Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №489/6932/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/6932/26

Провадження № 3/489/1211/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Постанова

іменем України

20 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Рибіцька К.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП,

встановила:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 25.07.2026 серії ВАБ №219264, 25.07.2026 о 10:20 год ОСОБА_1 , перебуваючи в торгівельному залі магазину «Новус» за адресою: м. Миколаїв, просп. Миру, 40, таємно взяв із полиці продукти харчування та алкогольні напої загальною вартістю 1785,29 грн без ПДВ, схов їх у пакет та пройшов повз касову зону, не оплативши товар. Після виходу з магазину був зупинений працівником охорони, викрадене майно вилучено та повернуто власнику.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася шляхом направлення повістки, телефонограмою та СМС повідомленням у додаток «Viber».

Ухвалою від 14.09.2026 до ОСОБА_1 було застосовано привід, на виконання якого поліцією направлено письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що він тривалий час проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 2021 року не виїжджав із м. Херсону у зв`язку з хворобою, не виходить навіть до магазину, сусіди допомагають з покупками продуктів. До м. Миколаєва не їздив.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Відповідно до ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.

Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та остання мала достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд виходить з того, що якщо особисто особа не з`явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.

Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.

Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; заяву та письмові пояснення ОСОБА_2 від 25.07.2025; рахунки-фактури; відеозапис на диску; письмові пояснення ОСОБА_3 з додатками; письмові пояснення ОСОБА_1 ), суд дійшов таких висновків.

Диспозиція ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 51 КУпАП).

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

12.10.2026 до суду подано письмові пояснення рідної сестри ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , відповідно до яких 10.10.2026 брат повідомив її про прихід поліції для виклику до суду. ОСОБА_1 крадіжку не вчиняв, за станом здоров`я не покидає квартиру в м. Херсоні та фізично не приїжджав до Миколаєва. До пояснень додано копії паспорту ОСОБА_1 , довідки до акта огляду МСЕК про надання йому третьої групи інвалідності безстроково, пенсійного посвідчення та картки платника податків.

Такі пояснення узгоджуються із поясненнями ОСОБА_1 , отриманими поліцією в ході виконання ухвали про привід.

Переглянувши відеозапис на диску, суд встановив, що особа, щодо якої 25.07.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №219264, паспорту працівнику поліції не надала, у протоколі зазначено про встановлення особи за ІПНП. На відеозапису відсутнє підтвердження того, що особа назвалася ОСОБА_1 .

Особа зазначає, що приїхала рік тому до Миколаєва (02:33 час на відео), що суперечить письмовим поясненням ОСОБА_1 . Дату й місце народження, адресу проживання під час заповнення протоколу називає сам поліцейський, а особа лише погоджується. Телефон не надає. На питання поліцейського про паспорт особа зазначає про те, що він згорів (04:35 час на відео).

Зазначені обставини у своїй сукупності дають суду обґрунтовані підстави для сумніву щодо того, що особа, стосовно якої складено протокол від 25.07.2026 серії ВАБ №219264 та яка зображена на відеозаписі, є ОСОБА_1 .

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи повинні діяти у точній відповідності із законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справі «Кобець проти України», неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які поза розумним сумнівом доводять вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247,252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя

постановила:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя К.О. Рибіцька