Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №521/13344/25
Суддя: Мурзенко М. В.
Справа № 521/13344/25
Провадження № 2-др/521/151/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року
Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі
головуючого судді – Мурзенка М. В.
при секретарі – Корнієнко Л. В.
представниці відповідача ОСОБА_1 — адвокатки Бандиш Г. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду м. Одеси заяву представниці ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Редіон груп», –
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Редіон груп».
Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2026 року позов задоволено частково: в порядку поділу майна подружжя стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (грошову компенсацію вартості частини спільного майна подружжя в сумі 1 301 556 (один мільйон триста одна тисяча п`ятсот п`ятдесят шість) гривень 00 копійок, в т.ч.: 997 937 грн. 00 коп.— компенсація вартості частини квартири за адресою АДРЕСА_1 ; 279 120 грн. 00 коп.— компенсація вартості частини автомобіля SHODA OCTAVIA, номер кузову НОМЕР_1 , 2014 р.в.; 24 499 грн. 00коп.— компенсація вартості частини ноутбуку ASUS; в порядку поділу майна подружжя виділено у власність ОСОБА_1 квартиру за адресою АДРЕСА_1 вартістю 1 995 874 грн. 00 коп., ноутбук ASUS вартістю 48 998 грн. 00 коп.; в задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
До закінчення судових дебатів представницею позивачки було зроблено заяву про надання доказів понесення судових витрат після постановлення рішення по справі в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із чим питання розподілу судових витрат при постановленні рішення судом не вирішувалось.
Представницею позивачки до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій просила суд вирішити питання про стягнення з відповідача судового збору в сумі 9084 грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн.
В судове засідання позивачка, її представник не з`явились, від представниці позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
В судовому засіданні представниця відповідача просила при ухваленні додаткового рішення взяти до уваги ту обставину, що позовні вимоги задоволено частково, а відтак судові витрати мають бути між сторонами пропорційно до задоволеної частини вимог.
Заслухавши представницю відповідача, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які вона понесла і які вода очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку сум судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідна заява була подана представницею позивачки через систему «Електронний суд» 31 серпня 2026 року.
Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката було надано у встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність винесення додаткового рішення по справі.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Так, стороною позивачки на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано:
-витяг з договору № 19-06/2025 про надання правничої (правової допомоги) від 19 червня 2026 р., укладеного між АБ «Чебаненко» та позивачкою ОСОБА_2 ;
-платіжну інструкцію № 1.188829807.1 від 21.06.2025р. про сплату вартості послуг за вказаним договором на суму 16 000 грн.;
-довідку від 31.08.2026 р. щодо детального опису робіт (наданих послуг) за договором № 19-06/2025 про надання правничої (правової допомоги) від 19 червня 2026 р.
Копії вказаних документів містяться в електронній справі.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд доходить висновку, що сума витрат позивачки на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн. є обгрунтованою, й підлягає розподілу між сторонами.
Також між сторонами підлягає розподілу сума сплаченого позивачкою судового збору в сумі 9084 грн. 00 коп. (а.с. 7, т.1; 60, т.1).
Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини вимог.
Так, при поданні позову позивачкою було зазначено ціну позову в розмірі 2 859 321 грн. 00 коп., що дорівнює загальній вартості спільного майна, що підлягає поділу, з урахуванням змінених позовних вимог просила стягнути з відповідача половину вартості такого майна у сумі 1 429 660 грн. 50 коп., судом стягнуто на її користь відповідну компенсацію в сумі 1 301 556 грн. 00 коп.
Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 4 135 грн. 02 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 283 грн. 16 коп., а разом— 11 418 грн. 18 коп.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 176, 246, 270 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судові витрати в сумі 11 418 (одинадцять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 18 копійок, в т.ч. судовий збір— 4 135 грн. 02 коп., витрати на професійну правничу допомогу— 7 283 грн. 16 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги – після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.
Повний текст рішення складений 19 жовтня 2026 року.
Головуючий:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua