Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №308/11502/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11502/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Чепи М.С.,

представника позивача – Мокрянина М.М.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Шпуганича В.П.,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє – адвокат Мокрянин Микола Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє – адвокат Мокрянин Микола Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 19 липня 2009 року ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_2 грошові кошти на суму 19 000 (девятнадцять тисяч) доларів США, які зобов`язалась повернути щомісячно по 500 доларів США але не пізніше 19.07.2019, у підтвердження чого була надана розписка.

Взяті на себе зобов`язання відповідачка протягом строку дії позики виконувала а саме частково повернула грошові кошти в сумі 7 тис доларів США.

Останній платіж було здійснено 18.11.2018. Заборгованість за розпискою становить 12000 доларів США.

Також зазначає, що 07 липня 2011 року ОСОБА_3 отримала у ОСОБА_2 грошові кошти на суму 11000 доларів США строком з кінцевим терміном повернення до 07.07.2019, у підтвердження чого була надана розписка.

Взяті на себе зобов`язання відповідачка протягом строку дії позики виконувала, а саме частково повернула грошові кошти в сумі 5 тис. доларів США. Останній платіж було здійснено 20.02.2020.

Загальна заборгованість за розписками становить 18000 доларів США.

Представник позивача зауважує, що відповідачка у зв`язку з укладенням шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .

Протягом тривалого часу відповідачка грошові зобов`язання не виконує, посилаючись на скрутне матеріальне становище, пов`язане з відсутністю належних доходів від підприємницької діяльності.

Заявою від 14.07.2026, справжність на якій засвідчена нотаріально приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. за № 86, відповідачка визнала факти складення розписок та загальну заборгованість на суму боргу 18000 доларів США.

Станом на дату звернення з позовом у суд заборгованість відповідачки за позикою становить 18000 доларів США. Відсотки за позикою не нараховуються.

З огляду на наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 РНКОПП НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) заборгованість за позикою в сумі 18000 доларів США та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6445.44 грн.

Оригінали розписок та заява від 14.07.2026, копії яких приєднано до позову містяться у позивача. Перешкод в отриманні доказів для позивача та її представника не має.

Щодо стягнення коштів з відповідача фізичної особи у іноземній валюті, то представник позивача з даного приводу Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16 надала правовий висновок про те, що заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Додано розрахунковий рахунок позивача НОМЕР_3 .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Згідно із заявою відповідачки від 12.10.2026 у серпні 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Судом призначено на 15 жовтня 2026 року підготовче судове засідання. У строк, визначений судом, відзив на позов не подавався. Відповідачка факти, викладені у позові, а саме отримання позики від ОСОБА_2 за розписками від 19.07.2009 та 07.07.2011 коштів на суму 30000 доларів США та борг на 14.07.2026 на загальну суму 18000 доларів США визнає. Позов визнає у повному обсязі.

Розписки від 19.07.2009 та від 07.07.2011 та заява у нотаріуса 14.07.2026 року складені та підписані відповідачкою особисто.

При розгляді справи відповідач просить врахувати, що позивач повідомив що з отриманих у борг 30000 доларів США відповідачкою сплачено 12000 доларів США, залишок несплаченої суми складає 18000 (вісімнадцять тисяч) доларів США.

У відповідачки відсутні доходи які б дозволили погашати заборгованість перед позивачем.

Зазначає, що вона зареєстрована ФОПом. За 2023 рік отримано дохід в сумі 68400 грн, що в середньому в місяць складає 5700 грн у місяць, за 2024 рік у сумі 65000 грн, що складає 5417 грн за місяць, а за 2015 рік у сумі 165000 грн, що в середньому становить 13750 грн.

Починаючи з 01 серпня 2026 року позивачка позбавлена можливості здійснювати підприємницьку діяльність за адресою реєстрації. З 11 вересня 2026 року підприємницька діяльність припинена за власним рішенням.

З урахуванням скрутного матеріального становища, відсутність нерухомого майна відповідачка просить суд розстрочити його виконання строком на 36 місяців починаючи з 01 січня 2027 року шляхом сплати щомісячних платежів в сумі 500 доларів США з 25 по 30 число числа місяця на банківські реквізити надані позивачем до позову.

13.10.2026 від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач та його представник щодо відстрочення рішення у разі задоволення позову не заперечує. Однак заперечує проти розстрочення рішення на 36 місяців.

Позивач та його представник вважає, що термін розстрочення рішення з урахування тривалого терміну неповернення боргу, а також з метою дисциплінування відповідачки щодо належного виконання нею грошового зобов`язання, враховуючи її майновий стан, не повинен перевищувати 24 місяці, тобто 2 роки.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про вступ у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє – адвокат Мокрянин Микола Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідач у підготовчому засіданні позов визнала, просила розстрочити виконання рішення.

У підготовчому засіданні представник позивача з урахуванням визнання відповідачкою позову, просив ухвалити рішення та задоволити позовні вимоги.

За змістом частини першої та другої статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статі 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.07.2009 ОСОБА_3 отримала у борг від ОСОБА_2 19000 доларів США, які зобов`язалася повернути щомісячно по 500 доларів США, але не пізніше 19.07.2019.

Крім того, 07.07.2011 ОСОБА_3 отримала у борг від ОСОБА_2 11000 доларів США, які зобов`язалася повернути у строк до 07.07.2019.

Вказані обставини підтверджуються розписками відповідача від 19.07.2009 та 07.07.2011, копії яких додано до матеріалів справи та за твердженням представника позивача оригінали яких зберігаються у позивача.

Заявою ОСОБА_7 , посвідченою приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д.В. від 14.07.2026, засвідчено, що станом на день підписання заяви розмір заборгованості відповідача перед ОСОБА_2 становить 18000 доларів США, з яких: за розпискою від 19.07.2009 борг у розмірі 12000 доларів США; за розпискою від 07.07.2011 борг у розмірі 6000 доларів США. Оригінал вказаної заяви подано позивачем до суду 07.10.2026.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визнаних родовими ознаками.

За приписами ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова розписка є належним доказом, що свідчить про укладення сторонами договору позики. Безгрошовість договору може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами.

За своєю юридичною природою договір позики є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-79цс14.

Як встановлено судом, відповідач свої зобов`язання за вищезазначеним договором позики повністю не виконала і суму боргу в обумовлений у договорі строк позивачу не повернула.

На підтвердження заборгованості відповідачки перед позивачем надано суду оригінал заяви від 14.07.2026, посвідченої приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д.В.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 25 квітня 2012 року у справі №6-24ц12, наявність оригіналу розписки в кредитора свідчить про існування невиконаного зобов`язання.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач виконала свої зобов`язання за договорами позики у повному обсязі та повернула позивачу грошові кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 76, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є підставними та доведеними, а тому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути суму боргу за договором позики від 19.07.2009 та 07.07.2011 у розмірі 18000 доларів США.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6445,44 грн.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, з державного бюджету позивачу необхідно повернути 3222,27 грн судового збору (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову) та стягнути з відповідача на користь позивача 3222,27 грн судового збору.

Вирішуючи питання щодо розстрочення виконання рішення суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Відповідно до положень ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи – тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

На підтвердження доводів щодо розстрочення виконання рішення відповідачем надано копії наступних документів: довідку про доходи видана ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період 2009-2025 роки; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №280414 від 04.03.2008; відповідь на запит з Єдиного державного реєстру фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого 11.09.2026 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, на підставі власного рішення.

Таким чином, враховуючи положення процесуального законодавства, а також матеріальне становище відповідача, яке є тією обставиною, що ускладнить виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 необхідно розстрочити виконання цього рішення строком на 24 місяці шляхом сплати щомісячних платежів, з яких: щомісячно у розмірі 750 доларів США не пізніше 28 числа кожного місяця, починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 142, 200, 206, 223, 259, 263-265, 267, 279, 354, 355, 435 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє – адвокат Мокрянин Микола Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за позикою у сумі 18000 (вісімнадцять тисяч) доларів США.

Розстрочити виконання рішення строком на 24 (двадцять чотири) місяці шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) доларів США не пізніше 28 числа кожного місяця, починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Повернути з державного бюджету України ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3222 (три тисячі двісті двадцять дві) гривні 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3222 (три тисячі двісті двадцять дві) гривні 27 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 .

Дата складення повного судового рішення – 19 жовтня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик