Вирок від 15 жовтня 2026 р. у справі №555/1846/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1846/26

Номер провадження 1-кп/555/231/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2026 р.

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченої - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне кримінальне провадження №12026181060000123 від 03.06.2026 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, здійснює догляд за особою похилого віку інвалідом І групи, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 згідно постанови Березнівського районного суду Рівненської області від 09.07.2025, діючи умисно, з метою невиконання вказаного рішення суду, яке набрало законної сили, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 02.06.2026 приблизно о 22 год. 00 хв., керувала автомобілем марки «Fiat» моделі «Scudo» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в населеному пункті м.Березне Рівненського району Рівненської області по вулиці Героїв України, де була зупинена на підставі п.2 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейськими сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області.

ІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитана як обвинувачена, ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю та дала показання про те, що їй було відомо про прийняте судове рішення, згідно якого її було позбавлено права керування транспортними засобами. 02.06.2026 року у неї гостювала мама, стан здоров`я якої погіршився, і тому вона вирішила підвезти її додому, так як мама проживає неподалік, проте її зупинили працівники поліції. У вчиненому щиро розкаялась, вказала, що усвідомлює протиправність своєї поведінки, зазначила, що подібне більше не повториться.

Показання обвинуваченої співпадають з об`єктивними даними, добутими при огляді місця події – території вулиці Героїв України, що в м.Березне, Рівненського району Рівненської області, де працівниками поліції було зупинено автомобіль марки «Fiat» моделі «Scudo» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 (протокол огляду місця події від 02.06.2026 року та фототаблиця до нього).

Відповідно до протоколу огляду аудіо-відео запису від 11.06.2026 року та фототаблиці до нього встановлено, що о 02.06.2026 року о 21:50:26 працівниками СРПП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на службовому автомобілі Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_2 , було зупинено транспортний засоб Fiat, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . Інспектором СРПП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 було повідомлено водію, що згідно ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» транспортний засіб було зупинено у зв`язку із несправністю, а саме непрацюючі праві габаритні вогні. В подальшому водій автомобіля вийшла із салону та повідомила свої анкетні дані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 . На 02:15 хв. о 21:52:10 ОСОБА_4 було повідомлено, що вона позбавлена рішенням суду права керування транспортним засобом, а тому в її діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення. В період часу з 21:55:53 по 21:56:25 в ході розмови із інспектором СРПП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_4 повідомила, що була ознайомлена із тим фактом, що вона позбавлена права керування транспортним засобом від працівників ДВС та усвідомлювала, що не має права керувати транспортним засобом.

Згідно постанови Березнівського районного суду Рівненської області від 09.07.2025, яка набрала законної сили 09.09.2025 (справа №555/1309/25), ОСОБА_4 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у своєму змісті абсолютно чітко передбачає заборону особі здійснювати таке керування на визначений судом строк.

Згідно доктрини адміністративного права суть кожного адміністративного стягнення полягає у застосуванні певних правообмежень безпосередньо до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (принцип персональної відповідальності). І в цьому відношенні безпосереднім виконавцем судового рішення про позбавлення права керувати транспортними засобами є особа, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Таким чином, згідно досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що ОСОБА_4 , яка була позбавлена права керування транспортними засобами, 02.06.2026 року керувала транспортним засобом.

Такі дії ОСОБА_4 , на думку суду, свідчить про ухилення останньої від виконання постанови суду, що є однією з форм невиконання судового рішення, як підстава для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.382 КК.

Оцінивши зібрані по справі докази відповідно до положень ст.94 КПК України: кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при викладених у вироку обставинах.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

ІІІ. Призначення покарання.

3.1 Позиція учасників судового провадження щодо призначення покарання.

Прокурор висловив позицію щодо необхідності призначення обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, а також вважає можливим звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Обвинувачена просить призначити їй покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст.75 КК України.

3.2. Мотиви призначення покарання судом.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети покарання, якою є не лише кара, а й виправлення особи і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що заснована на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставини, які пом`якшують покарання, - ще щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, - відсутні.

Згідно характеристики на ОСОБА_4 за місцем проживання орган місцевого самоврядування компрометуючими даними на особу не володіє.

Із медичних довідок Березнівської ЦРЛ вбачається, що обвинувачена на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває.

Суд, враховуючи сукупність наведених обставин справи, тяжкість кримінального правопорушення та його наслідки, дані про особу винної, яка вперше притягується до відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією ч.1 ст.382 КК України.

Визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Згідно ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом ( ч.3 ст.75 КК України).

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу винної, яка щиро розкаялась у вчиненому, має на утриманні неповнолітню дитину, здійснює догляд за батьком, який є інвалідом І групи, вважає, що її виправлення можливе без відбування покарання у виді позбавлення волі. В зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за можливе застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

ІV. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України обов`язків :

-- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази: оптичний диск – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд Рівненської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СуддяОСОБА_1