Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №335/7420/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 335/7420/26 2/335/3877/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючої судді Романько О.О. за участю секретаря судового засідання Корсунової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

02.07.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 є батьком зазначеної дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження. Після розірвання шлюбу дитина проживає разом із позивачем та перебуває повністю на її утриманні. Батько дитини певний час добровільно надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, однак на даний час така допомога надається нерегулярно та є недостатньою для забезпечення потреб дитини.

Враховуючи зазначене, позивач вирішила формалізувати стосунки з відповідачем щодо утримання спільної дитини шляхом отримання судового рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, що надасть змогу щомісячно стабільно отримувати грошові кошти у визначеному судом розмірі, які необхідні для забезпечення нормального проживання дитини.

Також у позові зазначили, що в даному випадку відсутні будь-які обставини, передбачені ст. 188 СК України, які звільняють батька від обов`язку утримувати свою дитину.

Прохає стягнути з відповідача на її користь, аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 10 000 (десять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, 24.08.2026 надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, прохали їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 09.09.2026 від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовної заяви не заперечував. Вказав, що зі ст. 206 ЦПК України ознайомлений, наслідки визнання позову йому відомі.

Згідно зі ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 03.10.2020, сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 03.10.2020 уклали шлюб, актовий запис № 1130. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини – « ОСОБА_5 » (а.с.3).

09.01.2026 Заводським районним судом міста Запоріжжя позов ОСОБА_1 , поданий через представника-адвоката Ємця А.Ю., до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб розірвано.

Сторони мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 10.12.2020 Василівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місце реєстрації Виконавчий комітет Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області, актовий запис № 12 від 07.10.2019 (а.с.2).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою реєстрації свого місця перебування як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Відповідач належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, іншим особам аліменти не виплачує, є працездатним, інвалідом не визнавався, а отже має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини, що підтверджується позовом. Протилежного у заяві відповідача про визнання позовних вимог не зазначено.

Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного.

Судом відзначається, що одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст.51 Конституції України).

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, причому відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п.7 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частин 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд також враховує, що відповідач має працездатний вік, має можливість сплачувати аліменти, відомостей, що на утриманні відповідача перебувають інші особи або відповідач має незадовільний стан здоров`я судом не встановлено.

Суд з урахуванням закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, а також обов`язку обох батьків приймати участь в утриманні своїх дітей, беручи до уваги матеріальне становище позивачки, яка не має змоги повністю самостійно утримувати дитину, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн. щомісячно. Такий розмір аліментів на утримання дитини забезпечить їй належний фізичний та моральний розвиток, при цьому не порушить права відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

На підставі вищевикладеного, виходячи з положень ч. 1 ст. 183 СК України в частині визначення розміру сплати аліментів на одну дитину у твердій грошовій сумі, а також, враховуючи те, що відповідач є особою працездатного віку, доказів неможливості надавати матеріальну допомогу доньці останній суду не надав, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на його утримання у твердій грошовій на суму 10 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач була звільнена від сплати судового збору на суму 1331,20 грн. на підставі п. 3 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

А тому судовий збір в розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 141-142, 206, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354-355, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 , на користь громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Приморське, Василівський район, Запорізька область, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , маючої зареєстроване місце перебування як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 02.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 , судовий збір в дохід держави в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. О. Романько