Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №521/9326/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/9326/26

Провадження № 2/521/6942/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Леонова О.С.,

за участю секретаря судового засідання Должненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У червні 2026 року Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» (далі – КП «ТМО», позивач) через свого представника Омельченко О.В. звернулося до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі – відповідачі), у якому просить суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за теплову енергію в розмірі 48 002,64 грн, а також судові витрати у розмірі 3 328,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач забезпечує тепловою енергією квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкають відповідачі. За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що 04.10.2021 року на офіційному сайті КП «ТМО» було опубліковано текст Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, і з 05.11.2021 року він вважається укладеним. Свої зобов`язання позивач виконує належним чином, проте відповідачі порушують вимоги чинного законодавства та умови договору, своєчасно та в повному обсязі не сплачують за спожиті послуги, внаслідок чого станом на квітень 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 48 002,64 грн.

31 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача подала додаткові пояснення щодо заперечень відповідачів. Позивач зазначив, що теплопостачання багатоквартирного будинку здійснюється в межах технічних можливостей і затверджених температурних графіків. Жодних належно оформлених актів-претензій про невідповідність якості або ненадання послуг (відповідно до Порядку проведення перевірки стану надання комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2018 № 151) за спірний період відповідачі не складали та суду не надали. Письмові звернення минулих років не звільняють від обов`язку оплати спожитих послуг. Крім того, позивач заперечив щодо застосування строків позовної давності, вказавши, що відповідно до Закону України № 530-IX від 17.03.2020 строки позовної давності були продовжені на період дії карантину, а згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України — зупинені на час дії воєнного стану. Також позивач наголосив, що часткова оплата боргу відповідачами у спірному періоді свідчить про визнання боргу та перериває перебіг позовної давності в порядку ст. 264 ЦК України.

Стислий виклад заперечень відповідачів

09 липня 2026 року відповідачі подали до суду відзив на позовну заяву, у якому заявлені позовні вимоги визнали частково.

Відповідачі зазначили, що послуги з централізованого опалення надавалися неякісно: протягом опалювального сезону стояки та радіатори періодично залишалися холодними, а в теплу погоду, навпаки, здійснювалася подача тепла. Відповідач ОСОБА_2 неодноразово (у 2015 та 2020 роках) письмово та усно звертався до позивача з вимогою здійснити перерахунок за неякісні послуги, а також консультувався щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання через встановлення бойлера. Однак позивач перерахунок не здійснив. На думку відповідачів, розрахунок заборгованості не доводить факту якісного та повного надання послуг.

Одночасно у відзиві відповідачі заявили про застосування наслідків спливу позовної давності, просячи суд відмовити у стягненні заборгованості за період з грудня 2020 року по лютий 2023 року включно, посилаючись на статтю 257 ЦК України.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 12 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача Омельченко О.В. подала заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності на підставі наявних матеріалів, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 17 серпня 2026 року з`явилася відповідачка ОСОБА_3 . Інші відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги визнала частково, підтримала доводи, викладені у відзиві, просила застосувати строки позовної давності, а також пояснила суду, що власного контррозрахунку заборгованості відповідачі не здійснювали.

31 серпня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, які долучені судом до матеріалів справи.

Після дослідження матеріалів справи, судом було оголошено перерву для складання рішення до 12.10.2026 року до 14:10 год. На оголошення рішення сторони не зявились.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Позивач, Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси», надає за вказаною адресою послуги з централізованого опалення.

04 жовтня 2021 року на офіційному вебсайті КП «Теплопостачання міста Одеси» було опубліковано текст Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії. Відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір іншої моделі договірних відносин, зазначений договір є публічним договором приєднання та вважається укладеним між сторонами з 05 листопада 2021 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком (реєстром нарахувань та оплат за особовим рахунком № НОМЕР_1 ), за період з грудня 2020 року по квітень 2026 року у відповідачів утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 48 002,64 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачі періодично здійснювали часткову оплату послуг, зокрема 30 вересня 2024 року було сплачено 5 261,06 грн за теплопостачання за січень-квітень 2024 року (квитанція № 70857789) дані платежі враховані в розрахунку заборгованості наданому позивачем.

Між сторонами виникли правовідносини, які випливають із договорів про надання житлово-комунальних послуг, та стосуються виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.

Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси.

Суд приходить до висновку, що внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх зобов`язань щодо щомісячної та повної оплати спожитих комунальних послуг, були порушені майнові права та інтереси позивача — КП «Теплопостачання міста Одеси», за захистом яких останній правомірно звернувся до суду.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 статті 9 цього Закону визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Оскільки відповідачі є співмешканцями вказаної квартири та солідарно користуються наданими комунальними послугами, відповідно до ст. 541, 543 ЦК України та ст. 64 Житлового кодексу України, вони несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Суд застосовує вказані норми, оскільки матеріалами справи доведено факт надання послуг позивачем та факт порушення відповідачами обов`язку щодо їх оплати.

Оцінюючи аргументи відповідачів, викладені у відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку про їх безпідставність з огляду на наступне.

Щодо доводів про ненадання або надання неякісних послуг та відмову від централізованого опалення.

Відповідачі стверджують, що послуги надавалися неякісно, батареї були холодними, а в квартирі встановлено бойлер, у зв`язку з чим вони зверталися до позивача з заявами про перерахунок у 2015 та 2020 роках. Суд відхиляє ці доводи та не бере до уваги надані відповідачами копії їхніх односторонніх заяв від 03.09.2015 р., 10.06.2020 р. та 25.11.2020 р. як належні та допустимі докази ненадання або неякісного надання послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг чітко регламентований законодавством. Зокрема, статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Порядком проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг», затвердженим постановою КМУ від 27.12.2018 № 151, передбачено, що у разі ненадання послуг або надання їх неналежної якості споживач викликає виконавця послуг для перевірки. За результатами перевірки складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем. Відповідачами не надано суду жодного належним чином оформленого акта-претензії за спірний період. Самі по собі письмові звернення споживача без дотримання процедури складання акта-претензії не є підставою для звільнення від оплати послуг. Щодо встановлення бойлера та наміру відключитися від мереж, суд зазначає, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (п. 24 Правил надання послуг з постачання теплової енергії). Відключення можливе виключно в порядку, затвердженому наказом Мінрегіону від 26.07.2019 № 169. Доказів законного відключення квартири відповідачів від мереж ЦО та ГВП суду не надано.

Щодо відсутності актів виконаних робіт.

Доводи відповідачів про те, що позивач не надав актів виконаних робіт чи нарядів, суд вважає необґрунтованими. Специфіка надання комунальних послуг населенню, що визначена Законом України «Про житлово-комунальні послуги», не передбачає щомісячного складання та підписання двосторонніх актів приймання-передачі наданих послуг з кожним індивідуальним споживачем у багатоквартирному будинку. Нарахування здійснюються на підставі затверджених тарифів та показань приладів обліку (або норм споживання), що відображено у наданому позивачем розрахунку. Відповідачі власного контррозрахунку суду не надали.

Щодо клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідачі просили застосувати наслідки спливу трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) до вимог за період з грудня 2020 року по лютий 2023 року та відмовити в позові у цій частині (ст. 267 ЦК України).

Суд відмовляє у задоволенні цього клопотання та не застосовує ч. 4 ст. 267 ЦК України з огляду на таке.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону України № 530-IX від 17.03.2020 р.), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину (карантин діяв в Україні з 12.03.2020 р. по 30.06.2023 р.).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року, строки, визначені статтями 257-259 цього Кодексу, зупиняються (дія пункту 19 продовжена Законом № 4434-IX). Таким чином, спірний період (з грудня 2020 року по лютий 2023 року) повністю припадає на час дії карантину та воєнного стану, протягом яких перебіг позовної давності спочатку був продовжений, а згодом — зупинений законом.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Як вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 2024 року відповідачі сплатили 5 261,06 грн за послуги теплопостачання (квитанція № 70857789), що є дією, яка свідчить про визнання боргу та перериває перебіг позовної давності. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. 3 ст. 264 ЦК України). Враховуючи викладене, строк позовної давності позивачем не пропущено, а тому підстави для відмови у позові в цій частині відсутні.

З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги КП «Теплопостачання міста Одеси» є законними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, не спростовані відповідачами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом солідарного стягнення з відповідачів суми боргу в розмірі 48 002,64 грн.

Розподіл судових витрат

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до приписів статті 141 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 2 цієї ж статті, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову — на відповідача.

Оскільки позовні вимоги КП «Теплопостачання міста Одеси» задоволено у повному обсязі, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328,00 гривень підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Враховуючи, що відповідачі несуть відповідальність за основним зобов`язанням (боргом), процесуальним законодавством передбачено стягнення судових витрат із співвідповідачів у рівних частках. Таким чином, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у рівних частках, що становить по 1 109 (одна тисяча сто дев`ять) гривень 33 копійки з кожного (3 328,00 грн / 3 особи = 1 109,33 грн).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання — задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 48 002 (сорок вісім тисяч дві) гривні 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328,00 грн у рівних частках, а саме по 1 109 (одна тисяча сто дев`ять) гривень 33 копійки з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси», місцезнаходження: Україна, 65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 34674102.

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_2 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_3 .

Відповідач 3: ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 21.10.2026 року.

Суддя О.С. Леонов

21.10.26