Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №687/651/26 — Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/651/26

№2/687/570/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 жовтня 2026 року Чемеровецький районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Борсука В.О.,

з участю секретаря - Пагор Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чемерівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права часткової власності на майно,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частку майна.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що з 10 лютого 2007 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 19 квітня 2021 року.

За час перебування у шлюбі сторони придбали майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 , право власності на який оформлено на відповідача.

Позивачка стверджує, що зазначене нерухоме майно було придбане в інтересах сім`ї, за спільні кошти подружжя, на підставі відплатних договорів та під час спільного проживання сторін. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно користувалися вказаним майном, у зв`язку з чим вважає його об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З огляду на викладене просить суд здійснити поділ спільного майна подружжя, визнавши за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися. Водночас від них надійшла заява про розгляд справи за їхньої відсутності, у якій вони зазначили, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Тому, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи та приходить до висновку за можливе розглядати справу у відсутності сторін в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів, згідно п.1 ч.1 ст.280 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.282 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 19.04.2021 року шлюб укладений 10.02.2007 року між сторонами було розірвано.

Від спільного проживання у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначені обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження від 12 лютого 2024 року та копією рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 17 травня 2021 року про стягнення аліментів.

Відповідно до довідки виданої старостою с.Кугаївці від 31.03.2026 року за №68 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрована та проживає з дітьми: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 19 серпня 2009 року ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_2 придбав у власність житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,2345 га, призначеній для індивідуального житлового будівництва, з кадастровим номером 6825285001:01:003:0139. Вартість будинку за договором становила 20 000 грн.

Відповідно до довідки Чемеровецької селищної ради від 12 травня 2026 року, згідно із земельно-кадастровою книгою Чемеровецької селищної ради Кугаєвецького старостинського округу, за ОСОБА_2 обліковується земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3500 га, з яких 0,2500 га призначено для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а 0,1000 га - для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено висновок про вартість майна № 160426 від 06 квітня 2026 року, відповідно до якого ринкова вартість житлового будинку загальною площею 41,8 кв. м, житловою площею 32,1 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 172 000 грн без урахування ПДВ.

Згідно частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому, не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 06 травня 2026 року у справі № 496/6032/23.

Відповідно до частини четвертої статті 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.Згідно з ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: час набуття такого майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідач під час розгляду справи не надав жодних доказів, які б давали змогу спростувати презумпцію спільності майна подружжя.

Таким чином, оскільки спірне майно є таким, що набуте за час шлюбу сторін, отже є їх спільною сумісною власністю, в якій кожному із співвласників, як позивачу так і відповідачу, належить по 1/2 частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Судом встановлено, що спірне майно зареєстроване на відповідача під час перебування сторін у шлюбі, та за презумпцією спільності права власності подружжя належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя, а отже частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними та підлягають поділу в ідеальних частках.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Статтею 364 ЦК України визначено, що якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки, проте така компенсація може бути надана лише за його згодою.

Згідно із ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідачем не надано до суду доказів, що спірне майно придбане ним за його особисті кошти, а не за спільні кошти подружжя, тому суд, зважаючи на викладене та висновки Верховного Суду, дійшов висновку, що слід у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за сторонами право власності на 1/2 частку за кожним у житловому будинку.

Такий спосіб захисту узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах 06 травня 2026 року у справі № 496/6032/23 та від 06 березня 2026 року у справі № 504/2949/24.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку літера «А-1», розмір житлової площі 31.2 м.кв. та загальною площею 41.8 кв.м, хлів літера «Б», курник літера «В», металева огорожа «1-2», реєстраційний об`єкт нерухомого майна 13171544.

Залишити ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку літера «А-1», розмір житлової площі 31.2 м.кв. та загальною площею 41.8 кв.м, хлів літера «Б», курник літера «В», металева огорожа «1-2», реєстраційний об`єкт нерухомого майна 13171544.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_1 .

Суддя Борсук В.О.