Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №175/13804/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/13804/26

Провадження № 2/175/4046/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рожкової Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та плату з абонентське обслуговування, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та плату з абонентське обслуговування, в якій позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» борг за спожиту теплову енергію за період з листопада 2021 по липень 2026 включно у розмірі 26173,12 грн., плату за абонентське обслуговування у розмірі 1743,85 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662, 40 грн.

10 вересня 2026 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідач є ВПО, з 16 серпня 2022 року не проживав у м. Краматорськ та не міг споживати надані позивачем послуги. Вказує, що з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206, вбачається, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 24 лютого 2022 року заборонено, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

11 вересня 2026 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що відповідач не повідомляв і не надсилав на адресу ТОВ «Краматорськтеплоенерго» інформацію про те, що він вимушено покинув свою домівку і має довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, сама по собі довідка не свідчить про те, що особа покинула свою домівку.

16 вересня 2026 року представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зауважив що під час розгляду заяви про скасування судового наказу 11 серпня 2025 року, відповідачем долучалася копія довідки ВПО, яку позивач бачив, а отже був обізнаний про те, що відповідач не проживає у м. Краматорськ. Також зазначив, що законодавець не встановив спеціального формуляра, виключного способу доставки чи обов`язкового окремого звернення. Відповідач здійснив передачу відповідного документа в електронній формі через офіційну систему електронного судочинства. При цьому документ отримав саме той суб`єкт, якому він був необхідний для вирішення питання про нарахування та стягнення заборгованості. Тому формальне твердження позивача про те, що документ був поданий «для суду», не може нівелювати факт його фактичного отримання позивачем. Інше тлумачення призводило б до очевидно формального застосування Постанови №206.

Представник позивача надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача просив розгляд справи здійснювати без його участі, у задоволенні позову просив відмовити.

Суд дослідивши письмові докази, оцінивши надані доводи дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 05 серпня 2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію, яка виникла за період з 01.03.2022 року по 28.02.2025 року у сумі 15119,33 грн., заборгованість за абонентське обслуговування, яка виникла за період з 01.03.2022 року по 28.02.2025 року у сумі 1 087,33 грн.

14 серпня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Судовий наказ, виданий Дніпровським районним судом Дніпропетровської області від 05.08.2025 року №175/9575/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги було скасовано та роз`яснено право позивача на звернення до суду з позовними вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

03 вересня 2026 року позивач ТОВ «Краматорськтеплоенерго» звернувся до суду з даним позовом.

ТОВ «Краматорськтеплоенерго», є юридичною особою, яка здійснює виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, виробництво комунальних послуг з централізованого опалення. На виконання своєї мети Позивач здійснює постачання теплової енергії до будинків, приміщень, будівель, споруд тощо.

Як вказує позивач він надавав послуги з централізованого опалення за адресою АДРЕСА_1 . За даною адресою зареєстрований відповідач ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_2 .

При цьому встановлено, що 16 серпня 2022 року відповідач отримав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №2612-7001431362, згідно якої проживав у АДРЕСА_2 .

19 травня 2022 року відповідач змінив своє місце проживання та проживав за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №2106-5003685035.

Як вказує відповідач він з серпня 2022 року виїхав з міста Краматорськ через збройну агресію рф та не міг споживати надані позивачем послуги. Окрім того зазначає, що оскільки він є ВПО, то позивач не має права стягувати з нього заборгованість за послуги централізованого опалення згідно постанови КМУ №206.

Так, Постановою КМУ № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановлено, що з 24 лютого 2022 року м. Краматорськ Донецької області є територією можливих бойових дій, а з 07 травня 2026 року територією активних бойових дій.

Так, постанова КМУ №206 передбачає певні умови за яких забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги:

-комунальні послуги мають надаватися на територію яка входить до можливих/активних бойових дій;

-споживач та/або член їх сімей покинули своє місце проживання або нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових);

-споживач та/або член їх сімей надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу).

Лише за наявності всіх умов забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з споживача.

В даній справі було встановлено, що дійсно відповідач проживав та території можливих бойових дій, 16 серпня 2022 року відповідач виїхав з міста Краматорськ, що підтверджується довідкою ВПО.

Стосовно вимоги про інформування надавача комунальних послуг суд зауважує наступне.

Постановою КМУ №206 передбачено, що споживачі та/або члени їх сімей мають надати виконавцю комунальних послуг у паперовій або електронній формі документ, що підтверджує їх відсутність за місцем надання послуг або документи, що підтверджують знищення житла.

Разом із тим, законодавцем не було встановлено чіткої процедури та обмежень щодо повідомлення споживачами надавачів комунальних послуг, тобто спожива може обрати будь-який зручний йому спосіб повідомлення (поштовим зв`язком, електронною поштою, особисто тощо)

При цьому, суд не погоджується з твердженням відповідача, що позивач був повідомлений під час розгляду справи про скасування судового наказу про те, що відповідач є ВПО та не проживає у м. Краматорськ, а тому повинен був звільнити відповідача від заборгованості за комунальні послуги.

Положеннями ст. 170 ЦПК України визначено вимоги до заяви про скасування судового наказу, серед яких є вимога про зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Дотримуючись виконання вимог ст. 170 ЦПК України відповідачем було долучено до заяви про скасування судового наказу копії довідок про взяття на облік ВПО в обґрунтування своїх вимог щодо скасування судового наказу.

Заява відповідача про скасування судового наказу згідно Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої Наказом ДСА України 20 серпня 2019 року № 814(у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) відноситься до вхідної кореспонденції суду.

Згідно Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затвердженої Рішенням ВРП 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Отже, отримання позивачем зазначених документів в підсистемі ЕС жодних чином не змінюють процесуального статусу документів, які були подані виключно до суду для розгляду.

Таким чином, відповідачем не було доведено тієї обставини, що він, як споживач, повідомляв позивача, як надавача комунальних послуг, про наявність в нього довідки ВПО для можливості не сплачувати комунальні послуги.

В свою чергу позивач свої зобов`язання з надання послуг централізованого опалення виконав у повному обсязі та надав теплову енергію за адресою АДРЕСА_1 .

Разом із тим, суд зауважує, що відповідач достовірно знаючи про наявність заборгованості за спожиту теплову енергію та абонентське обслуговування щонайменше з 11 серпня 2025 року, жодного разу не звернувся до позивача та не надав останньому документи на підтвердження не проживання у м. Краматорськ.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Між учасниками справи діяли договірні відносини на підставі ЗУ «Про житлово – комунальні послуги».

Згідно ст.13 Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Згідно ст.12 Закону, договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених КМУ або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Як вказує позивач, на виконання вимог Закону «Про житлово – комунальні послуги», позивачем було розміщено (опубліковано) типовий договір на офіційному сайті ТОВ «Краматорськтеплоенерго» http://kramtec.com.ua/news/newslist/5 та на інформаційних стендах у приміщеннях позивача, де ведеться прийом громадян.

На сайті позивач також розмістив інформацію про вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку; розмір тарифу, розмір плати за абонентське обслуговування, заяву-приєднання, тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування – платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

При цьому, плата за абонентське обслуговування не може перевищувати граничний розмір, який визначається постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг».

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.03.2020 р. № 643 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 січня 2020 року № 81», для потреб населення встановлено тариф на послугу з постачання теплової енергії: 1406,78 грн/ Гкал (з ПДВ).

З 01 грудня 2020 року і по теперішній час позивач використовує при нарахуваннях населенню за надані послуги з постачання теплової енергії тариф 1526,70 грн/Гкал (з ПДВ), встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг від 30.11.2020 року №2249.

Згідно ч. 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно ст. 543 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частиною або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором (стягувачем).

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 27 916,97 грн. з яких: борг за спожиту теплову енергію за період з листопада 2021 по липень 2026 включно - 26173,12 грн., плата за абонентське обслуговування - 1743,85 грн.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За правилами ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як передбачено ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Виходячи із вищевикладеного та оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та плату з абонентське обслуговування підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача має бути стягнуто судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись с ст. 15, 16, 509, 525, 526, 530, 543, 610, 629, 901, 902, 903 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 27, 76-83, 223, 258-259, 264-265, 268, 289, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимог и Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та плату з абонентське обслуговування, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 34657789) борг за спожиту теплову енергію за період з листопада 2021 по липень 2026 включно у розмірі 26 173,12 грн., плату за абонентське обслуговування у розмірі 1743,85 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.