Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №128/4670/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Суд: Вінницький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №128/4670/26

Суддя: Шевчук Л. П.

Справа № 128/4670/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості по якому 12.09.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025050000169 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , маючого середню освіту, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 3 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст.ст. 6, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, 11 вересня 2026 року, точного часу досудовим розслідування не встановлено, перебуваючи у с. Бохоники Вінницького району Вінницької області по вул. Квітневій, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та метою, але без мети збуту, придбав шляхом знахідки на землі, поліетиленовий пакет всередині якого знаходилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – PVP, масою 0,3286 г, який розпочав зберігати при собі, достовірно розуміючи, що в середині знаходиться психотропна речовина.

В подальшому, 11 вересня 2026 року приблизно о 19 год. 11 хв., перебуваючи за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Бохоники, вул. Кітнева, 11А, ОСОБА_3 , продовжуючи всій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропних речовин без мети збуту, незаконно зберігаючи при собі психотропну речовину, був зупинений працівниками поліції, на запитання яких про наявність у нього при собі заборонений в обігу речовин, усвідомлюючи, що його дії спрямовані на незаконне зберігання психотропних речовин будуть викриті, повідомив, що у нього при собі наявні заборонена речовина, яка міститься в кишені нагрудної сумки.

Надалі, в ході огляду місця події, ОСОБА_3 у присутності понятих добровільно видав працівникам поліції з кишені своєї сумки полімерний пакет, всередині якого містилася психотропна речовина, обіг якої заборонено – PVP, масою 0,3286 г.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Від прокурора надійшло клопотання, в якому зазначається наступне. Враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до ч. 1 ст. 302, ст.ст. 381-382 КПК України, прокурор просить розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником ОСОБА_4 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі. Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і погоджується на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

У відповідності до ч. 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Як вже судом зазначено вище, із заяви ОСОБА_3 слідує, що останній не заперечує фактичних обставин і визнає винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Крім того, стороною обвинувачення до обвинувального акта подано матеріали кримінального провадження, у яких на підтвердження винуватості ОСОБА_3 наявні й інші докази, які досліджені судом, а саме:

- протокол огляду місця події від 11.09.2026 із фототаблицею та диском DVD-R відеозапису, відповідно до яких об`єктом огляду є узбіччя автодороги, що розташована по вул. Квітнева, 11 в с. Бохоники Вінницького району Вінницької області, поряд з будинками та магазином «Україночка», на якій знаходиться особа чоловічої статі, яка представилася як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На запитання працівників поліції, чи має він при собі заборонені в обігу речі, той повідомив, що зберігає у кишені належної йому нагрудної сумки прозорий поліетиленовий пакет всередині якого міститься кристалічна речовина, яку було вилучено. Як пояснив ОСОБА_3 дану кристалічну речовину він знайшов і зберігав для власного вживання без мети збуту;

- постанова про визнання вилучених речей речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу від 12.09.2026, згідно якої полімерний пакет із кристалічною речовиною, яку вилучено у ОСОБА_3 - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні;

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2026, якою накладено арешт на полімерний пакет із кристалічною речовиною, що поміщено до спеціального пакету НПУ NPU 5737747;

- висновок експерта №СЕ-19/102-26/186859-НЗПРАП від 22.09.2026, згідно якого в надана на експертизу речовина, містить психотропну речовину – PVP. PVP відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. В досліджуваній речовині, масою 0,4286 г, маса PVP становить 0,3286 г;

- протоколи допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 12.09.2026, які були запрошені понятими під час огляду місця події 11.09.2026, в ході якого ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції прозорий полімерний пакет із вмістом кристалічної речовини, що були упаковані до спецпакету НПУ для подальшого направлення на експертизу;

- протокол допиту свідка – працівника поліції ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 від 09.10.2026, який повідомив що 11.09.2026 біля 19 год. 11 хв., під час відпрацювання території оперативного обслуговування ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, спрямованих на стабілізації криміногенної ситуації, протидії злочинності, а також виявлення та вилучення з незаконного обігу наркотичної речовин, ним, спільно з іншими працівниками ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, по вул. Квітнева в с. Бохоники Вінницького району Вінницької області неподалік магазину «Україночка», було помічено невідомого чоловіка, який поводив себе підозріло. В подальшому було встановлено, що даним громадянином є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування з ОСОБА_3 , останній повідомив, що має при собі прозорий поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною, а саме заборонену в обігу особливо небезпечну психотропну речовину «PVP», яку він знайшов неподалік та зберігав для власного вживання, без мети збуту. В подальшому на місце події було викликано СОГ та під час огляду місця події ОСОБА_3 , в присутності двох понятих, видав з кишені нагрудної сумки вказаний прозорий поліетиленовий пакет із вмістом невідомовї речовини, яку в подальшому було поміщено до спец. пакету НПУ;

- повідомлення про підозру від 12.10.2026, відповідно до якого ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України – незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту;

- протокол допиту підозрюваного від 13.10.2026, відповідно до якого ОСОБА_3 розповів про обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Зокрема вказав, що 11.09.2026 в с. Бохоники Вінницького району Вінницької області, він помітив на узбіччі дороги полімерний пакет із вмістом кристалічної речовини. Після цього, він шляхом знахідки придбав поліетиленовий пакет, всередині якого знаходилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – PVP, помістивши його до кишені нагрудної сумки. В подальшому, 11.09.2026 біля 19-11 год. в с. Бохоники Вінницького району Вінницької області по вул. Квітнева, неподалік будинку №11-А, він був запинений працівниками поліції та на запитання останніх чи має він при собі заборонені речі, повідомив, що має при собі заборонену речовину, яка міститься в кишені його сумки. Після цього на місце прибула СОГ та у присутності понятих він видав працівникам поліції полімерний пакет з кристалічною речовиною. Також вказав, що дану речовину він зберігав для власного вживання, без мети збуту.

Таким чином, суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування, вважає, доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжуєь покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 , судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_3 на час вчинення кримінального правопорушення був повнолітнім; в силу ст. 89 КК України є таким, що раніше не судимий; відповідно до повідомлення КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» №0810/2026 від 29.09.2026 станом на 29.09.2026 на лікуванні не перебуває та за медичною психіатричною, неврологічною, нейрохірургічною та наркологічною допомогою не звертався; відповідно до характеристики з місця проживання ОСББ «Пироговський» вих. 12/09-26 від 16.09.2026 за місцем проживання характеризується позитивно; є військовослужбовцем військовї частини НОМЕР_1 та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2026 №120 вважається таким, що самовільно залишив розташування військової частини; не є інвалідом 1, 2 груп.

При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер вчиненого кримінального проступку, та особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого до та після вчинення кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який в своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При цьому суд використовує повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами при призначенні покарання, кожна з яких є законною, застосовує принцип індивідуалізації покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта, та вважає, що обране покарання є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення.

З урахуванням наведеного, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у виді штрафу, в межах санкції інкримінуємої частини статті. Такий вид покарання на думку суду буде достатнім для виконання мети кримінального покарання.

Визначене покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, виходячи із принципу індивідуалізації покарання та дискреційних повноважень суду.

На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за проведення експертизи №СЕ-19/102-26/18685-НЗПРАП від 22.09.2026 в сумі 2888,16 грн..

Відповідно до ст. 174 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2026 слід скасувати.

Речовий доказ – психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, масою 0,3286 г, якe було поміщено до спеціального пакета Експертної служби МВС України №6685083 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, згідно вимог ст. 100 КПК України - знищити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 381 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2026, арешт з майна – полімерного пакета із кристалічною речовиною, які поміщені до спеціального пакету НПУ NPU 5737747.

Речовий доказ: психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, масою 0,3286 г, яку було поміщено до спеціального пакета Експертної служби МВС України №6685083 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи СЕ-19/102-26/18685-НЗПРАП від 22.09.2026 в сумі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 копійок.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua