Вирок від 20 жовтня 2026 р. у справі №734/1392/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/1392/26

Провадження № 1-кп/734/276/26

В И Р О К

іменем України

21 жовтня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42025272130000021 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пилятин Козелецького району Чернігівської області, громадянина України, із повною вищою освітою, працюючого на посаді заступника директора комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради, проживаючого за адресою

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України,

в с т а н о в и в:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_5 відповідно до наказу №8к від 29.04.2021 призначений на посаду заступника директора – головного природознавця комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради (тип посади: посадова особа юридичної особи публічного права); згідно з Наказом № 2-к від 29.08.2025 з 1 вересня 2025 року переведений на посаду заступника директора комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради. Таким чином, з квітня 2021 року по теперішній час ОСОБА_5 виконує адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, тобто являється службовою особою, на яку розповсюджуються вимоги антикорупційного законодавства, зокрема Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою юридичної особи публічного права – є голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права. Вказані зміни до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» доповнені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», що набрав чинності 12.10.2023.

Відповідно до п. «а» ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особами, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права. Таким чином, ОСОБА_5 з часу внесення змін до Закону від 12.10.2023, перебуваючи на посаді заступника директора – головного природознавця комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» належить до суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі і в частині зобов`язання подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію за певний період за формою, що визначається НАЗК.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 1, підп. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. У зв`язку із викладеним, заступник директора – головний природознавець комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради ОСОБА_5 був зобов`язаний з 12.10.2023 щорічно подавати декларацію шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за минулий рік.

Однак заступником директора – головним природознавцем комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради ОСОБА_5 , у порушення вимог ст.ст. 1, 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», не подано декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023, 2024 роки.

Отже, ОСОБА_5 у період з 12.10.2023 по теперішній час, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме, заступником директора – головним природознавцем комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради, в подальшому – заступником директора, зобов`язаний у порядку і у строк, передбачений Законом України «Про запобігання корупції», тобто: до 00 годин 00 хвилин 01.04.2024 та до 00 годин 00 хвилин 01.04.2025 подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларації за 2023 та 2024 рік.

Проте, ОСОБА_5 , діючи умисно, маючи всі необхідні умови і реальну технічну можливість, та достовірно знаючи про обов`язковість подання вказаних декларацій, перебуваючи на території України, зокрема за місцем проживання, умисно не подав у строк до 01 квітня 2024 року щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, а також умисно не подав у строк до 01 квітня 2025 року щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік шляхом заповнення таких на офіційному веб-сайті «https://public.nazk.gov.ua».

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, – як суб`єкт декларування умисно не подав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

2. Позиція сторони захисту щодо пред`явленого обвинувачення.

Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений свою вину не визнав та повідомив, що не мав умислу не подавати декларацію. Першопочатково, коли він приступив до виконання обов`язків в РЛП «Міжрічинський», обов`язку подавати декларацію не було. Після внесення змін в 2023 році в законодавство, він повинен був подавати декларації, але не був обізнаний про це, його ніхто не попередив про необхідність такої подачі; відповідальної за це особи в РЛП «Міжрічинський» немає. На переконання обвинуваченого Чернігівська обласна рада (юридичний Департамент) повинна була повідомити про необхідність подачі ним декларації після внесення змін до законодавства. Після того як йому стало відомо про необхідність подачі декларацій, ним такі були подані.

Захисник ОСОБА_6 просила суд визнати її підзахисного невинуватим у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, оскільки ОСОБА_5 не мав умислу на вчинення інкримінованих йому дій, просто не був обізнаний про внесені зміни та про обов`язок, який в нього виник в 2023 році.

3. Обставини, встановлені судом.

18 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ст. .366-3 КК України за фактом неподання ОСОБА_5 декларацій (кримінальне провадження № 42025272130000021).

ОСОБА_5 з 05 травня 2021 року призначений на посаду заступника директора – головного природознавця комунального закладу «Регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради (Наказ № 8-К від 29 квітня 2021 року «Про прийняття ОСОБА_5 »).

05 травня 2021 року в.о. директора «КЗ РЛП «Міжрічинський» ОСОБА_7 затверджено посадову інструкцію заступника директора – головного природознавця, в якій викладені завдання та обов`язки вказаної посадової особи; визначено, що заступник директора «КЗ РЛП «Міжрічинський» належить до категорії керівників.

ОСОБА_5 з 01 вересня 2025 року призначений порядком переведення на посаду заступника директора комунального закладу «Регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради (Наказ № 2-К від 29 серпня 2025 року «Про призначення ОСОБА_5 »).

01 вересня 2025 року директором «КЗ РЛП «Міжрічинський» ОСОБА_7 затверджено посадову інструкцію заступника директора, в якому викладені завдання та обов`язки вказаної посадової особи; визначено, що заступник директора «КЗ РЛП «Міжрічинський» належить до категорії керівників.

Відповідно до даних, наданих Управлінням проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларації Національного агентства з питань запобігання корупції за період з 31 грудня 2020 року по 27 лютого 2026 року ОСОБА_5 як користувач Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вчинив наступні дії:

31 березня 2021 року – подав декларацію;

6 квітня 2021 року – створив та подав нову декларацію на основі попередньої.

24 березня 2026 року старшим слідчим Слідчого відділення ВП № 1 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області оглянуто інтернет-сторінку офіційно веб-сайту Єдиного державного реєстру декларації за відповідним посиланням. Під час перегляду було встановлено, що ОСОБА_5 було подано 10 декларацій, проте у вказаному переліку відсутні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 та 2024 роки, під час того як ОСОБА_5 обіймав посаду заступника директора – головного природознавця комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський».

24 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ст. 366-3 КК України.

13 квітня 2026 року Чернігівська обласна рада на запит адвоката ОСОБА_6 повідомила, що встановлення своєчасності подання ОСОБА_5 , заступником директора КЗ «РЛП «Міжрічинський», декларацій покладені на юридичну особу публічного права, де він працює, тобто, на КЗ «РЛП «Міжрічинський».

10 квітня 2026 року на запит адвоката ОСОБА_6 . Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларації Національного агентства з питань запобігання корупції повідомило, що повідомлення про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій ОСОБА_5 від Чернігівської обласної ради до Національного агентства не надходило. Відповідно, заходів, передбачених ч. 2 ст. 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно ОСОБА_5 Національне агентство не здійснювало.

Свідок ОСОБА_7 , директор комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради, повідомив суду, що ОСОБА_5 працює його заступником. Він, як директор, подає декларації і звітує перед Департаментом екології Чернігівської ОДА за подання декларацій. Про те, що ОСОБА_5 як заступник повинен був подавати декларації, їм не було відомо. Після візиту правоохоронців ними було з`ясовано, що заступник директора та головний бухгалтер повинні подавати декларації. В закладі антикорупційна програма відсутня (оскільки кількість працюючих працівник не досягла граничної чисельності).

4. Висновок суду щодо доведеності вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, тобто в умисному неподанні суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2023 та 2024 роки

Предметом цього правопорушення є декларація, в якій указана інформація, зазначена суб`єктом декларування.

Щорічна декларація подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» щорічно до 1 квітня шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію за станом на 31 грудня звітного року.

Відповідно до примітки до ст. 366-2 КК України суб`єктами декларування у цій статті та ст. 366-3 цього Кодексу є особи, які відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» такими особами є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, та які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою юридичної особи публічного права – є голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права. Вказані зміни до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» доповнені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» що набрав чинності 12.10.2023.

Таким чином, ОСОБА_5 з часу внесення змін до Закону від 12.10.2023, перебуваючи на посаді заступника директора – головного природознавця комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» належить до суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі і в частині зобов`язання подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію за певний період за формою, що визначається НАЗК.

Стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_5 на час повідомлення йму про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, не подав як суб`єкт декларування шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічну), передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2023, 2024 роки.

У той же час виключно факт неподання такої декларації не складає складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-3 КК України. Суду належить встановити й інші елементи складу кримінального правопорушення, зокрема, його суб`єктивну сторону.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, характеризується прямим умислом, тобто особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).

Інтелектуальний момент прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру свого діяння та в передбаченні його суспільно небезпечних наслідків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на момент прийняття ОСОБА_5 на посаду заступника директора – головного природознавця комунального закладу «Регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради в квітні 2021 року у ОСОБА_5 був відсутній обов`язок подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Такий обов`язок подати декларацію виник з часу набрання чинності змінами до законодавства – 12 жовтня 2023 року.

В матеріалах кримінального провадження, які передані в розпорядження суду, відсутні будь-які наді стосовно наявності в комунальному закладі «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради антикорупційної програми та особи, відповідальної за її реалізацію. Попередження про обмеження, обов`язки та заборони, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», до відома ОСОБА_5 не доводилися. Однак, суд враховує, що чинним законодавством ні на кого не покладено обов`язок доводити до відома суб`єкта декларування обов`язку подавати декларацію.

Разом з тим, ОСОБА_5 , як особа, яка займала керівну посаду, був обізнаний про те, що на підприємстві відсутня антикорупційна програма, відповідно, також відсутня особа, яка відповідальна за її реалізацію, з огляду на що не міг не розуміти, що відповідальність за обізнаність з внесеними до законодавства змінами лежить саме на ньому, однак умисно не вживав заходів для того, щоб бути обізнаним про обов`язок подати декларацію чи про відсутність такого. Крім того, маючи досвід подання декларацій, розуміючи, що подача такий передбачена чинним законодавством, знаючи, що він обіймає керівну посаду в юридичній особі публічного права, повинен проявляти розумну ініціативу і слідкувати за обов`язками, які на нього покладає законодавець.

До тверджень ОСОБА_5 про те, що його про необхідність подання декларації повинна була повідомити Чернігівська обласна рада є перекладенням відповідальності за свої дії на інших осіб без наявних для того будь-яких підстав, оскільки ОСОБА_5 не був співробітником Чернігівської обласної ради, тому на неї в силу вимог ст. 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» не покладений обов`язок слідкувати за поданням декларації працівниками, які входять до штату комунального закладу «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради.

Стороною захисту надано лист Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларації Національного агентства з питань запобігання корупції, відповідно до якого, заходів, передбачених ч. 2 ст. 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно ОСОБА_5 Національне агентство не здійснювало.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 04 лютого 2025 року (справа № 629/5254/21) положення ст. 366-3 КК України не містить гіпотези, яка б ставила в залежність застосування диспозиції цієї статті від письмового повідомлення НАЗК суб`єкта декларування про факт неподання декларації.

Частина 2 ст. 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» регулює дії НАЗК у межах процедури контролю за поданням декларацій у разі, якщо суб`єктом декларування її не подано у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції».

Тобто НАЗК здійснює письмове повідомлення суб`єкта декларування, коли подія неподання декларації вже відбулася, що не звільняє відповідного суб`єкта від обов`язку подання такої декларації. При цьому абзац 2 ч. 2 ст. 51-2 цього Закону містить імператив одночасного повідомлення, серед інших, спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції про факт неподання декларації відповідним суб`єктом декларування, для відповідного реагування у межах своєї компетенції.

У відповідності до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Отже, дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст. 366-3 КК України як умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

5. Призначення покарання

У відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий, одружений, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має постійне місце роботи.

При призначенні обвинуваченому покарання, на підставі ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 корупційного кримінального правопорушення, його особу, наявність сталих соціальних зв`язків, постійного місця роботи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин, приходить до висновку, що йому слід призначити покарання за ст. 366-3 КК України у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією статті, з позбавленням права обіймати посаду заступника директора комунального закладу «Регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради.

Оцінивши конкретні обставини справи, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що впливають на покарання, у суда відсутні підстави вважати, що покарання у виді штрафу за вчинення нетяжкого корупційного злочину буде недостатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначене покарання, на думку суду, відповідають вимогам ст. 50, 65 КК України, принципу індивідуалізації призначеного покарання, буде справедливим, достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних порушень.

На підставі наведеного, керуючись ст. 373-375 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп., з позбавленням його права обіймати посаду заступника директора комунального закладу «Регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» Чернігівської обласної ради строком на два роки.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до положень ч. 1 ст. 26 КВК України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_8