Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №442/4918/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №442/4918/26

Суддя: Медведик Л. О.

Справа № 442/4918/26

Провадження №3/442/1030/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 жовтня 2026 року суддя Дрогобицького мiськрайонного суду Львiвської областi Медведик Л.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної вiдповiдальностi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №697086 від 19.06.2026 року, ОСОБА_1 , 19.06.2026 року о 11 год 41 хв в м.Дрогобич по вул.Спортивній керував ТЗ «Ауді А4» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду для виявлення ознак сп`яніння в установленому законом прядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причин не повідомив, заяв не подавав. Судом було задоволено клопотання адвоката й викликано в засідання на 06.10.2026 року інспектора поліції, однак такий не з`явився і причин неявки не повідомив.

Адвокат Струць Т.І. повторно такого клопотання не заявляла. Своє клопотання про закриття провадження в справі виклала письмово й доповнила в додаткових письмових поясненнях. В засіданні коротко резюмувала наведене.

З приводу доводів адвоката, що мали б орієнтувати суд на закриття провадження в даній справі про адміністративне правопорушення, слід врахувати наступне.

1) Доводи захисника щодо неправомочності працівників поліції проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем ЗСУ, зважаючи на що відповідно до ст. 266-1 КУпАП його огляд на стан сп`яніння повинен проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини, є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на суб`єктивному сприйнятті законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП такий огляд передбачено для військовослужбовців Збройних Сил України, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

В контексті вимог ч. 3 ст. 266-1 КУпАП такий огляд для військовослужбовців Збройних Сил України, передбачено якщо вони перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Як було встановлено, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, коли керував т.з по вул. загального користування Спортивній м. Дрогобичі, тобто поза межами території будь-якої військової частини. З іншого боку, відповідних документів на підтвердження того, що під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби, не надано.

На підтвердження власне такого розмежування вказує й норма ст.255 КУпАП, згідно якої у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7); й ст.130 КУпАП тут в переліку немає.

На це вказує й підзаконний акт. Так, п.3 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затв. Постановою КМУ №32 від 12.01.2024 року, за яким огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

2) законність зупинки транспортного засобу присутня в матеріалах, доданих до протоколу. Зокрема, на відеозаписі працівник поліції вказує водієві, що зупинка відбулася, бо той їздить по бордюрах.

3) Щодо доводів захисника про те, що відеозаписи не є безперервними і не містять фіксації дотримання працівниками поліції порядку проведення огляду особи на стан сп`яніння протягом 27 хвилин є слушним. Однак на решту відео спілкування наданому суду відеозаписами зафіксовані реальні події, які мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини й чітко вказують на особу як на правопорушника, який керував транспортним засобом й на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився.

4) Питання відсторонення від подальшого керування в принципі не впливає на результат розгляду протоколу. Питання дотримання приписів КУпАП поліцейськими віднесено до компетенції їх керівництва, яке самостійно, або за скаргами заінтересованих осіб впливає на своїх підлеглих.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 697086 від 19.06.2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на медичний огляд та записами з відеодиска, з якого вбачається, що останньому працівниками поліції було роз`яснено вимоги ст.268 КУпАП.

Відтак, вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу правопорушника, ступінь його вини.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір покладається на особу, на яку накладено стягнення.

Керуючись ч.1 ст.130, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя __________ Медведик Л.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua