Вирок від 19 жовтня 2026 р. у справі №333/3711/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3711/26

Провадження № 1-кп/333/712/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні врежимі відео конференції в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження №12026082040000248 від 10.02.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який перебуває на посаді стрільця-гранатометника, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , перебуваючи на посаді майстра рухомої ремонтної майстерні безпілотних авіаційних комплексів взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем ремонтної роти, в період часу з 21 години 09 лютого 2026 року по 06 годину 30 хвилин 10 лютого 2026 року, маючи прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану введеного Указом Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX із подальшими змінами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає та його дії залишаються ніким непоміченими, з метою особистого збагачення, знаходячись у приміщенні палати № 5 КНП «ОКЗПД та СЗХ», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10А скористався тим, що потерпілий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 спав та не контролював збереження свого майна, у зв`язку з чим діяв непомітно для нього, та таємно викрав належне останньому майно, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi РОСО», модель М6 PRO, в корпусі чорного кольору, з об`ємами пам`яті 12/512ГБ, IMEI 1: НОМЕР_3 , вартістю 5297 гривень 67 копійок.

Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, таким чином спричинивши своїми умисними діями ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 5297 гривень 67 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Під час судового розгляду ОСОБА_4 визнав себе винуватим у повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, зазначеними в обвинувальному акті, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними, належними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбаченими КК України за вказані злочини і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок.

Дійсно, в ніч з 09 лютого 2026 року на 10 лютого 2026 року, переконавшись, що ніхто не спостерігає за його діями, знаходячись у приміщенні палати № 5 КНП «ОКЗПД та СЗХ», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10А, скористався тим, що потерпілий ОСОБА_5 , викрав його мобільний телефон.

Протиправне діяння, яке ставиться йому в провину не оспорює, вину визнає повністю, в скоєному щиро розкаюється, повідомляє, що майнова шкода відшкодована одразу шляхом повернення телефону співробітникам поліції.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого н має, цивільний позов не заявлено, визначення міри покарання покладає на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор, обвинувачений та інші учасники справи не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз`яснив положення ч. 3 ст. 349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин скоєного злочину, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ у справі «Яременко проти України».

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази суд встановив, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які помякшують чи обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що підтверджується його поведінкою під час досудового розслідування та судового розгляду.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлені.

Частина 2 статті 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації. При цьому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, вік та здоров`я обвинуваченого (не перебуває на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра), характеризуючі особистість обвинуваченого обставини (раніше не судимий, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючої покарання обставин, щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину), суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті 185 ч. 4 КК України у вигляді позбавлення волі з випробувальним іспитовим строком згідно ст. 75 КК України.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349 ч.3, 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Згідно вимог ст. 76 КК України, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/108-26/4938-ТВ від 19.03.2026 року, в розмірі 1782 грн. 80 коп..

Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi POCO», модель М6 PRO, в корпусі чорного кольору, з об`ємами пам`яті 12/512ГБ, ІМEI 1: НОМЕР_3 , упаковано до СП PSP 1416037, та дві сім картки оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», сім №1 з № НОМЕР_4 , cім №2 з № НОМЕР_5 , передати потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1