Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №450/3151/26
Суддя: Головатий В. Я.
Справа № 450/3151/26 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 33/811/1706/26 Доповідач: Головатий В. Я.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Гораля А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гораля А. Р. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.09.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.09.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 17.06.2026 року о 12 год. 45 хв. на вул. Грушевського, буд. 66, в м. Пустомити Львівської обл., керувала автомобілем марки «Фолькваген», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Перевірка на стан сп`яніння проводилася у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Драґер Алкотест». Результат тесту № 385 позитивний і становить 2,51 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху України і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На зазначену постанову захисник Гораль А. Р. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що у матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом. Зазначає, що остання вживала алкогольні напої з подругою після того, як припаркувала свій автомобіль. Вказує, що ОСОБА_1 не погоджувалася з результатами огляду, про що повідомляла працівників поліції, а відтак останні зобов`язані були доставити її до медичного закладу для проходження огляду. Крім того, звертає увагу, що в матеріалах справи наявні акт огляду, направлення на огляд та три рапорти працівників поліції, які датовані 16 червня 2026 року, тобто за добу до події, а відтак є недопустимими доказами.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи захисника Гораля А. Р., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Таке, зокрема, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695446 від 17.06.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення; даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та протоколу тесту №385 від 17.06.2026 року за результатом огляду із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», згідно з якими у ОСОБА_1 виявлено 2,51% проміле алкоголю; даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 проходила огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, а також про те, що остання не погоджувалася з результатами огляду, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи в сукупності, зокрема рапорту працівника поліції та відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, по приїзду працівників поліції на місце події останні помітили, що автомобіль марки «Фолькваген», номерний знак НОМЕР_1 , водій якого був заявником їх виклику, розпочав рух заднім ходом, а в подальшому після здійснення службовою особою зауваження щодо необхідності залишення на місці пригоди, повернувся на паркувальне місце, зі сторони водія якого вийшла особа ОСОБА_1 . На запитання працівника поліції з якої причини ОСОБА_1 розпочала рух, остання не змогла відповісти.
В подальшому, після встановлення особи водія та виявлення у неї ознак алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 були роз`яснені її права та обов`язки відповідно до ст. 268 КУпАП, запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, в медичному закладі або відмовитися від проходження такого.
Остання спершу відмовлялась проходити огляд, однак, в подальшому, погодилась пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, після проходження якого не заперечувала проти результату огляду та не просила доставити її до медичного закладу для проходження такого, а на запитання працівника поліції зазначила, що вживала алкогольні напої за день до цього.
При цьому, ОСОБА_1 впродовж всього спілкування з працівниками поліції на місці події жодного разу не повідомляла їм про те, що вона не керувала транспортним засобом.
Крім того, остання підписала протокол про адміністративне правопорушення та роздруківку приладу «Drager Alcotest», чим засвідчила свою згоду із внесеними до них даними, та не надала жодних пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення, тобто не скористалась своїм правом висловити відповідне заперечення.
Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, сукупність наявних доказів дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а тому доводи апеляційної скарги про протилежне є безпідставними.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується покликань сторони захисту в частині розпивання ОСОБА_1 алкогольних напоїв із подругою у кафе після паркування керованого нею транспортного засобу, слід вказати, що вказані обставини не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не відповідають дійсності, оскільки із відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 спершу повідомляла працівникам поліції про вживання алкогольних напоїв два тижні тому, а після проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння вказала, що вживала минулого дня, однак в подальшому повідомила про вживання алкогольних напоїв цього дня наодинці.
Неправильне зазначення дати направлення на огляд та рапортів працівників поліції є очевидною опискою, враховуючи наявні відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, якими підтверджуються всі обставини, які мали місце 17 червня 2026 року, а відтак доводи в цій частині є голослівними та жодним чином не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 .
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Клопотання про виклик та допит ОСОБА_2 у якості свідка не підлягає до задоволення, оскільки останній не був очевидцем подій, які мали місце 17.06.2026 року, а відтак не може повідомити обставин, які мають значення для справи.
Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на неї адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутності обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя –
постановив:
постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.09.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гораля А. Р. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Головатий В.Я.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua