідного адміністративного покарання, тим самим використав завідомо підроблений офіційний документ.

Згідно висновку судової технічної експертизи документів бланк наданого посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке видане на ім`я ОСОБА_4 , не відповідає аналогічним, що знаходяться в офіційному обігу.

Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, як використання завідомо підробленого офіційного документа.

27.02.2026 року між прокурором Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_8 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

З даної угоди вбачається, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Сторони угоди, укладеної між прокурором і обвинуваченим, визначили та узгодили покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинені ним кримінальні правопорушення, а саме:

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 1 року позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 850 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначили ОСОБА_4 покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Водночас, сторони угоди погоджуються на застосування судом положень ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку, що вказана угода підлягає затвердженню, у зв`язку із наступним.

Прокурор в судовому засіданні заявила, що укладення даної угоди відповідає вимогам і правилам КПК та КК України, а тому просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні беззастережно визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та просив суд затвердити вказану угоду з прокурором, призначивши йому узгоджену міру покарання, при цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 також просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним. При цьому сторони повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про визнання винуватості, наслідки затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень доведена повністю, а тому його дії кваліфікує в межах пред`явленого обвинувачення:

- за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення водія з метою його особистого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого офіційного документа.

За вчинення вказаних кримінальних правопорушень обвинуваченому необхідно призначити раніше зазначене покарання, узгоджене сторонами вищевказаної угоди.

Арешт на майно не накладався. Цивільний позов не заявлявся.

Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не вбачається.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави 3565 гривень 60 копійок витрат на проведення судової технічної експертизи документів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити у кримінальному провадженні №12026060670000031 угоду про визнання винуватості від 27.02.2026 року, укладену між прокурором Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27.02.2026 покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточне покарання ОСОБА_4 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку – 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, а саме буде періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке видане на ім`я ОСОБА_4 , що упаковане в паперовий конверт та зберігається в матеріалах вказаного кримінального провадження та оптичний диск DVD-R – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3565 гривень 60 копійок витрат на проведення проведення судової технічної експертизи документів.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1