Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №742/978/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1310/26

Єдиний унікальний № 742/978/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м.Прилуки Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого – судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

установив:

Представник позивача звернувся до суду, через електронний суд, з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 12січня 2023 року, видане ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори - виконуючої обов`язки державного нотаріуса Ріпкинської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. у спадковій справі №54/2020, зареєстрованим в реєстрі за №1, на 1/3 частину успадщині - 1/5 частки у праві власності на квартиру, що знаходиться заадресою: АДРЕСА_1 , яка складає 1/15 частину квартири після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 14.06.2001 рокувиданого Прилуцькою міською радою та довідки Прилуцького МБТІ №2862 від21.12.2020 року, вбачається що право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .Спадкоємцем вищезазначеного спадкового майна, що належало ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була її дочка, ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 1959 року народження.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09вересня 2021 року у справі №742/402/21 за позовом ОСОБА_2 ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , третя особа:Ріпкинська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми), прозміну черговості спадкування, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 19.01.2022 у справі заапеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Прилуцькогоміськрайонного суду Чернігівської області від 09 вересня 2021 року у справі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , третя особа: Ріпкинська районна державна нотаріальна контораЧернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерстваюстиції України (м. Суми), про зміну черговості спадкування, апеляційну скаргу задоволено, рішення Прилуцького міськрайоного суду Чернігівської області від09.09.2021 року скасоване і ухвалено нове рішення, яким надано право ОСОБА_9 право на спадкування разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після відкриття спадкової справи в межах встановленого закономшестимісячного строку чоловік померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_10 відмовивсявід спадщини на користь їх спільної дочки ОСОБА_1 .

Після ухвалення постанови Чернігівського апеляційного суду від 19.01.2022,якою надано право ОСОБА_2 на спадкування разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_1 спадщини, позивач знаючи про факт оскарження постанови апеляційноїінстанції у касаційному поряду, звернулася в Ріпкинську районну державнунотаріальну контору Чернігівської області Північно-Східного міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції України (м. Суми) із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину. У зв`язку з чим, нотаріусом була заведена спадкова справа№54/2020 та видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_12 на 1/3 частку у спадщині, яка складалась з 1/5 частки у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За наслідком проведеного спадкування ОСОБА_2 буловидано спадщину, яка складається із 115 частки у праві власності на квартиру, на щовказує свідоцтво про паво на спадщину за законом від 12.01.2023 року, виданедержавним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори Підгайоною О.І. у спадковій справі № 54/2020 зареєстровано в реєстрі за №1.

Також предметом спадкування стали спірні земельні ділянки, свідоцтва проправо на спадщину по яких в подальшому рішенням Прилуцького міськрайонногосуду від 13.11.2023 року у справі №2742/929/23 також були скасовані.

Постановою Верховного Суду від 01.03.2023 у справі за касаційною скаргою ОСОБА_8 , ОСОБА_1 на постановуЧернігівського апеляційного суду від 19.01.2022, касаційну скаргу задоволено,постанову Чернігівського апеляційного суду від 19.01.2022 скасовано, рішенняПрилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09 вересня 2021 рокузалишено в силі.

Отже, ОСОБА_2 безпідставно являласьвласником 1/15 частини у праві власності на квартиру що знаходиться заадресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 1967 рокународження, на що вказує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .Після її смерті за заявою відповідача, ОСОБА_2 ,приватним нотаріусом Прилуцького району Чернігівської області Ярмак Н.О., булазаведена спадкова справа №74964425 (номер у нотаріуса 67/2025), на що вказує витягпро реєстрацію в Спадковому реєстрі №83497154 від 04.12.2025 року.

З огляду на вищевказане, визнання на підставі судового рішення недійснимичи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав єсамостійною підставою для внесення державним реєстратором запису проскасування державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.Тому зважаючи на вище наведене, оскільки, відповідач ОСОБА_2 якспадкоємець другої черги, не мала права на спадкування після смерті своєї сестри ОСОБА_5 поряд із спадкоємцями першої черги, і вона є єдиним спадкоємцем,який отримав свідоцтво про право на спадщину, а позивач у даній справі ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який має право на спадкування, то можна прийти довисновку щодо задоволення даного позову і визнання недійсним свідоцтва про правона спадщину виданого ОСОБА_2 . Понесені судові витрати у справі, а саме сплата судовогозбору, позивач просить залишити в межах понесених.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке було відкладено до 15 вересня 2026 року.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 16 жовтня 2026 року.

Позивач та її представник адвокат Ткаченко Н.М. в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно письмової заяви просили розгляд справи проводити без їх участі. Позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Треті особи в судове засідання також не з`явились, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 4 ЦПКкожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 14червня 2001 року, ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 .

Згідно з копії довідки КП «Прилуцьке МБТІ» Чернігівської обласної ради №2862 від 21 грудня 2020 року встановлено, що станом на 31.12.2012 право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Прилуцькою міською радою 14.06.2001. Зміна адреси з АДРЕСА_3 на підставі рішення №7 3 сесії 7 скликання Прилуцької міської ради від 04.12.2015.

Відповідно до копії рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09 вересня 2021 року, по цивільній справі №742/402/21,у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , третя особа: Ріпкінська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Суми) про зміну черговості спадкування - відмовлено.

Відповідно до копії постанови Чернігівського апеляційного суду від 19 січня 2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09 вересня 2021 року – скасовано.Позов ОСОБА_2 - задоволено.Надано ОСОБА_2 право на спадкування разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_1 спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з копії постанови Верховного суду від 01 березня 2023 року, касаційну скаргу ОСОБА_8 , ОСОБА_1 – задоволено. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 січня 2022 року - скасовано.Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09 вересня 2021 року – залишено в силі.З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Чернігівського апеляційного суду від 19 січня 2022 року втрачає законну силу.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 січня 2023 року, ОСОБА_2 успадкувала після смерті рідної сестри ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , 1/3 частку у спадщині, яка складається з 1/5 частки у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/15 частку у праві власності на квартиру. Крім того, ОСОБА_1 успадкувала після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , 2/3 частки у спадщині, у тому числі з урахуванням 1/3 частки у спадщині від якої відмовився чоловік спадкодавця ОСОБА_8 , яка складається з 1/5 частки у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на 2/15 частки у праві власності на квартиру ще не видано.

Згідно з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.01.2023 за №320058155, ОСОБА_2 є власником 1/15 частки на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.01.2023.

Відповідно до копії заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області по цивільній справі №742/3046/23 (провадження №2/742/929/23) від 13 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Ріпкинська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_8 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину - задоволено.Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 січня 2023 року, видане ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори виконуючої обовязки державного нотаріуса Ріпкинської державної нотаріальної контори Підгайною О.І, у спадковій справі №54/2020, зареєстрованим в реєстрі за №2, на 1/3 частину у спадщині - земельній ділянці, що розташована: Чернігівська область, Прилуцький район, Яблунівська сільська рада, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА №756069, виданого Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 07 вересня 2005 року, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 241, право власності за яким зареєстровано ОСОБА_14 , державним реєстратором Реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №2242815, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 141187174241, з датою держаної реєстрації земельної ділянки 07.09.2005 року, зареєстрований Прилуцьким відділом ЧРФ ДП Центр ДЗК, кадастровий номер земельної ділянки 7424189700:05:000:0155, площею 2,8701 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 січня 2023 року, видане ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори виконуючої обов`язки державного нотаріуса Ріпкинської державної нотаріальної контори Підгайною О.І, у спадковій справі №54/2020, зареєстрованим в реєстрі за №3, на 1/3 частину у спадщині - земельній ділянці, що розташована: Чернігівська область, Прилуцький район, Яблунівська сільська рада, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА №756069, виданого Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 07 вересня 2005 року, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 241, право власності за яким зареєстровано ОСОБА_14 , державним реєстратором Реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №2242815, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 141187174241, з датою держаної реєстрації земельної ділянки 07.09.2005 року, зареєстрований Прилуцьким відділом ЧРФ ДП Центр ДЗК, кадастровий номер земельної ділянки 7424189700:06:000:0566, площею 0,0450 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27 листопада 2025 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Прилуки Чернігівської області померла ОСОБА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83497069 від 04.12.2025, відносно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 – інформація відсутня.

04грудня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального Ярмак Н.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті дружини – ОСОБА_2 .

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 04.12.2025 за №83497154 вбачається, що 04грудня 2025 року було заведено спадкову справу №74964425 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з копії повідомлення приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Ярмак Н.О. від 09.06.2026 за №119/01-16 вбачається, що єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_2 .

Таким чином судом встановлено, що оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом було видано ОСОБА_2 в межах відкритої спадкової справи №54/2020, на підставі постанови Чернігівського апеляційного суду від 19 січня 2022 року. Проте, в подальшому, вказане рішення суду було скасовано.

Суд зазначає, що свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права власності на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців та видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 76–81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 14 червня 2001 року квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Надалі вулицю Червоноармійську перейменовано на вулицю Петропавлівську, що підтверджується довідкою КП «Прилуцьке МБТІ» Чернігівської обласної ради від 21 грудня 2020 року №2862.

Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 її дочка ОСОБА_5 прийняла спадщину, проте не оформила належним чином спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 померла, унаслідок чого відкрилася спадщина, до складу якої входили належні їй майнові права, зокрема право на відповідну частку квартири.

За змістом статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у випадках, установлених законом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, зокрема зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Таким чином, ОСОБА_2 як рідна сестра ОСОБА_5 належала до другої черги спадкоємців за законом, тоді як ОСОБА_1 як дочка спадкодавиці та ОСОБА_8 як її чоловік належали до першої черги спадкоємців.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09 вересня 2021 року у справі №742/402/21 у задоволенні позову ОСОБА_2 про зміну черговості спадкування відмовлено.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 19 січня 2022 року це рішення було скасовано та ОСОБА_2 надано право на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги.

Однак постановою Верховного Суду від 01 березня 2023 року постанову апеляційного суду скасовано, а рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову залишено в силі.

Отже, остаточним судовим рішенням у справі №742/402/21 ОСОБА_2 не було надано права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 .

Водночас оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом було видане ОСОБА_2 12 січня 2023 року, тобто до ухвалення Верховним Судом постанови від 01.03.2023, на підставі постанови апеляційного суду, яка в подальшому була скасована судом касаційної інстанції.

Суд ураховує, що скасування судового рішення, яке було покладено в основу видачі свідоцтва про право на спадщину, саме по собі не означає автоматичного припинення зареєстрованого права власності. Водночас ця обставина має істотне значення для перевірки наявності у спадкоємця належної правової підстави для набуття відповідного спадкового майна.

За змістом статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною першою статті 1298 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій його видано, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, установлених законом.

Зазначена норма передбачає можливість судового захисту прав спадкоємців, якщо внаслідок видачі свідоцтва про право на спадщину порушено їхні права та законні інтереси.

У постанові від 29 червня 2022 року у справі №383/258/21 Верховний Суд зазначив, що свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише в разі відсутності права на спадкування в особи, якій його видано, але й за інших передбачених законом підстав, зокрема в разі порушення прав інших осіб у зв`язку з видачею такого свідоцтва.

У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 судам роз`яснено, що відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду.

Крім цього, іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Подібні висновки щодо застосування статті 1301 ЦК України викладені в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі №2-1316/2227/11, від 23 вересня 2020 року в справі №742/740/17,від 11 листопада 2020 року у справі № 752/8119/17-ц.

Отже, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, є самостійною підставою для визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними.

У даній справі установлено, що ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частину спадщини, що складається з 1/5 частки у праві власності на квартиру, тобто на 1/15 частку квартири, саме на підставі судового рішення, яким їй було надано право спадкувати разом зі спадкоємцями першої черги.

Після скасування постанови апеляційного суду Верховним Судом правова підстава, на яку спиралося оформлення спадкових прав ОСОБА_2 , відпала. При цьому рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в зміні черговості спадкування, залишилося в силі.

Суд також бере до уваги, що спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_5 не були усунуті від спадкування. ОСОБА_1 прийняла спадщину, а її батько ОСОБА_8 відмовився від належної йому спадкової частки на користь дочки.

Отже, наявні у справі докази свідчать про відсутність належної правової підстави для набуття ОСОБА_2 права на спірну частку спадкового майна як спадкоємицею другої черги за наявності спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину, та за відсутності чинного судового рішення про зміну черговості спадкування.

Видача оспорюваного свідоцтва призвела до оформлення за ОСОБА_2 права власності на 1/15 частку квартири, що порушило спадкові права позивачки як дочки спадкодавиці та спадкоємиці першої черги.

За таких обставин суд доходить висновку, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 січня 2023 року видане за відсутності належних правових підстав для спадкування ОСОБА_2 спірної частки квартири, а тому підлягає визнанню недійсним відповідно до статті 1301 ЦК України.

Суд ураховує також, що після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_2 , який є відповідачем у цій справі.

Однак відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 не усуває можливості судового захисту порушених спадкових прав позивачки та не створює самостійної правової підстави для збереження за спадкоємцем померлої права на майно, набутого нею за відсутності передбачених законом підстав.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до результатів розгляду справи. З огляду на заявлене позивачкою прохання залишити понесені судові витрати за нею, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на її користь сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76–81, 141, 247, 258–259, 263–265 ЦПК України, статтями 1216, 1218, 1223, 1261, 1262, 1296, 1298, 1301 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом -задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 січня 2023 року, видане ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори - виконуючої обов`язкидержавного нотаріуса Ріпкинської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. у спадковій справі №54/2020, зареєстрованим в реєстрі за №1, на 1/3 частину успадщині - 1/5 (одна п`ята) частки у праві власності на квартиру, що знаходиться заадресою: АДРЕСА_1 , яка складає 1/15 частину квартири після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА