Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №756/13802/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №756/13802/26

Суддя: Примак-Березовська О. С.

Справа № 756/13802/26

Провадження № 2/756/9940/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 жовтня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,

секретаря судового засідання - Донеска А.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду із позовом про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань та наявністю у останнього заборгованості.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 13 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про розгляд справи без їхньої участі.

Ухвалою суду відповідачу надавався строк для подання відзиву на позов, однак ОСОБА_2 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та будь-яких інших клопотань чи заяв по суті справи.

На підставі частини 1 статті 223 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними матеріалами та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

З матеріалів спарви вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2 жовтня 2002 року перебували у шлюбі, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Оболонського управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1370.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (а.с.14-16).

Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2023 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання у розмірі 1/4 частни всіх видів зароюітку (доходу) відповідача, починаючи з 31 липня 2023 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років (а.с.17-21).

На виконання заочного рішення суду від 3 жовтня 2023 року Оболонський районний суд міста Києва видав виконавчий лист № 756/9782/23 від 22 листопада 2023 року (а.с.22-23).

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Алексеєвим В.В. від 30 листопада 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 756/9782/23 від 22 листопада 2023 року (а.с.24-25).

Станом на 1 липня 2026 року розмір заборгованість відповідача зі сплати аліментів складає 232 376 грн 50 коп., що підтверджується довідкою, виданою державним виконавцем Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Молотиловою В.В. (а.с.26-27).

Згідно з розрахунком, наданим позивачкою, розмір неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів складає 232 376 грн 50 коп. (у період з 1 вересня 2023 року по 10 серпня 2026 року).

Відповідно до частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України (далі - СК України) аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Статтею 198 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно з частинами 1, 3 статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Частиною 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Відповідно до статті 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов`язання окремо.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема: у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Аналіз зазначеної правової норми свідчить, що у даному випадку необхідно виходити з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання, а тому саме на неї покладено тягар доказування протилежного. Відповідно, суд повинен встановити факт заборгованості по аліментам й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки (пені).

У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19, ухиленням від сплати аліментів необхідно вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів).

Тобто, для застосування санкції у вигляді стягнення неустойки за ухилення від сплати аліментів, до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною 1 статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць помножити на кількість днів заборгованості помножити на 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Отже, судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача в період з 1 вересня 2023 року по 10 серпня 2026 року складає 232 376 грн 50 коп. та підтверджується належними та допустимими доказами.

Контррозрахунку заборгованості відповідачем не надано та не спростовано доказів наявності боргу зі сплати аліментів.

Розрахунок неустойки, наданий позивачкою, відповідає розрахунку згідно з загальновизначеною формулою нарахування пені та не перевищує 100% розміру заборгованості, відтак суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі статей 196, 198, 199, 200 СК України та керуючись статтями 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 265, 280 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 232 376 (двісті тридцять дві тисячі триста сімдесят шість) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 )

Рішення складено 20 жовтня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua