Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №759/25963/26
Суддя: Проскурня О. І.
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25963/26
пр. № 3/759/6536/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Проскурня Олег Іванович, розглянувши справу про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
10.09.2026 в денний час в м. Києві по проспекту Академіка Палладіна, 33, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan», номерний знак НОМЕР_2 , перед початком руху не впевнився в безпечності маневру, почавши рух, пошкодив заправний пістолет на АЗС «ОККО».
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.5 і п. 10.1 Правил дорожнього руху та спричинив пошкодження майна, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, 10.09.2026 в денний час в м. Києві по проспекту Академіка Палладіна, 33, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan», номерний знак НОМЕР_2 , та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди - пошкодження заправного пістолету на АЗС «ОККО», залишив місце пригоди, не дочекавшись працівників поліції для оформлення матеріалів ДТП, чим порушив вимоги п. 2.10.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечив та просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтоване тим, що: 1) відомості щодо часу вчинення адміністративних правопорушень, відображені в протоколах, не відповідають фактичним обставинам справи; 2) заправний пістолет не мав жодних ознак пошкоджень та в матеріалах не зафіксовано суму шкоди; 3) відеозапис не є належним доказом, оскільки не вказаний у протоколі, а схема ДТП складена не точно, оскільки АЗС «ОККО» не є транспортним засобом; 4) матеріали справи складені через 3 дні після події, за цей час до ОСОБА_1 працівники АЗС «ОККО» не звертались, про пошкодження відомо не було. Разом з тим, ОСОБА_1 пояснив, що 10.09.2026 він заправлявся на АЗС «ОККО», почав рух транспортним засобом в той час, коли у горловину бака був вставлений заправний пістолет. Водночас ОСОБА_1 заперечував пошкодження майна, стверджував про те, що пістолет не був відірваний, пошкодження майна не відбулося.
Також ОСОБА_1 подав клопотання про виклик до суду свідка ОСОБА_2 та співробітників поліції, які складали матеріали про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , яка працює на посаді оператора торгового залу у ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», пояснила, що безпосереднім свідком події не була, про відрив заправного пістолета на колонці № 6 АЗС «ОККО» дізналась зі слів колег, а в подальшому перевірила таку інформацію за допомогою записів з камер відеоспостереження, після чого викликала працівників поліції на місце події. Свідок пояснила, що на диску, долученому до матеріалів справи, зафіксовано запис з камер відеоспостереження АЗС «ОККО» від 10.09.2026, а сам запис створений шляхом зйомки працівником поліції екрану монітора за місцем роботи свідка. Подія відбулася 10.09.2026 в денний час доби, точний час свідок назвати не може. ОСОБА_3 також пояснила, що їй відомо про те, що після того, як внаслідок руху автомобіля «Nissan», номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_1 , відбувся відрив заправного пістолету з колонки № 6 АЗС «ОККО», до нього підійшли працівники АЗС та попросили підійти на касу та розрахуватись за пошкоджене майно, однак ОСОБА_1 цього не зробив та в подальшому місце події залишив. ОСОБА_3 пояснювала, що заправний пістолет було пошкоджено, орієнтовна вартість такого пістолета 5500 гривень. Також свідок зазначила, що ОСОБА_1 є саме тією особою, яка зафіксована на записі з камер відеоспостереження.
Заслухавши усні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суддя констатує, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, зокрема:
- протоколами про адміністративні правопорушення, в яких зафіксовані обставини вчинення адміністративних правопорушень;
- схемою місця ДТП, підписаною свідком ОСОБА_3 ;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 ;
- фіскальним чеком від 10.09.2026;
- відеозаписом, де зафіксовано автомобіль «Nissan», номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , при цьому в горловину заправного баку вставлений заправний пістолет (0 хв. 10 сек.), в подальшому автомобіль «Nissan», номерний знак НОМЕР_2 , починає рух від заправної колонки та відбувається відрив заправного пістолету (0 хв. 14 сек. - 0 хв. 17 сек.) - заправний пістолет під час руху транспортного засобу було відірвано від колонки, після відриву пістолет залишився в заправному баку автомобіля (0 хв. 17 сек.);
- усними поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , даними в судовому засіданні.
Даючи оцінку доводам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 1.5. Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно з п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 2.10.а Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Як зазначено у п. 1.10 Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Слід зазначити, що твердження ОСОБА_1 про те, що 10.09.2026 він перебував на території АЗС «ОККО» за адресою м. Київ, проспект Академіка Палладіна, 33, не о 14 год. 50 хв., як це зазначено в протоколах про адміністративні правопорушення, а о 16 год. 40 хв., є обґрунтованими, оскільки підтверджуються фіскальним чеком з АЗС «ОККО», наданим ним під час розгляду справи.
Водночас, слід зауважити, що некоректно зазначений час вчинення адміністративного правопорушення в протоколах не є самостійною підставою закриття провадження у даній справі та не спростовує вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень. Сам ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_3 під час розгляду справи підтвердили, що ОСОБА_1 дійсно 10.09.2026 був на АЗС «ОККО» в денний час доби, а завдяки долученому фіскальному чеку є можливість встановити приблизний час події - 16 год. 40 хв. Однак, конкретний час вчинення 10.09.2026 ОСОБА_1 адміністративних правопорушень не впливає на кваліфікацію його дій.
В цьому аспекту слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 у справі № 735/1246/15-а висловив правову позицію, що посилання позивача на окремі процедурні порушення при притягненні його до адміністративної відповідальності не можуть спростовувати правомірності спірної постанови відповідача, оскільки не доводять відсутності факту порушення.
Твердження ОСОБА_1 про те, що заправний пістолет не мав жодних ознак пошкоджень після того, як відбувся його відрив, а в матеріалах справи не зафіксовано конкретний розмір завданої шкоди, є неспроможними з огляду на наступне.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, до предмета доказування за ст. 124 КУпАП належить не точний розмір завданої шкоди, а сам факт наявності пошкоджень майна, зумовлених протиправними діяннями учасника дорожнього руху, що виразилися у порушенні правил дорожнього руху.
В світлі обставин даної справи необхідно наголосити, що факт пошкодження цілісності заправного пістолета (його відриву від шлангу та заправної колонки) переконливо підтверджується відеозаписом, який є належним та допустимим джерелом доказів відповідно до ст. 251 КУпАП. Цей відеозапис фіксує обставини події, що підлягають встановленню у справі, та дає можливість кожному сприйняти задокументовані обставини безпосередньо, а також перевірити їх у сукупності з іншими доказами. На відміну від показань учасників події, відеозапис не залежить від особливостей сприйняття, запам`ятовування та відтворення події конкретною особою. Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що такі заправні пістолети мають приблизну вартість у 5500 гривень, у разі пошкоджень вони потребують заміни.
Твердження ОСОБА_1 про те, що відеозапис не є належним доказом, оскільки не вказаний у протоколах про адміністративні правопорушення, а схема ДТП складена не точно, оскільки АЗС «ОККО» не є транспортним засобом, спростовуються положеннями ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відеозапис, наявний в матеріалах справи, був направлений на адресу суду разом з іншими матеріалами та протоколом про адміністративне правопорушення. Слід констатувати, що відеозапис відтворюється у прискореному режимі, однак сам по собі не є відредагованим чи спотвореним. На відеозаписі зафіксовані події, що належать до предмета доказування в даній справі. Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила механізм отримання та долучення даного відеозапису до матеріалів справи та підтвердила достовірність такого запису.
Схема ДТП має доказове значення в даній справі в частині фіксації пошкоджень колонки № 6 на АЗС «ОККО», складена така схема відповідно до положень та за зразком з Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п. 1 Розділу VIII). При цьому вищенаведена Інструкція не містить спеціального бланку для фіксації пошкоджень майна, така фіксація здійснюється у схемі ДТП в частині «пошкодження транспортних засобів» та у п. «Перелік видимих пошкоджень транспортного засобу отриманих унаслідок ДТП». Відсутність окремого спеціального бланка не спростовує факту фіксації пошкоджень у схемі ДТП та не позбавляє відповідні відомості доказового значення. Питання їх достовірності, достатності та взаємозв`язку з іншими матеріалами має вирішуватися шляхом належної оцінки сукупності доказів, а не шляхом автоматичного ігнорування зафіксованих обставин.
Інше тлумачення фактично означало б, що недоліки нормативного регулювання форми документування можуть призвести до неврахування обставин, які реально мали місце та були зафіксовані уповноваженими особами, що не узгоджується із завданням повного й об`єктивного з`ясування обставин справи.
Твердження ОСОБА_1 про те, що матеріали справи складені через 3 дні після події не належить до підстав для закриття провадження згідно з положеннями ст. 247 КУпАП та саме по собі не є порушенням. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 місце події залишив, а тому працівникам поліції необхідний був час для встановлення обставин справи та оформлення матеріалів ДТП.
Те, що ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, ним не заперечується та підтверджується матеріалами справи, які оформлялися на місці події за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Щодо заявленого ОСОБА_1 клопотання про необхідність допиту працівників поліції, які складали протоколи про адміністративні правопорушення, слід зазначити наступне.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень КУпАП саме на уповноважений орган, який виявив адміністративне правопорушення, покладається обов`язок належного оформлення матеріалів справи та збирання доказів на підтвердження обставин, які є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Після направлення матеріалів до суду стадія їх збирання працівниками поліції є завершеною, а суддя здійснює розгляд справи, дослідження та оцінку вже наданих сторонами доказів.
При цьому суддя не є посадовою особою, яка здійснює збирання доказів замість органу, що склав протокол про адміністративне правопорушення, та не повинен перебирати на себе функції сторони обвинувачення. Такий підхід відповідає загальним засадам справедливого судового розгляду, змагальності та рівності сторін, які випливають зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Сам по собі факт незгоди особи з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, або бажання допитати працівників поліції не зумовлює необхідності такого допиту, якщо заявником не обґрунтовано його доказового значення та не зазначено конкретних обставин, які можуть бути встановлені таким шляхом.
Таким чином, враховуючи, що матеріали справи вже сформовані та направлені до суду, завершена стадія збирання доказів органом, уповноваженим на оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а ОСОБА_1 не обґрунтовано необхідності отримання від працівників поліції нових істотних для справи відомостей, суддя дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для виклику та допиту працівників поліції, які складали адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 .
Суддя також не вбачає підстав для виклику та допиту працівниці АЗС «ОККО» ОСОБА_2 , оскільки таке клопотання було заявлено не для отримання нових відомостей по справі або підтвердження чи спростування наявної інформації, а для уточнення того, яким чином відеозапис опинився в матеріалах справи. При цьому свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні уже надала відповідь на дане питання, а відеозапис було досліджено під час розгляду справиу.
З огляду на зазначене, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, а його клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
Обставини, які перешкоджають притягненню винної особи до адміністративної відповідальності та накладенню адміністративного стягнення, під час розгляду справи не встановлені.
За приписами ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, на підставі положень частини 2 статті 36 КУпАП до правопорушника необхідно застосувати стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 23, 36, 40-1, 122-4, 124, 221, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП (протоколи серії ЕПР1 № 774805, № 774800 від 18.09.2026), та накласти на нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва.
Суддя Олег ПРОСКУРНЯ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua