Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №503/955/26
Суддя: Коломієць Н. О.
Номер провадження: 33/813/1897/26
Номер справи місцевого суду: 503/955/26
Головуючий у першій інстанції Сердюк Б. С.
Доповідач Коломієць Н. О.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2026 м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Коломієць Н.О. розглянувши апеляційну скаргу захисника Рикуна Антона Вадимовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 03.09.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ,-
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Суд встановив, що ОСОБА_1 16.06.2026 о 23.43 год. за адресою: с. Івашків, вул. Грабарська, керував транспортним засобом "Volksvagen Transporter" д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Рикун А.В. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Мотивуючи апеляційні вимоги зазначає, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 підстав зупинки ТЗ під його керуванням, матеріали справи також не містять задокументованих підстав зупинки ТЗ, а отже працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» дали право здійснити законну зупинку ТЗ під керуванням останнього.
Наявні в справі відеозаписи не містять процедури виявлення поліцейськими будь-яких ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , зокрема таких, які зазначені в акті огляду, в той час як акт огляду на місці події не складався, а поведінка ОСОБА_1 була адекватною, а тому вимоги поліцейських про проходження огляду є безпідставними. Крім того, ані акт огляду, ані роздруківка результатів тестування не підписані, що свідчить про незгоду ОСОБА_1 з такими результатами, водночас всупереч вимог чинного законодавства поліцейські не направили ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я, не склали відповідне направлення на огляд та не забезпечили такий огляд протягом двох годин, як і не вручили таке направлення водієві, тож підстави для притягнення останнього до відповідальності за ст. 130 КУпАП відсутні.
Також захисник посилається на те, що ОСОБА_1 як військовослужбовець не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки під час зупинки виконував обов`язки військової служби, про що повідомляв працівників поліції, тому підлягав огляду та відповідальності за правилами ст.ст. 266-1 та 172-20 КУпАП.
В судове засідання захисник ОСОБА_2 не з`явився. Повідомив суду про припинення договірних відносин з ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 в судові засідання апеляційного суду двічі не з`явився - про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд повідомив, клопотань про відкладення апеляційного розгляду або про здійснення дистанційного судового провадження не подавав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не перешкоджає апеляційному розгляду.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Так, частиною 7 ст.294 КУпАП, передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до п.п. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№695036 від 17.06.2026 (а.с. 2);
- роздруківкою результатів огляду на стан сп`яніння за допомогою Alkotest 8820 ARSC-0116 (а.с. 3)
- актом огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, згідно з яким результат огляду за допомогою Alkotest 8820 ARSC-0116 становить 1,00% (а.с. 4);
- відеозаписом події, що мала місце 16.06.2026 (а.с. 7).
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 та порушенні ним вимог п. 2.9а ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Оскаржуючи постанову суду, апелянт зазначає, що процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння була проведена працівниками поліції з порушенням вимог закону.
Однак такі доводи апелянта не ґрунтуються на положеннях закону та не відповідають дійсності.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі – Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 .
У відповідності до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають зокрема у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння.
Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, з досліджуваного судом відеозапису вбачається, що працівниками поліції на двох автомобілях патрульної поліції з увімкненими проблисковими маячками переслідувався транспортний засіб Volksvagen Transporter" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який на вимогу поліцейських не зупинявся, що зумовило примусове зупинення транспортного засобу шляхом перекриття одним поліцейським автомобілем проїзної частини.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП, після зупинки транспортного засобу встановлено, що в салоні автомобіля разом з водієм перебувають жінки, обстановка в салоні та розмова з ОСОБА_1 давала об`єктивні підстави вважати, що водій керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тому поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічних засобів, на що він погодився.
Дані обставини фіксувалися шляхом проведення відеозйомки і містять відеозапис щодо проходження огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру.
ОСОБА_1 не заперечував, що перед керуванням автомобілем вживав алкогольні засоби та добровільно пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою Alkotest 8820 ARSC-0116 та отримав позитивний результат із кількісним показником 1,00%.
Таким чином, стан сп`яніння ОСОБА_1 встановлено спеціальним технічним пристроєм, дозволеним до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Після проведення огляду ОСОБА_1 були пред`явлені результати вимірювання, поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чи має він намір поїхати на медичний огляд до лікарні (Кодимської ЦРЛ). ОСОБА_1 повідомив, що вживав пиво 20 хвилин тому, та замість огляду у лікарні запропонував вирішити це питання «іншим чином». Згодом водію оголошено протокол, від підпису та пояснень він відмовився, також водія відсторонено від керування.
З цих підстав апеляційний суд відхиляє доводи про те, що після огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Alkotest 8820 ARSC-0116 водію не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я, оскільки ОСОБА_1 не висловлював такого наміру та не оспорював результатів вимірювання.
На місці складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також не викладав свої зауваження щодо процедури огляду та допустимості отриманих результатів.
При цьому, з відеозапису чітко слідує, що протокол про адміністративне правопорушення складався у присутності ОСОБА_1 , який не був обмежений й наданні пояснень та викладі заперечень щодо протоколу.
Також, всупереч доводам апелянта, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не оспорював факту керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Доводи захисника про безпідставну зупинку поліцейським транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що на думку апелянта не тягне за собою обов`язку водія пройти огляд на стан сп`яніння, є безпідставними, оскільки з відеозапису вбачається, що поліцейські в темну добу пори на двох автомобілях патрульної поліції з увімкненими проблисковими маячками переслідували транспортний засіб Volksvagen Transporter" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який незважаючи на його переслідування не зупинявся, що, в умовах дії в країні воєнного стану, ну переконання апеляційного суду, беззаперечно давало підстави працівниками поліції примусово зупинити транспортний засіб. Крім того, після зупинки автомобіля, поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що пасажири в салоні заважали руху, тому транспортний засіб був зупинений.
Вказаний факт спростовує доводи апелянта про відсутність законної вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу.
В апеляційній скарзі захисник зазначає, що у ОСОБА_1 не було жодних візуальних ознак алкогольного сп`яніння, тому вимога поліцейського пройти відповідний огляд була пред`явлена безпідставно.
Такі доводи апелянта не ґрунтуються на положеннях закону.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Повноваженнями щодо встановлення наявності у водія ознак сп`яніння наділений лише працівник поліції, а тому виявлення працівниками поліції ознак сп`яніння, навіть якщо вони обумовлені певними фізичними особливостями особи, є достатньою підставою для проведення огляду на стан сп`яніння.
Крім того, поведінка водія, який не зупинявся при переслідуванні його працівниками поліції, обстановка в салоні автомобіля, давали поліцейському об`єктивні підстави припускати вживання водієм алкогольних напоїв.
Тобто, з огляду на зазначене, у працівника поліції були всі підстави вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.
В той же час, відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення, зокрема, стану алкогольного сп`яніння. З врахуванням наведеного положення Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 був зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівника поліції.
Результати такого огляду свідчать про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Посилання захисника на той факт, що водій ОСОБА_1 є військовослужбовцем і тому порядок проведення огляду військових визначений ст. 266-1 КУпАП та поліція не уповноважена проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння військових, апеляційний суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
За змістом ст.266-1КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Також, відповідно до ст.266-1КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Даний порядок визначає процедуру огляду військовослужбовців, які у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, а також щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду водія військовослужбовця таку процедуру проводить поліція.
Крім того, з відеозапису фіксації правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 хоч і повідомив працівника поліції, що є військовослужбовцем, однак на момент зупинки на службі не перебував, керував власним автомобілем та здійснював поїздку у приватних справах, не пов`язану із військовою службою.
На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а ПДР, що передбачає адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог закону на наклав стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Таким чином, постанова суду є законною та обґрунтованою, отже підстави для скасування постанови за доводами апеляційної скарги, відсутні.
Керуючись ст.ст. 294, 295 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника Рикуна Антона Вадимовича залишити без задоволення.
Постанову Кодимського районного суду Одеської області від 03.09.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Н.О. Коломієць
Оригінал: reyestr.court.gov.ua