Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №758/13931/26
Суддя: Лещенко О. В.
Справа № 758/13931/26
3/758/4244/26
Категорія 146
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., за участю особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої адвоката Бондюка Б.В., розглянувши матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
11.04.2026 року 17:37:00 годині у м.Києві, перехрестя вул. Верхній Вал - вул. Набережно-Хрещатицька, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом AUDI д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив проїзд на забороняючий жовтий сигнал світлофора, рухався зі швидкістю 60,4 км/год, згідно висновку експерта №155/26 від 17.06.2026 року, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Mazda д.н.з. НОМЕР_2 . Наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 12.9.б, 8.7.3ґ, 8.10. ПДР за що відповідальність передбачена ч. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судових засіданнях ОСОБА_1 заперечив свою вину та надав клопотання про закриття провадження про адміністративне правопорушення на підставі ст. 38 КУпАП. На обґрунтування клопотання зазначив, що строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст.38 КУпАП, з урахуванням дня 11.04.2026 року, спливає 11.07.2026 року. При цьому протокол про адміністративне правопорушення складений 28.07.2026 року. Зауважує, що оскільки на момент складання протоколу встановлений законом тримісячний строк вже сплив, провадження у даній справі підлягає закриттю на цій самостійній процесуальній підставі, незалежно від оцінки доказів по суті справи. Крім того, зазначає, що в порушення вимог ст. 268 КУпАП був відсутній при складанні протоколу стосовно нього, в матеріалах справи відсутні відомості про завчасне повідомлення для складання протоколу.
Також зазначає, що викладені у протоколі відомості про обставини події базуються виключно на висновку судового експерта №155/26 від 17.06.2026, на що прямо указано в протоколі. Вказаний висновок має істотні методологічні недоліки, зокрема використання пошкодженого, переривчастого відеозапису; розбіжність між заявленою та фактичною частотою кадрів; визначення моменту перетину дорожньої розмітки «стоп-лінія» за відсутності цієї розмітки у полі огляду камери; незастосування коригування розрахунку зупиночного шляху з урахуванням зимових шин на мокрому покритті. Просив суд врахувати, що до вирішення питання про допустимість та достовірність зазначеного висновку, як доказу він не може вважатися безсумнівним підтвердженням обставин, викладених у протоколі.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що постановою Київського апеляційного суду встановлено, що дії водія ОСОБА_1 при проїзді перехрестя відповідали дозволеному сигналу світлофора, а не є порушенням п. 8.10 ПДР, як це стверджується у протоколі. Апеляційний суд дослідивши відеозаписи та пояснення свідка ОСОБА_3 , встановив, що саме водій ОСОБА_2 , керуючі транспортним засобом Mazda CX-5, розпочала рух прямо на заборонений червоний сигнал світлофора у той час, коли транспортні засоби у сусідніх смугах руху продовжували стояти, а водій ОСОБА_1 завершував маневр перетину перехрестя. Суд дійшов висновку, що порушення ОСОБА_2 п. 8.7.3 е ПДР перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням ДТП.
Зауважує, що апеляційний суд прямо визнав висновок експерта №155/26 недостатнім для встановлення причино-наслідкового зв`язку, оскільки він не містить висновку про дотримання ОСОБА_2 вимог п. 8.7.3е ПДР. Тобто, вищий за інстанцією суд, оцінюючи той самий висновок експерта №155/26, який покладено в основу протоколу серії ЕПР1 №731323, визнав цей висновок недостатнім доказом для встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями учасників ДТП та його наслідками. А тому, цей же висновок не може вважатися достатнім для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Наголошує, що остаточним судовим рішенням встановлено відсутність у діях ОСОБА_1 порушення сигналу світлофора, а причиною ДТП визнано порушення ПДР водієм ОСОБА_2 , в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом порушення п. 8.10 ПДР.
У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначає, що вона рухалась проїзною частиною по вул. Набережно-Хрещатицька, на перехресті зупинилась перед стоп-лінією другою у потоці транспорту, за іншими транспортними засобами на забороняючий сигнал світлофора. Трохи далі, попереду від її місця розташування на проїзній частині було розміщено світлофорний об`єкт, як тільки на ньому загорілось зелене світло, автомобіль, що стояв попереду неї розпочав рух прямо та в подальшому повернув наліво. Вона також розпочала рух прямо та хотіла виконати поворот ліворуч, в іншому напрямку рух був заборонений. При цьому боковим зором вона бачила, що один із автомобілів, який рухався по вул. Верхній Вал, зменшує швидкість та зупиняється перед стоп-лінією, в цей час автомобіль AUDI під керуванням ОСОБА_1 навпаки почав пришвидшуватися, але це вона побачила, коли безпосередньо перебувала на перехресті. Вказує, що водій автомобіля AUDI А4 намагався виїхати на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, порушивши при цьому дозволену максимальну швидкість для руху в межах м. Київ. Сам ОСОБА_1 не заперечив, що рухався зі швидкістю 60 км/год. Крім того, висновком експертизи, яка проведена на підставі зібраних даних, після настання ДТП, встановлено, що ОСОБА_4 винен у ДТП. Зауважує, що з відеозапису місця події вбачається, що ОСОБА_1 не зреагував на наявність на перехресті інших транспортних засобів та продовжив рух прямо із перевищенням швидкості, при цьому інший транспортний засіб, що рухався паралельно автомобілю AUDI А4, перед перехрестям зменшив швидкість та зупинився перед стоп-лінією. При цьому, швидкість встановлювалась в процесі його гальмування, так як на відео видно спрацювання стоп сигналів. У відповідь на пояснення ОСОБА_1 , наголошує, що на відеозаписі, наданому УПП, якщо і випадають кадри, то вони припадають на проміжки відеозапису, які не стосуються механізму ДТП та не несуть жодного інформаційного наповнення. Також експертом враховано, що ОСОБА_1 рухався по вологому покритті на зимовій гумі.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен окремо підтримали надані ними письмові пояснення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 убачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на наступне.
Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП учасник дорожнього руху притягується до адміністративної відповідальності серед іншого, за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Пунктом 12.9.б ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі ПДР), заборонено перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до п. 8.7.3 ґ ПДР сигнали світлофора мають такі значення жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Відповідно до п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69, якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, схемою місця і т.д.
Вина ОСОБА_1 , у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 731323 від 28 липня 2026 року;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638038 від 11 квітня 2026 року;
- копією схеми місця ДТП, яка сталася 11.04.2026 року;
- копією письмових пояснень ОСОБА_2 , відповідно до яких, вона стояла на червоному сітлофорі, друга в черзі, загорівся зелений світлофор, рушив перший автомобіль, який здійснював поворот на вул. Нижній Вал, вона рушила друга та на швидкості в бік її автомобіля в`їхав інший автомобіль;
- копією письмових пояснень ОСОБА_1 , відповідно до яких, на перехресті він зі швидкістю 60 км/год, проїхав на мигаючи зелений, на перехрестя виїхав автомобіль Мазда, він почав гальмувати, однак через мокре асфальтне покриття не встиг та відбулось зіткнення. До них під`їхав інший учасник дорожнього руху, зазначив, що він є свідком та залишив свій контакт;
- копією письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , відповідно до яких він стояв не перехресті в середньому рядку, ліворуч від нього стояв сірий універсал, після увімкнення жовтого сигналу дальнього сигналу світлофора, на його світлофорі ще горів червоний. Сірий автомобіль від нього розпочав рух та поїхав вперед, за ним проїхала сіра Мазда, сигнал їх світлофора ще був червоний і автомобілі праворуч від нього ще стояли. При виїзді Мазди на перехрестя відбулось зіткнення із іншим автомобілем, після чого світлофор став зелений та всі автомобілі почали рух.
- зміни до схеми ОДР на перехресті вул. Набережно-Хрещатицька з вул. Верхній Вал та Подільським мостовим переходом в Подільському районі міста Києва;
- схемою світлофорного об`єкту вул. Набережно-Хрещатицька - вул. Верхній Вал розташування світлофорів по напрямкам;
- висновком експерта №155/26 від 17.06.2026 року, відповідно до якого:
1. в даній дорожній обстановці водій MAZDA ZX-5 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 провинна була діяти згідно з технічними вимогами п. 8.10, п.12.3 Правил дорожнього руху.
2. Технічна можливість уникнути зіткнення із автомобілем AUDI А4 д.н.з. НОМЕР_1 у водія автомобіля MAZDA ZX-5 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 полягала в дотриманні нею технічних вимог п. 8.10 ПДР. З моменту перетину дорожньої розмітки 1.12 «стоп-лінія» та виїзду в межі перехресті водій автомобіля MAZDA ZX-5 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 вже не мала технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем AUDI А4 д.н.з. НОМЕР_1 .
3. Водій автомобіля AUDI А4 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 виїхав на перехрестя вулиць Набережно-Хрищатицька та Верхній Вал на забороняючий жовтий сигнал світлофора.
4. Автомобіль AUDI А4 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 не перехресті рухався зі швидкістю 60,4 км/год.
5. В даній дорожній обстановці водій автомобіля AUDI А4 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п.п. 8.10, 12.3, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху.
6. технічна можливість уникнути зіткнення із автомобілем MAZDA ZX-5 д.н.з. НОМЕР_2 у водія автомобіля AUDI А4 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 полягала в дотриманні ним технінчих вимог п. 8.10 ПДР. Водночас з моменту перетину дорожньої розмітки 1.12 «стоп-лінія» автомобілем MAZDA ZX-5 д.н.з. НОМЕР_2 водій автомобіля AUDI А4 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вже не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем MAZDA ZX-5 д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався з права на ліво відносно його руху пом перехрестю, шляхом застування екстреного гальмування зі швидкості руху свого автомобіля 60,4 км/год.
7. дії водіїв автомобілів AUDI А4 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 та MAZDA ZX-5 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , які не відповідали технічним вимогам п. 8.10 Правил дорожнього руху України, є необхідними умовами для виникнення ДТП, однак в прямому причинному зв`язку з виникненням даної ДТП перебувають дії водія AUDI А4 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , які не відповідали технічним вимогам п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху.
- відеозаписом, відповідно до якого по вул. Набережно-Хрещатицька на забороняючому сигналі світлофора зупинилось три ряди автомобілів, в цей час почався рух з вул. Верхній Вал, в подальшому автомобіль сірого кольору розпочав рух прямо, за ним поїхав автомобіль MAZDA ZX-5 д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому інші водії, які стояли в напрямку руху даного автомобіля залишились стояти. В момент, коли автомобіль MAZDA ZX-5 д.н.з. НОМЕР_2 здійснював рух на перехресті, туди виїхав на швидкості автомобіль AUDI А4 д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого відбулось зіткнення. Після цього, автомобілі, які стояли на перехресті по вул. Набережно-Хрещатицька почали рух.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують порушення ОСОБА_1 п.п. 12.9.б, 8.7.3ґ, 8.10.ПДР, що призвели до ДТП та до пошкодження транспортних засобів.
Твердження ОСОБА_1 , що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього складений виключно на висновку експерта, який не є доказом у даній справі, суд вважає неспроможними, оскільки ОСОБА_1 не позбавлений права самостійно звернутись до експерта із переліком питань та наданням вихідних даних, чим останній не скористався.
Крім того, суд звертає увагу, що експерт це особа, яка володіє спеціальними знаннями (науковими, технічними, мистецькими тощо), що виходять за межі загальновідомих або професійних навичок слідчого чи судді, та залучається для проведення досліджень і надання висновку. При недостатності вихідних даних наданих на експертизу, або розбіжностей та неузгодженості даних між собою, експерт робить висновок про неможливість відповісти на поставленні питання або надсилає клопотання щодо витребування додаткових вихідних даних. В даному випадку експертом проведена експертиза та надані відповіді на всі поставлені питання, а тому відсутні підстави вважати, що вихідні дані, зокрема відеозапис, є неповним або технічно неповним.
Вказаний відеозапис також досліджений судом та не виявлено некоректності відображання даних, які б слугували для викривлення фактичних обставин, крім того зафіксовані дані узгоджуються з матеріалами справи та поясненнями свідка та самих учасників ДТП.
Крім того, судом допитаний експерт ОСОБА_5 , який підтвердив свої висновки, зазначив, що було достатньо вихідних даних для відповіді на всі поставлені питання. Додатково, як відповідь на запитання потерпілої ОСОБА_2 зазначив, що водій автомобіля Ауді міг своїми однобічними діями уникнути даного зіткнення, для цього він повинен був зупинитись перед стоп-лінією. Водієм Ауді не було дотримано вимог ПДР. Властивості відеозапису дозволяли зробити висновок щодо виїзду автомобіля Ауді на жовтий сигнал світлофору. Відсутність деяких кадрів не вплинула на можливість встановити фактичні обставини, висновки по яким наведені експертом.
На переконання суду, висновки апеляційного суду при розгляді справи стосовно ОСОБА_2 , відповідно до яких, судом апеляційної інстанції не прийнятий до уваги висновок експерта не вказує на недопустимість даного доказу, оскільки апеляційним судом зазначено, що не приймається до уваги висновок судової автотехнічної експертизи № 155/26 від 17.06.2026, з огляду на те, що указаний висновок не містить оцінки дій водія ОСОБА_2 на предмет дотримання нею вимог пункту 8.7.3.е. ПДР України та наявності причинно-наслідкового зв`язку між недотриманням нею зазначеного пункту правил дорожнього руху та настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, апеляційний суд не вказав на недопустимість або неправильність висновків експерта, а лише не прийняв вказаний висновок в частині не вирішення питання щодо дотримання саме ОСОБА_2 вимог 8.7.3.е. ПДР. Разом з цим, дії ОСОБА_2 не є предметом розгляду даної справи, а вина у настанні ДТП може бути обопільною, всіх учасників ДТП, отже в даному випадку суд розглядає дії ОСОБА_1 в частині недотримання ним вимог ПДР та наявність причинно-наслідкового зв`язку із настанням ДТП.
Встановлення вини ОСОБА_2 у настанні ДТП не виключає наявність вини і ОСОБА_1 , оскільки, як встановлено судом, ним не дотримано вимоги п.п. 12.9.б, 8.7.3ґ, 8.10.ПДР, що є у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП.
Посилання суду у справі № 758/6501/26 стосовно ОСОБА_2 , що водій ОСОБА_1 закінчував маневр, тобто його рух було розпочато на дозволений сигнал світлофора, не можуть поза розумним сумнівом спростовувати наявність вини ОСОБА_1 , оскільки на момент розгляду справи стосовно ОСОБА_2 , суд керувався наявними у справі доказами, а на час розгляду даної справи, в тому числі проведенні експертизи є більше вихідних даних, які досліджені експертом та в подальшому судом. Крім того, порушення ОСОБА_1 вимог ПДР розглядається у сукупності, не тільки щодо п. 8.10, а і п.п. 12.9.б, 8.7.3ґ ПДР, порушення яких знайшло своє підтвердження під час судового розгляду.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Отже, судом поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_1 перевищив встановлене обмеження швидкості руху, що ним не заперечується, порушив проїзд на заборонений жовтий сигнал світлофора, що забороняє рух, порушив вимоги зупинки, подані світлофором. Тобто, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.9.б, 8.7.3ґ, 8.10ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, при цьому складання за відсутності ОСОБА_1 не може свідчити про його недопустимість.
За правилами ч. 1 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Таким чином, зважаючи на вимоги ст.38 КУпАП строк для притягнення особи до адміністративної відповідальності на час ухвалення постанови, закінчився, оскільки адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення припиняється в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 284 КУпАП передбачено, що у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП; про закриття справи.
При цьому, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов:
- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
- сплив встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).
При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП 11.04.2026 року, тобто на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення 28.07.2026 року, строки накладення адміністративного стягнення минули.
За таких обставин провадження підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення згідно зі ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючисьст. ст.38, 124, 247 ч.1 п.7 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: О.В. Лещенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua