Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №554/8184/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 15.10.2026Справа № 554/8184/26

Провадження № 2/554/4252/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання - Злобинець Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 986661929 від 20 листопада 2024 року в загальному розмірі 22 875,16 грн, а також судових витрат: сплаченого судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.11.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір кредитної лінії № 986661929 на суму 7 700,00 грн. Договір підписано позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором FNFG-3572, надісланим на її мобільний номер телефону НОМЕР_1 . Кредитодавець виконав свій обов`язок, перерахувавши кошти в сумі 7 700,00 грн на банківську платіжну картку відповідача № 4149-51XX-XXXX-0451 через АТ «ОТП БАНК» на АТ «Райффайзен Банк» згідно з платіжною інструкцією від 20.11.2024 року.

07 січня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/16, відповідно до якого та реєстру прав вимоги право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

30 вересня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до якого та реєстру прав вимоги № 1 від 30.09.2025 року право грошової вимоги за кредитним договором № 986661929 перейшло до позивача - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником договірних зобов`язань, станом на дату подання позову заборгованість становить 26 725,16 грн, з яких нараховані штрафні санкції в сумі 3 850,00 грн позивачем до стягнення не заявлялися. Загальний розмір грошових вимог, заявлених позивачем до стягнення, становить 22 875,16 грн, що складається з:

-заборгованості за тілом кредиту - 7 700,00 грн;

-заборгованості за процентами за користування кредитом - 14 790,16 грн;

-заборгованості за комісією за надання кредиту - 385,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного судового рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася своєчасно та належним чином у порядку, передбаченому ЦПК України, відзиву на позов, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подала.

Зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 20.11.2024 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» через офіційний вебсайт кредитодавця шляхом заповнення електронної заявки на отримання кредиту, після чого між первісним кредитором та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 986661929 на суму 7 700,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Якщо відповідно до акта законодавства або за домовленістю сторін правочин має бути підписаний, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 підписала договір кредитної лінії № 986661929 за допомогою одноразового ідентифікатора FNFG-3572, надісланого на номер її мобільного телефону НОМЕР_1 . Факт надання кредитних коштів на банківську платіжну картку відповідача № 4149-51XX-XXXX-0451 підтверджується доданими довідками первісного кредитора, письмовими поясненнями та реєстрами платіжних операцій, підписаними кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи.

07 січня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/16, за яким відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 986661929. Надалі, 30 вересня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до якого та реєстру прав вимоги № 1 від 30.09.2025 року право грошової вимоги до відповідача перейшло до позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відтак, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є належним кредитором відповідача за спірним договором.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повернути отриманий кредит та сплатити проценти.

Сума непогашеного залишку тіла кредиту в розмірі 7 700,00 грн підтверджена первинними розрахунками та платіжними документами й відповідачем не повернута, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 385,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) надання кредиту є безпосереднім обов`язком кредитодавця за договором, а дії з видачі (перерахування) коштів здійснюються кредитором на власну користь і не становлять окремої платної послуги для споживача. Встановлення винагороди (комісії) за надання кредиту суперечить вимогам статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемною умовою договору та не породжує юридичних наслідків.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 385,00 грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 14 790,16 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, зустрічного позову або будь-яких заперечень не скористалася. Будь-яких заяв про нікчемність умов кредитного договору щодо нарахування процентів, їх несправедливість чи недійсність окремих пунктів договору або правочину в цілому відповідач до суду не подавала, розрахунок заборгованості в частині процентів не оспорила.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07 вересня 2026 року, за відсутності зустрічного позову чи відповідних заперечень (заяви) сторони відповідача щодо оспорювання умов договору про порядок та строки нарахування відсотків, а також за відсутності констатації законом прямої нікчемності таких умов, суд з огляду на дію презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) та засади диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) не має підстав перебирати на себе ініціативу щодо ревізії погоджених сторонами умов договору та зменшення нарахованих процентів.

Оскільки відповідач умови кредитного договору щодо своєчасного повернення коштів та сплати відсотків не виконала, наявність та розмір заборгованості за процентами підтверджуються наданими позивачем розрахунками первісного кредитора та факторів, які відповідачем не спростовано, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 14 790,16 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд також зазначає, що позивачем самостійно не заявлялися до стягнення нараховані за договором штрафні санкції в сумі 3 850,00 грн, що узгоджується з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо звільнення позичальника у період дії воєнного стану від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 22 490,16 грн, з яких:

-заборгованість за тілом кредиту - 7 700,00 грн;

-заборгованість за процентами за користування кредитом - 14 790,16 грн.

В іншій частині позовних вимог (щодо стягнення комісії за надання кредиту в сумі 385,00 грн) слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позовної заяви платіжною інструкцією підтверджено сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становить 22 875,16 грн. Судом задоволено позовні вимоги на суму 22 490,16 грн, що становить 98,32 % від загальної ціни позову.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 2 617,67 грн.

Вирішуючи вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд керується статтями 137, 141 ЦПК України.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося судове рішення, всі понесені нею витрати на правничу допомогу, якщо вважає їх не співмірними, надмірними та нерозумними з огляду на характер і складність спору.

Дана справа є малозначною, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, категорія спору належить до типових (стягнення заборгованості за кредитними договорами фінансових установ), судова практика у таких правовідносинах є усталеною. Позовна заява складена за типовим зразком, участь адвоката в судових засіданнях не здійснювалася.

Оцінивши обсяг фактично виконаної адвокатом правової роботи, її складність, критерії розумності й співмірності, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 2 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 204, 207, 512, 514, 526, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, рахунок НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001) заборгованість за договором кредитної лінії № 986661929 від 20 листопада 2024 року в загальному розмірі 22 490,16 грн (двадцять дві тисячі чотириста дев`яносто гривень 16 копійок), з яких:

-заборгованість за тілом кредиту - 7 700,00 грн;

-заборгованість за процентами за користування кредитом - 14 790,16 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 617,67 грн (дві тисячі шістсот сімнадцять гривень 67 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок), а всього судових витрат на суму 4 617,67 грн (чотири тисячі шістсот сімнадцять гривень 67 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог (про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 385,00 грн та решти витрат на професійну правничу допомогу) - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М.О. Материнко