Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №947/34534/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/34534/26

Провадження № 2/947/7713/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Петрової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2026 року зареєстровано позовну заяву, що надійшла через систему «Електронний суд», в якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та здійснити розподіл судових витрат.

Ухвалою судді від 20 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 21.10.2026 року о 10 год. 00 хв. Зобов`язано позивача ОСОБА_1 до першого судового засідання у справі надати суду оригінал свідоцтва про шлюб.

28.08.2026 року до канцелярії суду від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 подано заяву про приєднання до матеріалів справи оригіналу свідоцтва про шлюб та розгляд справи без участі представника позивача.

04.09.2026 року до канцелярії суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов Відзив на позовну заяву, в якому повідомила, що проти розірвання шлюбу не заперечує, примирення між сторонами неможливе, спори щодо майна та місця проживання дітей відсутні. У зв`язку з наведеним просила розірвати шлюб та розглянути справу без її участі.

30.08.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшла заява, в якій повідомила, що позивачем своєчасно отримано копію відзиву на позовну заяву та просила врахувати відзив при прийнятті рішення по справі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Позивач – ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 21.10.2026 року, не з`явився, представник позивача звернулася з клопотанням, в якому просила здійснювати розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач – ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, отримала ухвалу про відкриття провадження по справі та судову повістку про виклик у судове засідання 02.10.2026 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням. Подала Відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнала та просила розглянути справу за її відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.11.2005 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб Виконавчим комитетом Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області, актовий запис № 15, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 .

У шлюбі народилися діти – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню тому, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе за обставин, зазначених позивачем у позовній заяві. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався та існує формально.

Згідно роз`яснень, які викладені у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 27.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка – ОСОБА_1 та жінки – ОСОБА_2 й збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення. Примирення між сторонами неможливе. Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя немає.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.

Також судом враховується той факт, що один із членів сім`ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 110, 111, 112, 113, 161, 180 СК України, ст. ст. 10, 206, 247, 265, 354 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 19.11.2005 року Виконавчим комитетом Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області, актовий запис № 15.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Куриленко