Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №603/452/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/452/26

Провадження №2/603/340/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.,

секретар судового засідання Бішко І. М.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки в порядку спадкування,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрусенко І. Я., звернувся до суду з позовом до Монастириської міської ради, в якому просить визнати за ним право на завершення процедури приватизації земельної ділянки в порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що після смерті її батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,60 га, яка була передана останньому у приватну власність згідно з рішенням Устя-Зеленської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області № 62 від 19.08.1997 року «Про приватизацію земельних ділянок громадян с. Устя-Зелене, с. Лука, с. Міжгір`я та х. Грабина». Вказану спадщину прийняла дружина спадкодавця - ОСОБА_3 , оскільки належала до спадкоємців за законом першої черги і вступила у фактичне управління спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_2 матір позивача - ОСОБА_3 померла і після її смерті відкрилася спадщина, зокрема, на вищевказану земельну ділянку. Позивач прийняв зазначену спадщину за заповітом, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 за життя не завершив процес приватизації та не зареєстрував право власності на зазначену земельну ділянку. З огляду на наведені обставини просить позов задовольнити. Судові витрати позивач покладає на себе.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 06.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі. Окрім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі в Монастириської державної нотаріальної контори та в Бучацького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 01.09.2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано в Державного нотаріального архіву Тернопільської області копію спадкової справи № 538 за 2008 рік, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Андрусенко І. Я. в підготовче засідання не з`явилися, проте в позовній заяві представник позивача просить розглянути справу за їхньої відсутності.

Представник відповідача Монастириської міської ради в підготовче засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу за відсутності представника відповідача, з обставинами, викладеними в позові, погоджується, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Суд установив такі обставини.

ОСОБА_2 і ОСОБА_4 уклали шлюб, що підтверджується копією актового запису про шлюб № 3, складеного 08.02.1953 року виконавчим комітетом Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області. Після укладення шлюбу матір позивача змінила прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

Відповідно до актового запису про народження № 6, складеного 03.04.1965 року виконавчим комітетом Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, а також повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00014342617 від 20.08.2014 року батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказано ОСОБА_2 і ОСОБА_2 .

За змістом архівного витягу з рішення і додатку до рішення Устя-Зеленської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області 9 сесії 2 скликання № 62 від 19.08.1997 року «Про приватизацію земельних ділянок громадян с. Устя-Зелене, с. Лука, с. Міжгір`я та х. Грабина» ОСОБА_2 передано безкоштовно у приватну власність та постійне користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також для ведення особистого підсобного господарства загальною площею 1 га, зокрема, для ведення особистого господарства передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,60 га.

Батько позивача - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою № 27 від 12.02.2026 року, виданою виконавчим комітетом Монастириської міської ради, ОСОБА_2 проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дружина), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (син, позивач).

За змістом довідки № 28 від 12.02.2026 року, виданої виконавчим комітетом Монастириської міської ради, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , вступила у фактичне управління спадковим майном після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме: підтримувала будинок в належному стані, обробляла земельні ділянки, користувалась всім спадковим майном, зокрема, речами домашнього вжитку.

Згідно з відповіддю державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори № 270/01-16 від 20.08.2026 року після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу № 538 за 2008 рік.

З матеріалів цієї спадкової справи відомо, що ОСОБА_3 17.10.2008 року подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

17.10.2008 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 2856 після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 .

Матір позивача - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 06.01.2014 року.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 28.02.2012 року секретарем Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області Малиняк Л. С. (реєстровий № 6), відповідно до якого заповіла усе своє майно ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою № 29 від 12.02.2026 року, виданою виконавчим комітетом Монастириської міської ради, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею за вказаною адресою був зареєстрований її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивач).

За змістом довідки державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори № 384/01-16 від 03.09.2025 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу № 2 за 2014 рік, за матеріалами якої спадкоємцем майна за заповітом є її син - ОСОБА_1 , 1965 р. н.

Згідно з відповіддю державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори № 270/01-16 від 20.08.2026 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу № 2 за 2014 рік.

З матеріалів цієї спадкової справи відомо, що ОСОБА_1 10.01.2014 року подав заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_3 , а 22.08.2014 року - заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

06.10.2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його матері - ОСОБА_3 № 1286, № 1287 і № НОМЕР_3 .

Водночас відповідно до листа завідувача Монастириської державної нотаріальної контори Войташека В. І. № 245/01-16 від 31.07.2026 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку площею 0,60 га, яка була передана у приватну власність ОСОБА_2 згідно з рішенням Устя-Зеленської сільської Ради народних депутатів № 62 від 19.08.1997 року, у зв`язку із тим, що ОСОБА_2 за життя не розробив технічну документацію на цю земельну ділянку та не зареєстрував речове право на неї.

Інформаційним листом № 1431/02-16 від 31.07.2026 року Монастириської міської ради позивачу відмовлено в завершені процедури приватизації, зокрема, в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, площею 0,60 га, розташовані в с. Устя-Зелене. Так, за результатом розгляду заяви позивача встановлено, що поданими ним документами не підтверджується, що він є спадкоємцем вказаних земельних ділянок після смерті ОСОБА_2 . У зв`язку з наведеним позивачу рекомендовано звернутись з відповідною позовною заявою до суду.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (далі - ЦК України) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК (2003 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК (2003 року) і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом (п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року).

Згідно з ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно з правилами ст. 548 ЦК Української РСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У силу ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Абзацом 2 п. 1 Перехідних положень ЗК України встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У постанові від 20.03.2019 року в справі № 350/67/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації.

Про те, що до складу спадщини входить право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю, Верховний Суд також вказав, зокрема, в постанові від 23.11.2022 року в справі № 752/1229/21.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (ч. 2 ст. 1236 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним і таким, що підлягає задоволенню. Встановлено, що батькові позивача - ОСОБА_2 рішенням Устя-Зеленської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області № 62 від 19.08.1997 року передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого (підсобного) господарства площею 0,60 га. Водночас ОСОБА_2 за життя не завершив процес приватизації та не зареєстрував право власності на зазначену земельну ділянку. Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину, до складу якої входить вищевказана земельна ділянка, прийняла його дружина - ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину прийняв. Дані про інших спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, відсутні.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 потрібно задовольнити та визнати за ним право на завершення процедури приватизації вищевказаної земельної ділянки у порядку спадкування.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 82, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст. 1216-1218, 1223, 1233-1235, 1268-1270, 1296 ЦК України, ст. 116, 125 ЗК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки у порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення процедури приватизації в порядку спадкування та право на реєстрацію за ним права власності (речового права) на земельну ділянку площею 0,60 га, призначену для ведення особистого селянського (підсобного) господарства, передану в приватну власність ОСОБА_2 згідно з рішенням 9 сесії 2 скликання Устя-Зеленської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області № 62 від 19.08.1997 року «Про приватизацію земельних ділянок громадян с. Устя-Зелене, с. Лука, с. Міжгір`я та х. Грабина».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Монастириська міська рада, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.

Головуючий суддя І. М. Галіян