Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №308/9571/26
Суддя: Логойда І. В.
Справа № 308/9571/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Сабо І.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частці з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною повноліття, не проводити розподіл судових витрат. Позовні вимоги мотивує наступним. Позивач у справі ОСОБА_1 є матір`ю, а відповідач ОСОБА_2 батьком неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. Шлюб між позивачем та відповідачем зареєстрований 19 листопада 2011 року виконавчим комітетом Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис № 25, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. 13 травня 2025 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/2805/25, яке набрало законної сили, шлюб розірваний. Неповнолітній син ОСОБА_4 проживає разом із позивачкою та знаходиться на повному матеріальному забезпеченні та утриманні матері позивача у справі, відповідач проживає окремо від неповнолітнього сина. Позивач та неповнолітній син зареєстровані та проживають за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 328, виданою сільським головою Великодобронської сільскої ради Ужгородського району Закарпатської області 22 червня 2026 року. Аліменти на утримання дитини батько не сплачує. Позивачу відомо, що стан здоров`я відповідача задовільний, аліменти на інших дітей непрацездатних батьків, дружини він не сплачує, офіційно працевлаштований. Відповідач отримує заробітну плату за місцем офіційного працевлаштування в Угорській Республіці, в розмірі 400000 - 420001 форинтів на місяць, що підтверджується виписками з банківського рахунку в ОТР банк за останній 6 місяців, дані транзакцій додаються. Щомісячна сума заробітку відповідача, згідно з курсом НБУ станом на 29 червня 2026 року, складає від 57600 гривень до 60480 гривень на місяць.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи відкладався з метою належного повідомлення відповідача.
Позивач подала заяву про зміну позовних вимог, згідно з якою просить стягувати з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною повноліття, не проводити розподіл судових витрат. Вказує, що відповідач отримує заробітну плату за місцем офіційного працевлаштування в Угорській Республіці, в розмірі 400000 - 420000 форінтів на місяць, що підтверджується виписками з банківського рахунку в ОТР банк за останній 6 місяців. Згідно з курсом НБУ станом на 29 червня 2026 року складає 57600 гривень - 60480 гривень. Відповідач проживає за кордоном, отримує доходи, заробітну плату в іноземній валюті.
Позивач в судове засідання не з`явився, до суду представник подав заяву, згідно з якою просить розглянути справу їх участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити такі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином. Подав до суду письмову заяву про визнання позовних вимог, які були змінені позивачем, розгляд справи без його участі та участі представника.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд виходить з наступного.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 20.10.2014 року реєстратором актів цивільного стану міста Кішварда, народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.05.2025 року у справі №308/2805/25 ухвалено шлюб між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зареєстрований у виконавчому комітеті В.Добронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, за актовим записом №25 та видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 розірвати.
Згідно з довідкою Великодобронської сільської ради №328 від 22.06.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має такий склад сім`ї: син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; мати: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; батько: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
До матеріалів справи також долучено копію паспорта, копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 19.11.2011 року.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
За умовами, встановленими ч.1 ст. 3 Конвенції та ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого врахування інтересів дитини.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст.180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року, дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість, вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Зі змісту статті 55 Сімейного кодексу України вбачається, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Згідно з ч. 1 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано.
Згідно з ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері чи батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При цьому, законодавством не визначено як нижньої межі, так і обмежень при розгляді такої справи у позовному провадженні.
Відповідно до частин першої та другої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Станом на момент пред`явлення позову, у відповідності Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на один місяць становить: дітей віком до 6 років - 2817 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривні.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.
Відповідно до валютних переказів в OTP Bank заробітна плата відповідача складає: за січень 02.02.2026 – 420001 форинтів; за грудень 05.01.2026 – 415000 форинтів; за лютий 02.03.2026 – 400000 форинтів; за березень 01.04.2026 – 400000 форинтів; за травень 01.06.2026 – 400000 форинтів; за квітень 04.05.2026 – 400000 форинтів. Відповідач визнав змінені позовні вимоги.
Проаналізувавши докази в їх сукупності, виходячи зі встановленого законом обов`язку обох батьків щодо утримання їх неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання їх неповнолітнього сина в розмірі 8000 грн. щомісячно, починаючи з 30.06.2026 року (дня звернення до суду з відповідним позовом) до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з вимогами ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Зважаючи на досліджені судом письмові докази, суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин, визнаних відповідачем, та добровільності їх визнання.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе задовольнити позов.
Одночасно, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом; а також положення ст.185 СК України щодо обов`язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо).
Обов`язок щодо утримання дитини є безумовним і не залежить від наявності шлюбу між батьками чи інших обставин.
Відповідно до ст.79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючисьст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 134, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 8000 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду 30 червня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 655 (шістсот п`ятдесят п`ять грн. 60 коп) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт: серії НОМЕР_4 , виданий Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області 13.02.2012 року.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт: серії НОМЕР_6 , виданий Мукачівським РВ УМВС України в Закарпатській області 22.02.2005 року
Повний текст рішення складено 21.10.2026 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда
Оригінал: reyestr.court.gov.ua