Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №308/14865/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14865/26

3/308/4737/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Дрюченка О.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №786545 від 02.10.2026 вбачається, що 01.10.2026 о 12 год. 47 хв. в м. Ужгороді, площа Народна, 4, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , здійснила наїзд на припаркований транспортний засіб «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , після чого залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушила вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила свою вину у залишенні місця ДТП.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Дрюченко О.С. у судовому засіданні просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. У поясненнях зазначив, що ОСОБА_1 провину у вчинені адміністративного правопорушення, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП визнає, оскільки дійсно допустила незначне зіткнення з припаркованим автомобілем.

Крім того, після зіткнення із автомобілем, ОСОБА_1 протягом тривалого часу очікувала іншого власника авто, при цьому здійснивши фотофіксацію ДТП та характер пошкоджень автомобілів. Оскільки, водій потерпілого транспортного засобу не приходив, ОСОБА_1 залишила записку із власним номером телефону та повідомленням про те, що вчинила ДТП та просила зв`язатися із нею з метою добровільного відшкодування заподіяної ДТП шкоди, та поїхала із сином у лікарню.

Через деякий час зателефонувала особа жіночої статі, якій ОСОБА_1 запропонувала провести ремонтні роботи у майстерні її знайомого за її рахунок або надати грошові кошти, що покривають відновлювальний ремонт. Однак, через деякий час зателефонував чоловік водійки-потерпілої, почав сильно кричати, вказував, що він не вірить місцевим жителям, а вартість ремонту на його думку, у рази вище, ніж назвав знайомий майстер ОСОБА_1 . При цьому погрожував викликати працівників поліції.

На це, ОСОБА_1 самостійно передзвонила на 101 та повідомила про ДТП та обставини.

Захисник зазначає, що винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які встановлюють об`єктивну істину в справі.

Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому суд, приймаючи рішення, виходить із встановлених та перевірених у суді доказів.

Вказує, що у матеріалах справи відсутні докази винуватості ОСОБА_1 у адміністративному правопорушенні передбаченому ст. 122-4 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол, захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Зазначена стаття передбачає настання адміністративної відповідальності в разі настання дорожньо-транспортної пригоди та залишення її учасниками місця пригоди.

Суб`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення передбачає прямий умисел.

Пунктом 2.10 «а» Правил дорожнього руху визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Сукупність зібраних у справі доказів не є достатньою для висновку про те, що ОСОБА_1 01.10.2026 о 12 год. 47 хв. в м. Ужгороді, площа Народна, 4, керуючи транспортним засобом «Skoda», номерний знак НОМЕР_1 , здійснила наїзд на припаркований транспортний засіб «BMW», номерний знак НОМЕР_2 і після ДТП водій ОСОБА_1 покинула місце дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 визнала вину у вчинені адміністративного правопорушення, за ст. 124 КУпАП, однак заперечує вину щодо вчинення адміністративного правопорушення, за ст. 122-4 КУпАП.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №786545 від 02.10.2026, складеного за ст. 122-4 КУпАП, додано копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №786532 від 02.10.2026, складеного за ст. 124 КУпАП, схему місця дорожньо-транспортної пригоди, письмових пояснень ОСОБА_1 від 02.10.2026 щодо обставин керування нею транспортним засобом 01 жовтня 2026 року близько 16:00, пояснень ОСОБА_2 від 01.10.2026, рапорту поліцейського взводу 2 роти 2 УПП в Закарпатській області ДПП Пеняк Р. від 01.10.2026 про те, що 01.10.2026 близько 12:47 отримано повідомлення про «ДТП без травмованих» за адресою: м. Ужгород, пл. Народна. Як зазначено у рапорті, прибувши на місце події, екіпажем виявленого заявницю ОСОБА_2 , яка повідомила про обставини ДТП із наслідками зіткнення, а саме пошкодження заднього бамперу з лівого боку та крила зі слідами білої фарби, також на лобовому склі виявила лист паперу з номером телефону та повідомлення про пошкодження авто.

За своїм призначенням протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів ст. 251 КУпАП наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом у даній справі, у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Вищенаведені докази не підтверджують зміст один одного та у своїй сукупності на основі їх логічного аналізу та взаємозв`язку поза розумним сумнівом не доводять те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем умисно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетною, за обставин, які викладені у протоколі.

Враховуючи те, що причетність ОСОБА_1 до даної дорожньо-транспортної пригоди не доведена, а остання проти цього заперечує, відсутні підстави для висновку про порушення нею вимог п. 2.10 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

З огляду на викладене, з точки зору достатності доказів, матеріали справи не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, приходжу до переконання, що провадження у даній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП слід закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 122-4, 247 п. 1, 252, 280, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик