Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №686/9331/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №686/9331/26

Суддя: Колієв С. А.

Справа № 686/9331/26

Провадження № 2/686/6820/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Стасюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради про визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

У березні 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Хмельницької міської ради про визнання права власності на квартиру.

В позові зазначили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 1984 року перебували у зареєстрованому шлюбі. У вказаному шлюбі у них народилася дитина ОСОБА_2 . 18.05.1992 року ОСОБА_1 , як члену ЖБК, був виданий ордер №0372 серії ХМО на вселення його сім`ї (в тому числі дружини та сина) у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Впродовж 1990-1991 років ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_3 повністю сплатили пайовий внесок за вказану квартиру. За таких обставин, у зв`язку із повною сплатою пайового внеску за квартиру, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 набули право спільної сумісної власності на неї як подружжя, проте таке своє право власності в органах державної реєстрації не зареєстрували. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв її син ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , як чоловік померлої, відмовився від прийняття спадщини після померлої дружини ОСОБА_3 на користь сина ОСОБА_2 . До складу спадщини після померлої ОСОБА_3 входить в тому числі 1/2 частка у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з цим оформити свої спадкові права на це майно ОСОБА_2 не має можливості, оскільки право власності за спадкоємцем на це майно не було зареєстроване.

За таких обставин просили суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку кватири №42 у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку кватири №42 у будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

У поданому відзиві відповідач Хмельницька міська рада при вирішенні поданого позову покладалася на розсуд суду.

В судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивачів адвокат Ваків В.В. подав клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності та відсутності позивачів. Позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Просив справу розглядати за його відсутності, про що зазначив у поданому відзиві на позов.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити у справі рішення, на підставі наявних матеріалів.

Фактичні обставини встановлені судом.

21.07.1984 року Волочиським відділом ЗАГС Хмельницької області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що 13.02.2025 року Хмельницьким відділом ДРАЦС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) був складений відповідний актовий запис за №252 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 . Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою щодо майна померлої була заведена спадкова справа №171/2025. Згідно оглянутих матеріалів вказаної спадкової справи встановлено, що спадщину після померлої ОСОБА_3 прийняв її син ОСОБА_2 , який станом на час смерті спадкодавця був зареєстрований і проживав разом з нею. Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , чоловік померлої, подав до нотаріальної контори заяву, в якій відмовився від прийняття спадщини після померлої дружини ОСОБА_3 на користь сина ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 був членом була членом Житлово-будівельного кооперативу №104, який здійснив будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

18.05.1992 року ОСОБА_1 , як члену ЖСК №104, та його сім`ї, до складу якої входили: дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 видано ордер серія ХМО №0372 на заселення до квартири АДРЕСА_3 .

Протягом 1990-1991 років ОСОБА_1 повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру. Вказаний внесок останній вніс в тому числі за спільні сімейні кошти.

Застосовані норми права і мотиви, з яких виходить суд.

Щодо набуття права власності на спірну квартиру та вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на частку у спірній квартрі.

Статтею 15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991, який діяв на момент спірних правовідносин, передбачалося, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

На підставі ст.19-1 Закону України від 10 липня 2003 року № 1087-IV "Про кооперацію" член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Згідно ч.2 ст.384 ЦК України член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу – і розпорядження квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він її не викупив.

Частиною третьою статті 384 ЦК України передбачено, що у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником. При цьому, враховуючи положення Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 року №186 з наступними змінами, щодо обов`язку члена кооперативу внести пайовий внесок, повне внесення пайового внеску членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу слід кваліфікувати як викуп квартири, що породжує відповідне право власності.

Відповідно до частини першої статті 22 КпШС України (в редакції 1969 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

У постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-138цс13 Верховний Суд України виклав правову позицію, в якій в тому числі зазначив, що згідно зі статтею 15 Закону України "Про власність" член ЖБК, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, з 01 липня 1990 року набуває право власності на цю квартиру, тому, у разі його смерті після зазначеної дати спадщина відкривається на квартиру. За змістом частини першої статті 17 Закону України "Про власність" кооперативна квартира набуває статусу спільної сумісної власності лише за умови внесення паю в ЖБК за рахунок спільних коштів члена ЖБК та членів його сім`ї, яким ця квартира надана. Інші особи права власності на пай та квартиру не набувають і можуть претендувати лише на відшкодування членом кооперативу коштів, наданих йому для внесення паю.

Як встановлено із матеріалів справи ОСОБА_1 , під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 , був прийнятий у члени ЖБК №104 та виплатив у повному обсязі пайові внески (вартість) за придбання кватири №42 у буд. АДРЕСА_2 , що слід кваліфікувати як викуп спірної квартири.

При цьому суд звертає свою увагу на те, що пайовий внесок на спірну квартиру був внесений ОСОБА_1 під час перебування останнього у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 за рахунок коштів подружжя у повному обсязі. Доказів протилежного матеріали справи не містять і сторонами суду не представлені. За таких обставин, виходячи із рівності часток подружжя у спільному майні, слід констатувати, що після викупу (внесення повної вартості пайових внесків) спірна квартира перейшла у спільну власність подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та розмір часток у праві власності останніх становить по частці відповідно кожному.

З огляду на викладене позовна вимога ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2 частку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Щодо вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спірній квартирі в порядку спадкування.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Так, відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України слідує, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено із матеріалів справи квартира АДРЕСА_3 , була набута ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у спільну сумісну власність, як подружжям. Після сплати пайових внесків за вказану квартиру ОСОБА_1 , та його дружині ОСОБА_3 був виданий ордер на право вселення до вказаної квартири, останні з жовтня 1992 року зареєстровані і проживали у вказаній квартирі.

ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги після померлої ОСОБА_3 (є сином останньої) та прийняв спадщину після померлої у встановленому законом порядку.

Оформити право власності на спірне майно (належну померлій частку квартири АДРЕСА_3 ) у нотаріальному порядку позивач ОСОБА_2 не має можливості, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спірну квартиру, який би посвідчував право власності на це майно за спадкодавцем.

Як уже зазначалося судом вище, квартира АДРЕСА_3 була набута ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у спільну сумісну власність як подружжям та частки у праві власності останніх на цей майно є рівними. Таким чином до складу спадщини, яка відкрилася після померлої ОСОБА_3 входить 1/2 частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 .

За таких обставин поданий ОСОБА_2 позов підлягає до задоволення та за останнім слід визнати право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1296, 1297, 1268, 1299 ЦК України, та ст.ст. 212-215, 256 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 16.10.2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua