Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №521/3383/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/3383/26

Номер провадження № 2-о/521/222/26

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.,

присяжних: Докійчук Т.Ю., Смолкіна М.О.

за участю секретаря судових засідань Папінян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи – ОСОБА_2 , Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оголошення фізичної особи померлою, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 06.03.2026 року звернулась до суду із заявою, за участі заінтересованої особи – ОСОБА_2 , Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оголошення фізичної особи померлою.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року відкрито провадження по справі в окремому позовному порядку.

Заява мотивована тим, що заявниця перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.01.2009 року, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 7. Заявниця внаслідок активних бойових дій виїхала з м. Торецьк Донецької області на підконтрольну територію України влітку 2023 року у м. Білу Церкву, а потім до м. Одеси. Її чоловік залишився у м. Торецьк та виїзджати не збирався.

Наприкінці грудня 2024 року ОСОБА_3 припинив виходити на телефонний зв`язок із заявницею, а згодом зі слів знайомих їй стало відомо, що він загинув під час обстрілу м. Торецьк. В якості доказів заявниця наводить уривок з новин російського пропагандистського каналу, в якому не зовсім тверезий чоловік (зі слів заявниці це її сусід) розповідає про «звірства українських військ», внаслідок чого у нього частково зруйнований будинок та загинув його сусід, з яким вони в той вечір вечеряли разом.

11 березня 2025 року заявниця звернулася до поліції, внаслідок чого відомості про ОСОБА_3 , як безвісти зниклу особу внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162470000385 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Встановлення вказаного факту оголошення її чоловіка померлим заявниця повязує з майбутнім матеріальним утриманням за рахунок спадщини.

Заявницею подавалися клопотання про витребування доказів, які задоволені ухвалами суду.

06.03.2026 року заявниця ОСОБА_1 подала клопотання про витребування доказів з державних органів України, зокрема ухвалою суду від 09.03.2026 року витребувано докази у справі за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи – ОСОБА_2 , Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оголошення фізичної особи померлою, з Міністерства соціальної політики України інформацію чи ставав на облік як внутрішньо переміщена особа, у разі якщо так, то надати інформацію про фактичне місце проживання/перебування, з Державної податкової служби України відомості про доходи з 2024 року по дату надання відповіді, та з Пенсійного фонду України відомості про нарахування пенсій (інших соціальних виплат) з 2024 року по дату надання відповіді на запитувану інформацію, з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» отримання нарахованої йому пенсії з 01.01.2024 року по день подання звернення.

Заявниця та її представник в судове засідання з`явились, просили суд задовільнити заяву з підстав, зазначених у ній.

Заінтересована особа – ОСОБА_2 до суду не з`явилася, була повідомлена належним чином, заяв та клопотань суду не надавала.

Заінтересована особа - Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подала до суду заяву від 17.03.2026 року про розгляд справи без їхньої участі.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.01.2009 року, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 7. Заявниця внаслідок активних бойових дій виїхала з м. Торецьк Донецької області на підконтрольну територію України влітку 2023 року у м. Білу Церкву, а потім до м. Одеси. Її чоловік залишився у м. Торецьк та виїзджати не збирався.

Наприкінці грудня 2024 року ОСОБА_3 припинив виходити на телефонний зв`язок із заявницею, а згодом зі слів знайомих їй стало відомо, що він загинув під час обстрілу м. Торецьк. В якості доказів заявниця наводить уривок з новин російського пропагандистського каналу, в якому не зовсім тверезий чоловік (зі слів заявниці це її сусід) розповідає про «звірства українських військ», внаслідок чого у нього частково зруйнований будинок та загинув його сусід, з яким вони в той вечір вечеряли разом.

11 березня 2025 року заявниця звернулася до поліції, внаслідок чого відомості про ОСОБА_3 , як безвісти зниклу особу внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162470000385 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. В ході розслідування у якості свідків були допитані заявниця та заінтересована особа – ОСОБА_2 , протоколи допитів містяться у матеріалах справи, але не містять відомостей щодо конкретних обставин смерті ОСОБА_4 , досудове розслідування триває, особа оголошена у розшук.

06.03.2026 року заявниця ОСОБА_1 подала клопотання про витребування доказів з державних органів України, зокрема ухвалою суду від 09.03.2026 року витребувано докази у справі за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи – ОСОБА_2 , Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оголошення фізичної особи померлою, з Міністерства соціальної політики України інформацію чи ставав на облік як внутрішньо переміщена особа, у разі якщо так, то надати інформацію про фактичне місце проживання/перебування, з Державної податкової служби України відомості про доходи з 2024 року по дату надання відповіді, та з Пенсійного фонду України відомості про нарахування пенсій (інших соціальних виплат) з 2024 року по дату надання відповіді на запитувану інформацію, з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» отримання нарахованої йому пенсії з 01.01.2024 року по день подання звернення.

Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України листом № 2605-10097/03-26 від 13.03.2026 року повідомило, що станом на 10.03.2026 року згідно Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , облікований як ВПО з 18.01.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надано довідку від 19.03.2026 року про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримує пенсію у період з січня 2024 року по січень 2026 року.

Листом ДПС України № 3754/5/99-00-12-04-02-05 від 25.03.2026 року повідомлено суд про доходи ОСОБА_3 від надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) в оренду у березні 2024, вересні 2024, грудні 2025 року.

Листом № 19.5.1/72690-26-вих від 24.09.2026 року Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомив щодо перетинання Державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_3 у період з 01.01.2024 року по 24.09.2026 року не виявлено.

Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» листом від 09.10.2026 року, № 46/12-11/139286/2026 надало виписку по рахунку за № НОМЕР_2 , який відкритий на ім`я ОСОБА_3 .

Велика Палата Верховного Суду уточнила порядок оголошення особи померлою внаслідок воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може на підставі ч. 2 ст. 46 ЦК України оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у Постанові ВП ВС від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22.

Велика Палата ВС врахувала, що приписи ч. 2 ст. 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким. Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Речення друге ч. 2 ст. 46 ЦК України не конкретизує обставин, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, вказаного в реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо в контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Таким чином, при вирішенні такої категорії справ у розпорядженні суду мають бути належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або наявність суперечностей у доказах, поданих заявником та/або заінтересованими особами на підтвердження відповідних обставин, унеможливлює оголошення особи померлою. Отже, предметом доказування у справі є безпосередньо обставини, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про загибель особи, яку заявник просить оголосити померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24, від 24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24).

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату (територіального центру комплектування та соціальної підтримки) або від командира військової частини (у разі загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі за обставин, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним і може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин (див. постанову Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23)).

Згідно з офіційними оновленнями до державного Переліку територій (наказ Мінрозвитку № 1389 від 16 липня 2026 року, який набрав чинності 21 серпня 2026 року), статус громади було змінено. Наразі усі населені пункти Торецької громади віднесено до категорії тимчасово окупованих Російською Федерацією територій з 08.03.2026 року. У період з 07.08.2024 року по 07.03.2026 року ця територія відносилася до території активних бойових дій.

Результат аналізу наведеного дає підстави для висновку, що застосування судом, зокрема, шестимісячного строку, який обчислюється з моменту зникнення фізичної особи безвісти, можливе тільки за умови наявності істотних підстав для припущення її загибелі внаслідок воєнних дій або збройного конфлікту, тобто за умови доведеності предмета доказування у справі про оголошення особи померлою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24 (провадження № 61-6220св25)).

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру (постанова Верховного Суду від 29.04.2026 року в справі №615/129/25)

Як встановлено з матеріалів справи, заявник будує свою систему доведенності факту смерті лише на уривку з новин російського пропагандистського каналу, в якому не зовсім тверезий чоловік (зі слів заявниці це її сусід) розповідає про «звірства українських військ», внаслідок чого у нього частково зруйнований будинок та загинув його сусід, з яким вони в той вечір вечеряли разом. Суд не приймає вказаний доказ до уваги, оскільки він носить явно провокативнний та пропагандистський характер.

Надана інформація, що надійшла до суду на виконання ухвал про витребування доказів лише доводить, що ОСОБА_3 тривалий час проживав на території де ведуться активні бойові дії, що саме по собі не може бути підставою для оголошення його померлим. Також надана АТ «Державний ощадний банк України» спростовує твердження заявниці, що вона перебували на постійному утриманні ОСОБА_3 .

Спеціальними строками, які враховуються при розгляді справ про оголошення фізичної особи померлою, в окремих випадках є шість місяців та два роки. Шестимісячний строк передбачається для випадків, коли особа пропала без вісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Строк тривалістю у два роки встановлюється для фізичних осіб, які пропали безвісти у зв`язку з воєнними діями. Підтвердженням таких обставин є, зокрема, введення воєнного стану на території України.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану").

Правова мета встановлення спеціальних строків, які враховуються при розгляді справ про оголошення фізичної особи померлою, полягає у тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих територіях, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок.

Формулюючи тлумачення речення другого частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строку, Велика Палата у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначила таке:

- словосполучення "від дня закінчення воєнних дій", потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України;

- встановлення такого строку дозволяє зменшити імовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою;

- строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, і відповідає меті законодавчого регулювання - забезпечення справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах (див.: пункти 70 - 72 постанови).

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов до висновку, що місцем можливої загибелі ОСОБА_3 є м. Торецьк. Наразі усі населені пункти Торецької громади віднесено до категорії тимчасово окупованих Російською Федерацією територій з 08.03.2026 року. У період з 07.08.2024 року по 07.03.2026 року ця територія відносилася до території активних бойових дій.

Суд бере до уваги те, що внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація в районі вказаного вище населеного пункту може бути невизначеною та непередбачуваною, що ускладнює встановлення обставин зникнення особи. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Особа може перебувати в невідомому місці або тимчасово не може мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій. В умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини.

Станом на день розгляду даної справи судом, на території, яка є місцем зникнення безвісти ОСОБА_3 є територією, тимчасово окупованою рф.

Крім того, відсутність безумовних доказів на підтвердження обставин , що надаються заявником унеможливлює оголошення особи померлою.

Враховуючи викладене, а також те, що тіло ОСОБА_3 знайдено не було, достовірних та беззаперечних доказів його загибелі заявником не надано, суд вважає, що заява про оголошення ОСОБА_3 померлим є передчасною та у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 12, 81, 259, 264-265, 293, 315 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи – ОСОБА_2 , Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оголошення фізичної особи померлою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 19 жовтня 2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО

Присяжний Тетяна ДОКІЙЧУК

Присяжний Мирослав СМОЛКІН