Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №707/3508/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

Суд: Черкаський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання батьківства

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №707/3508/26

Суддя: Суходольський О. М.

707/3508/26

2/707/2491/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Суходольського О.М.

з участю секретаря Культенко Н.В.

представника позивача адвоката Каракай О.В. (в режимі відеоконференції)

відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Черкаський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства, -

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_2 звернувся до суду через свого представника Каракай О.В. через систему «Елетронний суд» з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Черкаський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона та ОСОБА_3 у період з 2010 по 2022 рік перебували у фактичних шлюбних відносинах. Шлюб у встановленому законом порядку зареєстрованим не був. Від спільного проживання у позивача та відповідача народилися двоє дітей: - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22 вересня 2022 року; - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22 вересня 2022 року. На момент народження кожної з дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у шлюбі не перебували, спільну заяву про реєстрацію народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану не подавали. У зв`язку з цим запис про батька дітей у Книзі реєстрації народжень здійснено за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Незважаючи на те, що батьківство відповідача юридично оформлено не було, фактично він визнавав дітей своїми, проживав з ними однією сім`єю, утримував їх, брав активну участь у їх вихованні, проводив із ними спільні свята та відпочинок, дарував подарунки. Діти називали його «татом», а він їх - сином та донькою. Мати відповідача - ОСОБА_1 - також завжди визнавала дітей своїми онуками та брала участь у їх вихованні. У зв`язку з повномасштабним збройним вторгненням російської федерації проти України, ОСОБА_3 було призвано на військову службу під час мобілізації. Він проходив службу у складі Військової частини НОМЕР_1 .

У грудні 2024 року родина отримала повідомлення про те, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, зник безвісти поблизу н.п. Щербаківка Харківської області. За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 січня 2025 року внесено відомості про кримінальне провадження № 12025250310000055.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі - Закон № 2505-VIII), відповідач набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Водночас рішення суду про визнання відповідача безвісно відсутнім або оголошення його померлим на дату подання цього позову відсутнє; належні докази смерті відповідача також відсутні.

Визнання батьківства необхідне позивачу для забезпечення прав малолітнього сина та неповнолітньої дочки на отримання пенсії (державної допомоги) у зв`язку з безвісною відсутністю батька, а також для реалізації інших соціальних гарантій, передбачених законодавством для дітей військовослужбовців, які зникли безвісти за особливих обставин.

Оскільки безпосереднє проведення молекулярно-генетичної (ДНК) експертизи за участю ОСОБА_3 є об`єктивно неможливим у зв`язку з його зникненням безвісти, з метою встановлення походження дітей від відповідача було проведено досудове молекулярно-генетичне дослідження біологічної спорідненості дітей із матір`ю відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка щодо дітей є ймовірною біологічною бабусею по батьківській лінії.

За результатами такого дослідження складено Висновок спеціаліста від 27 липня 2026 року №HID26-004461, виконаний заступницею завідуючого генетичної лабораторії ТОВ «ГенКод Діагностик» (GENECODE diagnostics) ОСОБА_6 . В ході дослідження було встановлено генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразків букального епітелію чотирьох учасників: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об`єкт № 004461GM1), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об`єкт № 004461С1), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт №004461С2) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (об`єкт № 004461М1 - мати дітей). Порівняльним дослідженням встановлено, що генетичні ознаки (ДНК профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (матір`ю якої є ОСОБА_2 ) містять у достатній кількості генетичні ознаки (алелі), які визначені в ДНК-профілі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , необхідних для встановлення спорідненості. Комбінований індекс спорідненості (CGPI) становить 29 954 717,41. Розрахована ймовірність підтвердження біологічної спорідненості за типом «бабуся - онука» між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 складає 99,99999666 %. Аналогічним порівняльним дослідженням встановлено, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (матір`ю якого є ОСОБА_2 ) також містять у достатній кількості генетичні ознаки (алелі), визначені в ДНК-профілі ОСОБА_1 . Комбінований індекс спорідненості (CGPI) становить 41 222,30023. Розрахована ймовірність підтвердження біологічної спорідненості за типом «бабуся - онук» між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 складає 99,99757419 %.

Отже, Висновком спеціаліста від 27 липня 2026 року № HID26-004461 з практично абсолютною ймовірністю встановлено, що ОСОБА_1 є біологічною бабусею обох дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Оскільки ОСОБА_1 є матір`ю саме Відповідача - ОСОБА_3 , підтверджена спорідненість дітей із нею по батьківській лінії у сукупності з іншими наведеними у цьому позові доказами - фактичним визнанням відповідачем дітей своїми, спільним проживанням однією сім`єю, участю у їх вихованні та утриманні - з достатньою переконливістю підтверджує походження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від ОСОБА_3 .

ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації» (заява № 3451/05, § 34) вказав, що ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ. Наведені обставини, а також докази на їх підтвердження однозначно свідчить на користь доведеності спорідненості безвісти зниклого ОСОБА_3 та його дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Інакшим чином, окрім встановлення даних фактів у судовому порядку є неможливим, що вимушує Позивачку, як законного представника порушити дане питання в судовому порядку.

Враховуючи вказані обставини, позивач звернулась до суду із позовною заявою про встановлення батьківства.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14.08.2026 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

01.10.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання позову. Зазначила, що хоче щоб її онуки були офіційно записані дітьми свого батька ( ОСОБА_3 ), визнання позову є добровільним та усвідомленим.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 19.10.2026 року у задоволенні клопотання представника Міністерства оборони України, ОСОБА_7 про зупинення провадження у справі відмовлено.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов про визнання батьківства. Повністю підтримав доводи, що викладені у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_3 є її сином, та є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є її онуками. Вона визнає, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є її онуками, та до них ставиться відповідно. Вона проходила тест на ДНК, і з результатами тесту ознайомлена. Позовні вимоги визнала повністю. Заяву про визнання позовних вимог, що подана до суду, вона підписувала. Також, у судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила по поданих похзивачкою фотографіях про те, що на фотографіях зображені її син ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та їх діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Представник Черкаського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області у судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься заява від начальника ОСОБА_12 про ролзгляд справи без їх участі.

Представник Міністерства оборони України ОСОБА_16 у судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без їх участі.

Представник військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, із заявами чи клопотання до суду не звертався.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і наявні в них письмові докази, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши усі надані сторонами докази в сукупності, які мають значення для розгляду справи, надаючи правову оцінку характеру відносин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст.ст. 55,124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Згідно з ч.ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення на підставі статті 128 СК України факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Судом встановлено, що при реєстрації народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька дитини записані за вказівкою матері на підставі положень частини першої статті 135 СК України, та батьком дитини зазначено ОСОБА_5 .

До позовної заяви позивачем долучено копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , серії НОМЕР_4 , матір`ю якої є позивач ОСОБА_2 , батьком - ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , серії НОМЕР_5 , матір`ю якого є позивач ОСОБА_2 , батьком - ОСОБА_5 .

Згідно сповіщення сім`ї №355, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, зник безвісти поблизу н.п. Щербаківка Харківської області. За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 січня 2025 року внесено відомості про кримінальне провадження № 12025250310000055.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі - Закон № 2505-VIII), відповідач набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Водночас рішення суду про визнання відповідача безвісно відсутнім або оголошення його померлим на дату подання цього позову відсутнє; належні докази смерті відповідача також відсутні.

Згідно висновку спеціаліста від 27.07.2026 № HID26-004461, складений заступницею завідуючого генетичної лабораторії ТОВ «ГенКод Діагностик» ОСОБА_6 , встановлено, що ймовірність біологічної спорідненості ОСОБА_1 як бабусі становить 99,99999666 % щодо ОСОБА_4 та 99,99757419 % щодо ОСОБА_5 . Дослідження проведено за 34 генетичними маркерами (локусами); учасників ідентифіковано за документами, що посвідчують особу, засвідчені копії яких додано до висновку; порушення цілісності упакування зразків не виявлено.

Оскільки ОСОБА_1 є матір`ю саме ОСОБА_3 , встановлена спорідненість дітей із нею по батьківській лінії свідчить про їх походження від її сина; свідоцтва про народження дітей та відповідні актові записи, у яких відомості про батька - « ОСОБА_13 » - внесено за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України. Ім`я та по батькові батька, зазначені в актових записах, повністю збігаються з ім`ям та по батькові ОСОБА_3 , а по батькові дітей - « ОСОБА_14 » та « ОСОБА_15 » - утворені саме від його імені; обставини тривалого, з 2010 по 2022 рік, спільного проживання позивачки та ОСОБА_3 однією сім`єю, визнання ним дітей своїми, їх утримання та виховання.

Вказаний висновок спеціаліста від 27.07.2026р. суд вважає нележнм і допустимим доказом. Даний висновок ніким не оспорений та не спростований іншими доказами. На запитання суду про наявність клопотань в учасників провадження про призначення судової генетичної експертизи, представник позивача адвокат Каракай О.В. та відповідачка ОСОБА_1 пояснили, що таких клопотань не бажають заявляти.

Судом досліджено фотозображення, які долучені до позовної заяви, на них зафіксовано ОСОБА_3 разом із позивачкою та дітьми впродовж кількох років: під час спільного відпочинку на морі, сімейних свят, зокрема новорічних, прогулянок і в домашній обстановці. Діти на фотографіях зображені в різному віці, починаючи з немовлячого, що свідчить про тривалий і сталий характер їхнього спільного життя. Дані фотографії підтверджують, що позивачка та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, а ОСОБА_3 ставився до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як до своїх дітей і брав безпосередню участь у їхньому житті та вихованні.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц Верховний Суд дійшов висновку, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у такій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Слід зазначити, що висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

За змістом постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2024 у справі №183/2690/21 для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 444/526/18, від 08 березня 2023 року у справі № 205/5698/21.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено) (п. 9 постанови Пленуму).

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п. 20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п.2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установленням неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

З урахуванням викладених обстави, беручи до уваги пояснення представника позивача, висновок експерта, суд приходить до висновку про доведеність факту спорідненості ОСОБА_3 з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки викладені позивачем обставини знайшли своє підтвердження у сукупності зібраних та досліджених у справі доказів, а тому позовні вимоги про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей щодо даних про батька підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , громадянин України, уродженець м.Черкаси, Черкаської області, Україна, РНОКПП: НОМЕР_6 ), який вважається зниклим безвісти з 28 грудня 2024 року, батьком: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Черкаський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актових записів:

- про народження ОСОБА_4 , актовий запис №28 від 27 жовтня 2011 року, складений Виконавчим комітетом Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області;

- про народження ОСОБА_5 , актовий запис №12 від 04 червня 2013 року, складений Виконавчим комітетом Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, вказавши у графі «Батько»: « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , громадянин України, уродженець м.Черкаси, Черкаської області, Україна, РНОКПП: НОМЕР_6 », замість « ОСОБА_13 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 жовтня 2026 року.

Суддя: О. М. Суходольський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua