Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №759/27835/26 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №759/27835/26

Суддя: Поплавська О. В.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/27835/26

пр. № 3/759/6961/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Поплавська О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП у матеріалах справи відсутній,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу А4122 №265 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 172-11 КУпАП від 23 вересня 2026 року, 21.09.2026 року солдат ОСОБА_1 , самовільно залишив місце служби - пункт тимчасової дислокації 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , без поважних причин і не з`явився для виконання службових обов`язків тривалістю менше однієї доби, вчинене в умовах особливого періоду, за що передбачено відповідальність частиною 4 статті 172-11 КУпАП.

ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився. Про час та місце судового розгляду був повідомлений за допомогою судової повістки, клопотань про відкладення до подавав, у поясненнях до протоколу вказав, що згоден із вчиненим адміністративним правопорушенням.

За вказаних обставин та відповідно до вимог ст.268 КУпАП, що не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справ за ст.172-11 КУпАП, суддя, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.1 ст.277 КУпАП, практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (справа "Каракуця проти України"), вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , на підставі матеріалів справи та наданих доказів, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суддя дійшов висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, а розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.

Формулювання адміністративного правопорушення вчиненого особою - це юридичний висновок, заснований на фактичних обставинах справи, зміст якого складають правові ознаки правопорушення, викладені мовою диспозиції застосовуваної норми КУпАП, тому що саме формулювання обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду і надає можливість особі щодо якої складено протокол у повній мірі реалізувати своє право на захист, оскільки дозволяє точно визначити обсяг і межі свого захисту в рамках конкретного провадження.

Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), неодноразово зазначав, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частина 3 ст. 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Частиною 4 ст. 172-11 КУпАП встановлено відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Встановлено, з моменту видання виконувачем обов`язків Президента України Указу «Про часткову мобілізацію» № 303/2014від 17.03.2014 на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Крім цього, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася. Правовий режим воєнного стану тривав на час вчинення правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 , та діє по теперішній час.

Відповідно до Закону України №1932-ХІІ від 06.12.1991 року «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Суддею встановлено, що правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , а саме самовільне залишення місце служби - пункт тимчасової дислокації 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , без поважних причин і нез`явлення для виконання службових обов`язків тривалістю менше однієї доби, мало місце на території України в період з 21.09.2026 року по 22.09.2026 року, тобто в період дії воєнного стану.

З аналізу диспозиції ч.3 ст. 172-11 КУпАП та ч. 4 ст. 172-11 КУПАП вбачається, що правопорушення - самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинене у період дії воєнного стану, не охоплюється складом адміністративного правопорушення передбаченого ст. 172-11 КУпАП, оскільки такі норми передбачають відповідальність за самовільне залишення військової частини тривалістю до 10 діб в особливий період (ч.4 ст. 172-11 КУпАП), а також у час коли особливий період не діє (ч. 3 ст. 172-11 КУпАП). Натомість, вказані норми виключають відповідальність за правопорушення, які визначені ч. ч. 3, 4 ст. 172-11 КУпАП, які вчинені в умовах воєнного стану, що прямо передбачено ч. 4 ч. ст. 172-11 КУпАП, де міститься відповідна вказівка «крім воєнного стану».

Таким чином, викладені у протоколі А4122 №265 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-11 КУпАП, від 23.09.2026 дії ОСОБА_1 не підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП, оскільки правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, який і на даний час не скасований.

Отже, суддя дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За наведених вище обставин суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 9, 172-11, 247, 251, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Поплавська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua