Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №211/419/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/419/26

Провадження № 2/211/2567/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Рагозіної С.О.,

за участю секретаря судового засідання – Мариненко Е.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

адвокат Власенко Володимир Володимирович від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач з 09 липня 1999 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від шлюбних відносин неповнолітніх дітей не мають. Спільне життя позивача з відповідачем не склалося у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя, несумісність характерів, на цьому підґрунті зникло взаєморозуміння та взаємоповага, почуття любові один до одного. На даний час спільне господарство сторони у справі не ведуть. Позивач переконана, що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, відновлювати шлюбно-сімейні правовідносини та ведення спільного господарства ані вона, ані відповідач наміру не мають, тому представник позивача просить розірвати шлюб.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача ОСОБА_1 , на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомив причини неявки, відзиву не подав.

Ураховуючи вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (стаття 51 Конституції України).

Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 09 липня 1999 року, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області зроблено відповідний актовий запис за № 176 (а.с. 6 – копія свідоцтва про шлюб).

Відповідно до положень статей 105, 110, 112 СК України, якщо суд встановив, що подальше спільне життя подружжя і збереження родини неможливо, він приймає рішення про розірвання шлюбу.

Згідно пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Шлюбні відносини між сторонами припинені, тому аналізуючи зібрані по справі докази, суд встановив, що подружжя не веде спільного господарства, мають окремий бюджет, сім`я фактично розпалася, поновлення сімейних стосунків вважають неможливим, тому з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам подружжя.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне задовольнити позов про розірвання шлюбу. Суд наголошує, що при ухваленні рішення він виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім"ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористався цим правом та звернувся з даним позовом до суду, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач по справі не має намір зберігати шлюб. Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд, вирішуючи питання про розірвання шлюбу, вважає за необхідне відновити позивачу її дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 .

Щодо вимоги про стягнення судового збору.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу щодо розподілу судових витрат.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заявлену суму судового збору в розмірі 1 211,20 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 09 липня 1999 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 176 - розірвати.

Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище – « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування судових витрат судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне текст судового рішення складений 21 вересня 2026 р.

Суддя С.О. Рагозіна