Вирок від 19 жовтня 2026 р. у справі №688/3175/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3175/26

№ 1-кп/688/271/26

Вирок

Іменем України

20 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження № 12026244000000761 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пліщин Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,

встановив:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_6

14 червня 2026 року близько 14 год, ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу магазину, що за адресою: вул. Ізяславська, 2, с. Пліщин Шепетівського району Хмельницької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин затіяв сварку із ОСОБА_4 , в ході якої, діючи недбало, не розрахувавши фізичну силу, не передбачаючи можливість настання тяжких наслідків для здоров`я потерпілого, хоча повинен був і міг передбачити це, штовхнув потерпілого обома руками в груди, внаслідок чого останній втратив рівновагу і впав, вдарившись при цьому правою ліктьовою кісткою та потиличною ділянкою голови об щебенево-ґрунтове покриття, внаслідок чого отримав тілесне ушкодження у виді закритого перелому ліктьового відростка правої ліктьової кістки, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що спричиняють тривалий розлад здоров`я понад 21 день.

Своїми діями, які виразились у необережному заподіянні тілесного ушкодження середньої тяжкості, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ст. 128 КК України.

2. Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України визнав. Дав суду показання, що 14.06.2026 перебував разом зі своїм неповнолітнім братом та іншими дітьми біля магазину по вул. Ізяславська, 2, с. Пліщин. Заступився за свого брата, якого, на його думку ображав потерпілий. Штовхнув потерпілого в груди, від чого той впав на щебінь. Після чого допоміг йому піднятися, а через декілька днів дізнався, що у потерпілого виявили перелом руки. Про вчинене шкодує, щиро кається, просив вибачення у потерпілого. Цивільний позов про відшкодування майнової шкоди визнав, зазначивши про його добровільне часткове відшкодування у розмірі 4000 грн, позов в частині відшкодування моральної шкоди визнав на суму 10 000 грн.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Винуватість ОСОБА_6 у необережному заподіянні тілесного ушкодження середньої тяжкості, за встановлених обставин, крім визнання вини самим обвинуваченим, об`єктивно підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який суду дав показання, що 14.06.2026 разом з дружиною ОСОБА_9 під`їхав на підводі до магазину по вул. Ізяславська, 2, с. Пліщин, звідки виносив картонні ящики. Йому заважав пройти неповнолітній брат обвинуваченого, на його зауваження не реагував. Тоді до нього підійшов обвинувачений та штовхнув його руками в груди, від чого він впав спиною на щебінь та вдарився головою. Після падіння в нього різко заболіла права рука в ділянці ліктя, з`явилася велика гематома, а наступного дня рука посиніла та він вирішив звернутися до лікарні, де виявили закритий перелом, була накладена гіпсова пов`язка. Лікувався стаціонарно близько тижня, проведено декілька рентгенів та операція зі встановлення імплантату. Цивільний позов підтримав, зазначивши, що тривалий час лікується, є значне обмеження в рухах рукою, втрачена працездатність. Без сторонньої допомоги він не може навіть одягнутися, не може допомагати по господарству дружині. До сих пір болить рука;

- показаннями свідка ОСОБА_9 , яка дала показання, що в червні 2026 року була очевидцем того, як ОСОБА_6 штовхнув руками її чоловіка в груди, від чого той впав на спину та вдарився головою та ліктем. На руці була гематома, рука посиніла та опухла, а тому вони звернулися до лікарні, де її чоловік близько тижня лікувався стаціонарно та переніс оперативне втручання зі встановлення йому імплантату.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає; учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані правильно за ст. 128 КК України - необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

4. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_6 раніше не судимий, не працює, неодружений, під динамічним спостереженням у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на обліку в органах пробації не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, які пом`якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує, що вчинене діяння є нетяжким злочином, особу винного, який щиро кається у вчиненому, форму вини, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

З огляду на викладене та враховуючи конкретні обставини справи, думку потерпілого, визнання обвинуваченим вини, наявність щирого каяття, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді громадських робіт. Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

6. Розгляд цивільного позову.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із положеннями ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого, а також їх розмір і необхідність здійснення повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами. Такими доказами можуть бути довідки медичних закладів і фінансово-касові документи про понесення витрат.

Учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам (принцип змагальності).

Судом встановлено, що внаслідок вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

З долучених до позовної заяви фіскальних чеків слідує, що потерпілий здійснював витрати на придбання медичних препаратів та набору імплантатів для остеосинтезу ліктьової кістки на загальну суму 28 152 грн, з яких 4000 грн обвинуваченим відшкодовано в добровільному порядку. Позов в цій частині обвинувачений повністю визнає.

Оскільки надані позивачем документи щодо придбання медичних препаратів та набору імплантатів доводять, що ці витрати були здійснені за призначення лікарів та понесені саме у зв`язку із тілесними ушкодженнями, які завдані обвинуваченим, тобто витрати на лікування потерпілого документально підтверджені, суд дійшов висновку, що позов в частині відшкодування майнової шкоди слід задовольнити частково, та з врахуванням часткового відшкодування стягнути з винного 24 152 грн.

Згідно із приписами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частинами 3 та 4 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі і розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин зокрема, стану здоров`я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

З урахуванням встановлених обставин, враховуючи глибину і характер фізичних, моральних, душевних страждань потерпілого, який переніс негативні переживання, які змінили його звичний спосіб життя та потягли за собою тривале нераціональне витрачання життєвого часу, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, форми вини обвинуваченого, ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, суд дійшов висновку про стягнення з винного моральної шкоди в розмірі 30 000 грн, що є достатньою сатисфакцією.

Керуючись ст. 373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 128 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двохсот сорока) годин.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 24 152 грн, моральну шкоду в розмірі 30 000 грн, а всього – 54 152 гривень.

В решті позову відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_10