Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №308/19988/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/19988/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Дурдинець Володимира Володимировича, що діє від імені ОСОБА_1 , на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 30 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 30 квітня 2025 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн.

Відповідно до постанови, - 07.12.2024 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилось у словесних образах, приниженнях, штовханні, нанесенні ударів по руках, внаслідок чого міг завдати шкоди її фізичному та психологічному здоров`ю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як домашнє насильство.

Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Дурдинець В. В. (діє від імені ОСОБА_1 ) подав апеляційну скаргу. Вказує на незаконність винесеної постанови, просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апелянт зазначає, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення доньці виповнилося лише 13 років. При цьому вчинення домашнього насильства щодо малолітньої чи неповнолітньої особи не охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Більше того, дії поліцейських при складанні протоколу апелянт вважає упередженими, а відеозапис події правопорушення не безперервним. Вважає, що вина поза «розумним сумнівом» належним чином не доведена.

У судовому засіданні в апеляційній інстанції ОСОБА_1 та його захисник Дурдинець В. В. апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити, з наведених у ній підстав.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 та адвокат Овсепян К. А. проти апеляційної скарги заперечили та просили її залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримано.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Формами домашнього насильства є:

1) Фізичне – удари, ляпаси, штовхання, нанесення тілесних ушкоджень або позбавлення їжі та сну;

2) Психологічне - образи, погрози, приниження, залякування та тотальний контроль;

3) Економічне - позбавлення житла, їжі, грошей, документів або заборона працювати;

4) Сексуальне – примус до сексуальних дій або контакту без добровільної згоди.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні даного адміністративного правопорушення суд першої інстанції виходив з того, що в діях останнього вбачається ознаки домашнього насильства фізичного та психологічного характеру.

Так, відповідно до складеного протоколу, - 07.12.2024 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилось у словесних образах, приниженнях, штовханні, нанесенні ударів по руках, внаслідок чого міг завдати шкоди її фізичному та психологічному здоров`ю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як домашнє насильство.

Розглядаючи справу суд першої інстанції належним чином дослідив зібрані матеріали, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Такий висновок судді ґрунтується на повно і всебічно досліджених у суді доказах, а саме досліджено:

- протокол про адміністративне правопорушення від 07.12.2024 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення (а.с.1-2);

- пояснення учасників події правопорушення (а.с.5);

- повідомлення на лінію «102», з результатом відпрацювання (а.с.7-8);

- відеозапис події правопорушення (а.с.10).

Вищенаведені докази є належними й допустимими, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції також було допитано потерпілу особу - неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка й викликала поліцію та підтвердила факт вчинення щодо неї домашнього насильства фізичного та психологічного характеру з боку батька ОСОБА_1 . Зокрема те, що батько вдався до примусу, коли неповнолітня ОСОБА_4 зайшла на кухню та намагалася взяти собі їжу, що виразилося у словесних образах, штовханні, ображанні та чіплянні до неї.

Аналогічні обставини також підтвердилися при відтворенні відеозапису події правопорушення, зафіксованому на боді-камеру поліцейських.

Отже, вина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є повністю доведена, сумнівів з цього приводу немає. Висновки місцевого суду щодо вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру з боку батька щодо своєї неповнолітньої дитини є правильними, відповідають обставинам справи, у тому числі підтверджуються відеозаписом події правопорушення.

Оскаржувана постанова місцевого суду є законна та обґрунтована, а отже підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Дурдинець Володимира Володимировича, що діє від імені ОСОБА_1 , – залишити без задоволення.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 30 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , - залишити без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя: Фазикош Г. В.