Суд: Хмельницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №687/475/25
Суддя: Федорова Н. О.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 687/475/25
Провадження № 33/820/215/26
Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Сорокопуда Андрія Олександровича, потерпілого ОСОБА_2 , його представника, адвоката Афадєєва Віталія Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 17 лютого 2026 року,
в с т а н о в и л а:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючу,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито на підставі ст. 38 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
За постановою суду, 05 травня 2025 року о 08 год, на 40 км + 300 м автодороги Р-48, ОСОБА_1 керувала автомобілем «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони с. Закупне в напрямку с. Гусятин. Не була уважною, не врахувала схеми організації дорожнього руху, стану дорожнього покриття (мокре), дорожньої обстановки та на дорозі з двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, не впоралася з керуванням та допустила виїзд на смугу зустрічного руху, де скоїла зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Carisma», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку зі сторони с. Чемерівці в напрямку с. Закупне. Під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.п. 11.3, 11.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати, а провадження у цій справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою.
Стверджує, що матеріали справи не містять достатньо доказів її вини у вчиненні цього адміністративного правопорушення.
Крім того, судом не взято до уваги всіх обставин справи, що свідчить про неповне та необ`єктивне дослідження доказів, наявних у матеріалах справи.
Вважає, що формулювання суті адміністративного правопорушення працівниками поліції, а в подальшому визнання її винною у порушенні п.п. 11.3, 11.4 ПДР є взаємовиключними, оскільки стосуються різних об`єктивних сторін вказаних правопорушень, за які її було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Вказує, що суд першої інстанції позбавив її права на захист, оскільки не вирішив заявлені стороною захисту клопотання про визнання низки доказів недопустимими та закриття провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвоката Сорокопуда А.О. на підтримку поданої апеляційної скарги, потерпілого ОСОБА_2 , його представника, адвоката Афадєєва В.В., які заперечили проти її задоволення, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час постановлення оскаржуваного рішення суд першої інстанції вказаних вимог закону не дотримався, зокрема, не дослідив належним чином усіх обставин справи та не дав об`єктивної оцінки наявним у справі доказам та прийшов до хибного висновку про наявність доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. А тому, постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, виходячи з наступного.
Пункт 11.3 ПДР України встановлює, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Відповідно до пункту 11.4 ПДР України на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Диспозицією ст. 124 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає при порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Наведена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до конкретних Правил дорожнього руху, порушення вимог яких має бути у причинному зв`язку з їх наслідками.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, органом обвинувачення надано після доопрацювання матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 579056 від 30 січня 2026 року, до якого додано схему місця ДТП від 05 травня 2025 року, письмові пояснення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 30 січня 2026 року, рапорт працівників поліції від 30 січня 2026 року, фотозображення та відеозапис.
Однак, вказані матеріали у своїй сукупності не доводять наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Натомість, такими підтверджується лише настання дорожньо-транспортної пригоди за участі водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Разом з тим, ОСОБА_1 своєї вини у настанні дорожньо-транспортної пригоди не визнала. Пояснила, що 05 травня 2025 року о 07 год 50 хв на автодорозі Р-48, керувала автомобілем «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони с. Закупне в напрямку с. Гусятин зі швидкістю 65-70 км/год. Назустріч її транспортному засобу їхав автомобіль сірого кольору. Коли автомобілі наблизились один до одного, транспортний засіб сірого кольору здійснив різкий рух у бік її смуги руху, у зв`язку з чим вона була змушена повернути кермо праворуч для запобігання ДТП. Після цього, відбулося зіткнення, через що її автомобіль від удару розвернуло, і він зупинився в кюветі. Під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Пояснення ОСОБА_1 повністю узгоджуються з її письмовими поясненнями від 05 травня 2025 року та 30 січня 2026 року, які вона надала працівникам поліції після настання дорожньо-транспортної пригоди та після направлення матеріалів справи судом першої інстанції до УПП в Хмельницькій області для доопрацювання.
При цьому, згідно з висновком судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/123-26/9736-ІТ від 06 жовтня 2026 року, призначеної постановою апеляційного суду від 15 червня 2026 року, за наявною у матеріалах справи інформацією, зафіксованою у схемах місця ДТП та на фотозображеннях, встановити місце зіткнення автомобілів «Mitsubishi Carisma», д.н.з. НОМЕР_2 , та «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , як геометричну точку з прив`язкою до елементів дорожнього облаштування, так і смугу руху, на якій відбулося зіткнення, не видалося за можливе.
Експерт зазначив, що в схемах ДТП та на фотозображеннях відсутня слідова інформація, яка б характеризувала траєкторію руху транспортних засобів до місця зіткнення, а дані щодо розташування місця зіткнення, зафіксовані в схемах, є суперечливими, у зв`язку з чим не враховувалися.
Крім того, експерт вказав, що показання водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є взаємно суперечливими саме щодо місця зіткнення. Так, ОСОБА_2 вказує, що зіткнення відбулося на його смузі руху у напрямку до с. Закупне, а ОСОБА_1 , що на її смузі руху у напрямку до с. Чемерівці. Оскільки місце зіткнення експертним шляхом встановити неможливо, дослідження технічної спроможності показань обох водіїв щодо розвитку ДТП на стадії зближення транспортних засобів унеможливлюється, а встановити, дії якого з водіїв призвели до виникнення пригоди, не видається за можливе.
За варіантом розвитку події, що ґрунтується на показаннях ОСОБА_2 , у діях ОСОБА_1 експерт вбачає невідповідність вимогам п. 10.1 ПДР, тоді як за варіантом, що ґрунтується на показаннях ОСОБА_1 , саме у діях ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 ПДР, які перебувають у причинному зв`язку з настанням ДТП. Оцінити дії водіїв на відповідність п. 12.3 ПДР експерт не зміг через відсутність кількісних даних щодо швидкості руху автомобіля «Mitsubishi Carisma» та віддалення автомобілів на момент виникнення небезпеки.
Разом з тим, експерт зазначив, що в дорожній ситуації, що досліджується, оцінка дій водія ОСОБА_1 щодо вимог п. 11.3, 11.4 ПДР з технічної точки зору не проводиться, оскільки виїзд на смугу зустрічного руху за відсутності перешкод є маневром зміни напрямку руху, який регламентується вимогами п. 10.1 ПДР. Питання причинного зв`язку та спроможності даних протоколу і схем щодо вини ОСОБА_1 віднесено експертом до компетенції суду.
Варто зазначити, що пункт 11.4 ПДР поширюється на дороги, що мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, тоді як ділянка автодороги Р-48, на якій сталася ДТП, має по одній смузі руху в кожному напрямку (загальна ширина проїзної частини 7,0 м), що встановлено, зокрема, висновком експерта. Тому, порушення цього пункту у діях ОСОБА_1 об`єктивно неможливе. Вимоги ж виїзду на смугу зустрічного руху за відсутності перешкод, регламентуються п. 10.1 ПДР, порушення якого ОСОБА_1 не ставилося у провину.
Суд не вправі виходити за межі обвинувачення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, та самостійно змінювати кваліфікацію дій особи.
Отже, висновок експерта не підтверджує порушення ОСОБА_1 вимог п. 11.3, 11.4 ПДР, які їй ставляться у вину. Також, вказаний висновок не спростовує її показань про те, що зіткнення відбулося на її смузі руху внаслідок виїзду автомобіля «Mitsubishi Carisma» на зустрічну смугу.
Інших доказів, які б достовірно встановлювали місце зіткнення та спростовували версію ОСОБА_1 , органом обвинувачення не надано.
Слушним є й довід апеляційної скарги про те, що формулювання суті правопорушення у протоколі та визнання апелянтки винною у порушенні п.п. 11.3 і 11.4 ПДР є взаємовиключними.
Ці норми розраховані на різні типи доріг, тому на одній і тій самій ділянці одночасно порушені бути не можуть.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 579056 від 30 січня 2026 року, ділянку, де сталася подія, описано як дорогу з однією смугою в кожному напрямку, що відповідає лише п. 11.3. Проте, водночас ОСОБА_1 інкримінується і порушення п. 11.4. Така суперечність свідчить про неконкретизованість обвинувачення, що унеможливлює належну перевірку його обґрунтованості.
Суд першої інстанції цього не врахував і визнав особу винною у порушенні обох пунктів.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 17 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Федорова Н.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua