Суд: Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №179/1588/26
Суддя: Ковальчук Т. А.
справа № 179/1588/26
провадження № 2/179/1388/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Хорольській І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок,
В С Т А Н О В И В:
До Магдалинівського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок.
Позивач посилається на те, що 25.09.2021 року між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди про придбання у ОСОБА_2 частки домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 . Ціна частки домоволодіння була обумовлена в розмірі 50 000 грн. Після чого між нами було досягнуто домовленості, що ОСОБА_1 віддаю кошти за вказане нерухоме майно, а відповідач зі свого боку зобов`язалася, що після сплати суми посвідчить нотаріально договір купівлі-продажу протягом двох місяців.
Після отримання грошей, відповідач надав ОСОБА_2 ключі від будинку, у зв`язку із чим ОСОБА_2 безперешкодно користуєся ним. Договір купівлі-продажу належним чином не посвідчено, оскільки відповідач ще у 2021 році до повномасштабного вторгнення рф на територію України виїхала на постійне місце проживання до рф.
Через військову агресію, з 2022 року та по цей час відповідач не може прибути в Україну для посвідчення договору купівлі продажу частки домоволодіння, у зв`язку з чим неможливе укладення відповідного договору.
Позивач в судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву, в якій прохала розглянути справу без її участі, прохала задовольнити позовні вимоги.
Відповідача в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду невідомі.
Згідно Договору дарування від 16.03.2007 року зареєстрованого приватним нотаріусом кудрявцевим О.О. за №658, ОСОБА_2 є власником частки будинку за адресою АДРЕСА_2 . А ОСОБА_1 є власником іншої 1/4 частки вказаного будинку (а. с. 7,8,9).
Згідно Розписки від 25.09.2021 року ОСОБА_2 отримала кошти від ОСОБА_1 у сумі 50 000 грн в рахунок продажу частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язалась посвідчити договір купівлі-продажу нотаріально протягом двох місяців. (а.с.10)
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Виходячи з матеріалів справи, обставини, які склалися, свідчать про наявність укладення договору купівлі-продажу між сторонами. Об`єктивно сторони договору купівлі-продажу порушили вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Але позивач і відповідач, як сторони правочину домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося виконання договору.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що правочин, який укладено між сторонами у справі вважається таким, що вчинений правомірно, тому є законні підстави для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 17300116 яка належала ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.А.Ковальчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua