Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №332/2441/26 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 332/2441/26

провадження № 2/399/688/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року сел. Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шульженко В.В., при секретарі судового засідання Москаль Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Онуфріївка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє її представник, адвокат Крушинська А.А., до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

18.08.2026 до суду за підсудністю з Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшли вищевказані матеріали позовної заяви.

Позивач звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою в якій просила розірвати шлюб зареєстрований 17.04.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Гуляйпільського району Запорізької області, між нею та відповідачем, актовий запис № 18.

В обґрунтування позову зазначено, що 17.04.1999 між сторонами укладено шлюб, про що у встановленому Законом порядку відділом реєстрації актів громадянського стану Гуляйпільського району Запорізької області було зроблено відповідний актовий запис за № 18. Після укладення шлюбу проживали разом однак після певного періоду часу почали проживати окремо. Спільних неповнолітніх дітей у сторін немає, однак відповідач відмовляється з`явитися до органів РАГСу для розірвання шлюбу у позасудовому порядку, порушуючи таким чином права позивача, що має для неї істотне значення, тому вона звертається до суду із даним позовом. Спільне життя з відповідачем не склалося у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя, що суперечить уявленням позивача про сім`ю. Також на цьому підґрунті між сторонами втрачено взаєморозуміння, почуття любові один до одного. На даний момент, спільне господарство ними разом не ведеться, шлюб набув формальних ознак. На думку позивача подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме її законним інтересам, які мають істотне значення. Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що спільне проживання з відповідачем і примирення неможливе, оскільки суперечить інтересам позивача, остання вважає, що немає сенсу зберігати даний шлюб та надавати строк на примирення.

Ухвалою суду від 21.08.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) учасників справи. Даною ухвалою суду сторонам по справі надано строк на подання відповідних процесуальних документів.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивачем разом з позовом подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача в якій остання просила розглянути дану справу за її відсутності, позов задовольнити в повному обсязі. Усі судові засідання по справі провести без її участі. Розірвати шлюб. Строк для примирення сторін не надавати, позивач заперечила проти примирення, зберегти сім`ю неможливо. Проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідачу за фактичною адресою проживання, як ВПО направлено судові поштові документи, а саме копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позову та копіями додатків до нього, проте до суду повернулися конверти з відміткою на довідці «адресат відсутній».

Враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України днем вручення вказаних судових документів є 23.09.2026.

В установлені строки відзив не надійшов. Будь які заяви чи клопотання від останнього до суду не надходили.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач не подав відзив на позовну заяву з запереченням проти розірвання шлюбу, а тому шлюб між ними має бути розірваний.

Судом встановлено, що 17.04.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Гуляйпільського району Запорізької області зареєстровано шлюб між сторонами по справі, про зроблено відповідний актовий запис за № 18, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданим 17.04.1999 (а.с. 14).

Спільних неповнолітніх дітей у сторін немає, про що зазначено у позові.

Як вбачається з ч.2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України визначено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу є неможливе.

Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень статті 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, суд дійшов висновку, що судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем в розмірі 1331,20 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 258, 263 - 265, 273 ЦПК України, суд ,-

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 17.04.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Гуляйпільського району Запорізької області, актовий запис за № 18.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1331,20 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактична адреса проживання, як ВПО: АДРЕСА_2 .

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко