Суд: Болградський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №497/969/26
Суддя: Раца В. А.
05.10.2026
Справа № 497/969/26
Провадження № 2/497/1166/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді – Раца В.А.,
секретаря – Божевої І.Д.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
13.04.2026 року представник позивача Ніколенко В.В., яка підтвердила свої повноваження довіреністю №4381-К-Н-О від 14.07.2025 року строком дії до 31.12.2027 року, звернулася до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.05.2021 у розмірі 42 043,18 грн. та понесені судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим , що 19 травня 2021 року ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт споживчого кредиту. У той самий день відповідач підписала власноручно на планшеті Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно умов якої відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна», на яку встановлено кредитний ліміт в розмірі до 50 000,00 грн., який у подальшому було збільшено до 100 000,00 грн., строк кредитування ставив 12 місяців з пролонгацією, зі сплатою процентної ставки у розмірі 42,0 % відсотків річних, яка у процесі користування змінилася та становила 40,8% відсотків річних. На підставі укладеного Договору Відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 01/25, тип –Універсальна. Також для зручності користування рахунком Відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії -12/26, тип - Універсальна GOLD, згідно Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 20.12.2022. Після отримання картки за умовами укладеного з банком договору відповідач здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила своєчасно надавати грошові кошти для погашення заборгованості. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 25.03.2026 року має заборгованість у розмірі 42043.18 грн., яка складається з наступного: 33 989.30 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8053.88 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яку відповідач в добровільному порядку не сплачує, що стало підставою для звернення до суду з цім позовом.
Ухвалою судді від 16.04.2026 р. відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.
05.10.2026 року представник відповідача Димченко К.Г., який підтвердив свої повноваження довіреністю від 20.07.2026 року посвідченою приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І., реєстровий номер 1183, надіслав через систему «Електронний суд» додаткові пояснення по справі, у яких просив у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 відмовити або задовольнити позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 частково, а саме відмовити лише в частині стягнення відсотків у розмірі 8 053,88 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач визнає факт укладення договору та користування кредитною карткою, а також визнає заборгованість за тілом кредиту в сумі 33 989,30 грн. Платежі, які нею вносилися та враховані Банком при визначенні суми позову. Вимогу про стягнення 8 053,88 грн відсотків відповідачка не визнає з наступних підстав. Чоловік відповідачки, ОСОБА_2 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та проходить її по теперішній час у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України, що підтверджується довідкою № 3/58/2/1-446 від 05.08.2026 р. Відповідачка є його дружиною з 24.03.2022 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 виданий Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 96. Відповідно до пункту 15 статті 14 зазначеного Закону військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Винятки встановлені лише для кредитних договорів щодо придбання житла, автомобіля та окремих енергетичних установок. Договір від 19.05.2021 є договором про відновлювану кредитну лінію з використанням кредитної картки і до перелічених винятків не належить. Кредитні кошти отримано під час шлюбу, договір укладено до призову чоловіка відповідачки. Тому з 24.02.2022 Банк не мав права нараховувати ані проценти за користування кредитом за ставками 42 % та 40,8 % річних, ані проценти за прострочення за ставкою 60 %, які за своєю правовою природою є мірою відповідальності за порушення зобов`язання, тобто штрафною санкцією. Отже, вимога про стягнення 8 053,88 грн. є необґрунтованою.
Представник позивача Ніколенко В.В. у позовній заяві просить провести розгляд справи без участі представника позивача. Окрім цього разом з позовною заявою було надано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач ОСОБА_1 про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася згідно вимог чинного законодавства, її представник ОСОБА_3 05.10.2026 року надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без її участі та участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала паспорт споживчого кредиту від 19.05.2021 року. Згідно якого отримала та ознайомилася з інформацією про основні умови кредитування, а саме кредит надається на споживчі потреби; тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; строк кредитування – 12 місяців з пролонгацією; спосіб надання кредиту – безготівковим шляхом; процентна ставка, відсотків річних становить 42,0% (а.с.86-89).
19 травня 2021 року ОСОБА_1 власноручно на планшеті у відділенні банку підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України" (чинна станом на 19.05.2021).
У подальшому, 20 грудня 2022 року власноручно на планшеті у відділенні банку підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України" (чинна станом на 20.12.2022).
Відповідач при підписанні заяв підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом з використанням ОТП пароля у заяві. Заявами відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ "Приват Банк", які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме "Умови та правила надання банківських послуг" та "Тарифи Банку", які згідно заяв отримані відповідачем для ознайомлення в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, з моменту підписання відповідачем заяви, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.
Відповідачу було відкрито карткові рахунки та для отримання доступу та використання кредитного ліміту було видано кредитні картки: № НОМЕР_1 : дата відкриття: 19.05.2021, термін дії 01/25, тип картки – картка універсальна та кредитна картка № НОМЕР_2 : дата відкриття: 20.12.2022, термін дії – 12/26, тип картки – картка «Уніерсальна» Gold, що підтверджується довідкою №00000053780741116 від 26.03.2026 року виданою АТ КБ «ПриватБанк» та випискою за договором №б/н за період 19.05.2021 по 26.03.2026 (а.с. 34-63, 65).
Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи. Активація нею картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам Відповідача.
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування 19.05.2021 відповідачці встановлено кредитний ліміт у сумі 500 грн, який у подальшому неодноразово збільшувався та 16.03.2023 становив максимальний розмір 100 000 грн, а 06.05.2025 був зменшений до 0 грн. (а.с.64).
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, Банком надані до суду саме первісні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за Кредитним договором, які є належними доказами заборгованості Відповідача.
У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитних карток, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач активно користувалася кредитними коштами, а також частково сплачувала заборгованість за договором.
Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Отже, Відповідач не лише отримала кредитну картку, а й визнала укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.
Окрім цього клієнт підписала паспорт споживчого кредиту від 09.12.2021 року, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитуванню по картковим рахункам (а.с.49-53). Клієнт не надавала банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашала заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.
Тобто, відповідач була належним чином повідомлена про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків.
Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надав кредитну картку до нього, а відповідач отримуючи кредитну картку фактично отримувала електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
Відповідач зобов`язалася повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором (а.с.20-33), а також підтверджується випискою по рахунку.
Таким чином, у порушення умов укладеного Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими.
У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 25.03.2026 року має заборгованість – 42 043,16 грн., яка складається з наступного:
- 33 989,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту,
- 8 053,88 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.20-33).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов`язання повинні бути виконані у встановлений строк його виконання.
Щодо стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором №б/н від 19.05.2021 року, суд враховує наступне.
Згідно частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Така пільга поширюється та діє на військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до завершення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних — з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду.
Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.
Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Відповідно до правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у п. 74 його постанови від 04.09.2024 р. у справі № 426/4264/19: "У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Відповідно до наданої копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з якого вбачається, що 24 березня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, актовий запис № 96.
Згідно копії довідки з Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України за №3/58/2/1-446 від 05.08.2026, вбачається, що старший лейтенант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі та працює у військовій частині. Водночас зі змісту наданої довідки неможливо встановити дату початку проходження ОСОБА_2 військової служби, а також з`ясувати, чи проходить він військову службу за призовом під час мобілізації або за контрактом, що унеможливлює визначення відповідного періоду та здійснення обґрунтованого розрахунку заборгованості.
Матеріали справи не містять відповідних документів як доказів звільнення ОСОБА_2 , а відповідно ОСОБА_1 , від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом в розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", у тому числі документів, визначених листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Отже, дослідивши матеріали справи, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки укладений між відповідачем та позивачем договір про надання банківських послуг не виконувався належним чином, що призвело до утворення зазначеної вище заборгованості за договором перед позивачем, яку відповідач в добровільному порядку не виплачує, тому суд стягує з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в розмірі 42 043,18 грн., та відповідно до ст. 141 ЦПК судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн. (а.с.5)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 264, 280 ЦПК України, ст.ст. 526,530,1054-1057 ЦК України, суд, –
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_5 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.05.2021 року станом на 25.03.2026 року, в розмірі 42 043 (сорок дві тисячі сорок три) гривні 18 копійок, та судові витрати в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, а всього 44 705 (сорок чотири тисячі сімсот п`ять) гривень 58 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А. Раца
Оригінал: reyestr.court.gov.ua