Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №233/5560/24 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №233/5560/24

Суддя: Потоцька С. С.

Справа № 233/5560/24

Провадження № 2/932/281/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Потоцької С.С.,

за участю секретаря судового засідання - Карапиш А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінівської сільської ради в особі Іллінівської сільської військової адміністрації Краматорського району про надання додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у жовтні 2024 року звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Іллінівської сільської ради в особі Іллінівської сільської військової адміністрації Краматорського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ОСОБА_2 є її дядьком. Позивачка зазначила, що ОСОБА_3 є її дідом по материнській лінії, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У померлого ОСОБА_3 були дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є матір`ю позивачки, Мати позивачки — ОСОБА_6 — померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , а ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, зокрема земельна ділянка, на яку ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 мали державні акти на право власності. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживали та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Мати позивача — ОСОБА_6 — проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що після укладення шлюбу вона змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». У подальшому позивач уклала шлюб із ОСОБА_9 , однак прізвище не змінювала. За твердженнями позивача, у зв`язку зі смертю матері та дядька вона є єдиною спадкоємицею після смерті свого діда ОСОБА_3 та бабусі ОСОБА_4 та має намір прийняти спадщину. Строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин, оскільки вона з 2016 року вже була військовослужбовицею, а у теперішній час перебуває під командуванням високомобільних десантних військ, а з 24.02.20222 у регіоні тривають реальні бойові дії, та тривалий час не працювали спадкові реєстри. 28.08.2024 позивачка звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав. Однак їй було відмовлено у прийнятті спадщини у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для її прийняття, який, як зазначено позивачем, обчислювався з моменту смерті її дядька ОСОБА_2 у вересні 2017 року.

У зв`язку з чим, позивачка звернулася до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14.10.2024 у справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

У зв`язку із зміною підсудності Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 10.10.2024 № 2994/0/15-24 судові справи Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області передані на розгляд Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська..

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX, який набрав чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Ухвалою від 24.01.2025 цивільна справа прийнята до провадження судді Потоцької С.С. та призначено судові засідання.

Ухвалою суду від 23.07.2025 у витребувано у Приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Радіонова Ю.В. копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 08.01.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце його проведення була повідомлена належним чином. До суду позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник Іллінівської сільської ради в особі Іллінівської сільської військової адміністрації Краматорського району Донецької області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. До суду надійшла заява представника, в якій він просив розглянути справу за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_10 є донькою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6) та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00046033831 від 17.07.2024(а.с. 14)..

Мати позивачки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька № 00046032972 від 17.07.2024 (а.с. 17) та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00046034301 від 17.07.2024 (а.с. 15).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрації народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 7).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто смерті Донецька обл., м. Торецьк, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 17.07.2024, виданим повторно Дружківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис від 25.09.2017 № 33 (а.с.11).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконкомом Олександро-Калинівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, актовий запис від 17.10.2009 № 2 (а.с. 8).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , видане Дружківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис від 03.05.2006 № 11 (а.с. 9).

Мати позивачки- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , видане Дружківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис від 27.05.1997 № 20 (а.с. 10).

Позивачка вказує, що до складу спадщину входять земельні ділянки

Встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 034039 від 18.05.2004 на підставі розпорядження Костянтинівської районної державної адміністрації від 26.11.2003 № 529 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 5.73 на території Олександро-Калинівської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 18).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 034038 від 18.05.2004 на підставі розпорядження Костянтинівської районної державної адміністрації від 26.11.2003 № 529 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 5,94 на території Олександро-Калинівської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 19).

Приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Радіоновою Ю.В. листом від 28.08.2024 № 303/01-16 повідомлено позивачку, що вона є спадкоємцем п`ятої черги після смерті ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з тим, нею пропущений строк для прийняття спадщини, вона має право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії винести неможливо у зв`язку з тим, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» прийняття спадщини не є нотаріальною дією (а.с. 12).

У зв`язку з чим, позивач звернулася до суду та просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини..

Приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Радіоновим Ю.В. на виконання ухвали суду від 23.07.2025 надано відповідь № 241/01-16, відповідно до якої спадкова справа після смерті ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно із ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як встановлено під час судового розгляду, позивачка не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і остаточно дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272ЦКУкраїни про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок наведений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, як поважність причини пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини вказала, що вона з 2016 року вже була військовослужбовицею, а у теперішній час перебуває під командуванням високомобільних десантних військ, а з 24.02.20222 у регіоні тривають реальні бойові дії, та тривалий час не працювали спадкові реєстри.

Суд зазначає, що головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22, від 10 липня 2024 року у справі № 522/13476/23.

За конкретних фактичних обставин кожної справи суд має оцінювати тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, що має важливе правове значення (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 639/8197/21.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_6 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_1 з 28.09.2016 проходить військову службу по теперішній час (а.с. 20-21).

Оцінюючи доводи позивачки, якими вона обґрунтовує поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини, суд виходить з того, що перебування позивачки на військовій службі не є автоматично безумовною підставою, яка об`єктивно перешкоджала у поданні заяви про прийняття спадщини.

Так суд зазначає, що позивачкою не доведено, яким чином перебування на військовій службі перешкоджало протягом тривалого строку (сім років) звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, зокрема, і засобами поштового зв`язку. Позивач не скористалась таким способом звернення та не зазначила причин, які б перешкоджали їй вчинити цю дію як особисто, так засобами поштового звязку.

Крім того, запровадження воєнного стану в Україні та бойові дії, не є само по собі достатньою підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки встановлений законом строк для прийняття спадщини сплив задовго до запровадження воєнного стану та початку повномасштабних бойових дій. Суд також зазначає, що спадкові реєстри також не функціонували через введення воєнного стану, а на території Іллінівської сільської територіальної громади з 18.08.2023 вже почали функціонувати державні електронні інформаційні ресурси.

За положеннями ст. ст. 12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

З огляду на зазначене, враховуючи тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, принцип юридичної визначеності, суд дійшов висновку, що обставини, які наведені позивачкою, не є поважними та не доводять існування об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які б заважали позивачці прийняти спадщину протягом такого тривалого періоду.

З огляду на вказане, відсутні підстави для визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_14 .

Суд встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, врахувавши вказані норми матеріального права, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову..

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 143 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12 - 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову– відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 19.10.2026

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Іллінівська сільська рада в особі Іллінівської сільської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ЄДРПОУ 45118067, адреса: 85143, Донецька область, Краматорський район, с. Іллінівка, вул. Адміністративна, буд. 42-3.

Суддя С.С. Потоцька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua