Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №480/10364/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №480/10364/24

Суддя: Кашпур О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №480/10364/24

адміністративне провадження №К/990/6003/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Національного університету оборони України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Катунова В.В., суддів: Подобайло З.Г., Ральченка І.М.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Національного університету оборони України (далі - НУОУ, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

2. Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 09 грудня 2025 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність НУОУ щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року до 29 липня 2021 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, щорічної основної відпустки за 2020-2021 роки та премії з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно із додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов`язав НУОУ за період з 29 січня 2020 року до 29 липня 2021 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2021 роки, щорічну основну відпустку за 2020- 2021 роки та премію з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно із пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44. У задоволенні інших вимог відмовив.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, НУОУ 09 січня 2026 року подав до Другого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яку Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 січня 2026 року залишив без руху та надав НУОУ строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.

4. 20 січня 2026 року НУОУ подав до Другого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, в задоволенні якого Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 січня 2026 року відмовив.

5. Ухвалою від 02 лютого 2026 року Другий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою НУОУ на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. НУОУ подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року.

У касаційній скарзі зазначено, що апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року НУОУ подав через підсистему «Електронний суд» 09 січня 2026 року, тобто в межах строку, встановленого законом на апеляційне оскарження, однак Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 січня 2026 року залишив апеляційну скаргу без руху з підстав нібито пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження та ненадання документа про сплату судового збору. НУОУ було запропоновано подати заяву про поновлення строку та документ про сплату судового збору. Водночас ухвалою від 02 лютого 2026 року Другий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з неподанням НУОУ заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Скаржник указав, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням апеляційним судом норм процесуального права, що призвело до безпідставного позбавлення НУОУ права на апеляційний перегляд судового рішення. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, визначивши останнім днем подання апеляційної скарги 08 січня 2026 року. Такий висновок суперечить вимогам статей 120, 251, 295 КАС України. Ураховуючи дату вручення НУОУ рішення суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» - 10 грудня 2025 року, перебіг строку почався 11 грудня 2025 року, а тридцятиденний строк закінчувався 09 січня 2026 року, коли й подана апеляційна скарга. Отже, висновок апеляційного суду про пропуск НУОУ строку є наслідком неправильного обчислення процесуального строку. Тож, оскільки строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений не був, НУОУ не зобов`язаний подавати заяву про поновлення такого строку, а вимога суду апеляційної інстанції щодо подання такої заяви, за відсутності самого факту пропуску строку, свідчить про неправильне застосування статей 295, 298, 299 КАС України. Апеляційний суд фактично ототожнив відсутність заяви про поновлення строку з пропуском строку на апеляційне оскарження, що є неприпустимим. Пункт 4 частини першої статті 299 КАС України може бути застосований виключно у разі, якщо строк апеляційного оскарження пропущений та скаржником не подано заяву про його поновлення або наведені у заяві причини пропуску строку визнані судом неповажними. Тому, за відсутності факту пропуску відповідачем строку, правові підстави для застосування судом апеляційної інстанції зазначеної норми права були відсутні та відмова у відкритті апеляційного провадження є незаконною. При цьому наявність недоліку апеляційної скарги у вигляді ненадання документа про сплату судового збору не могла бути самостійною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження та тягне застосування процедур, передбачених статтею 298 КАС України. Формальний підхід апеляційного суду до застосування процесуальних норм права призвів до необґрунтованого обмеження права НУОУ на апеляційний перегляд судового рішення, що суперечить принципу доступу до правосуддя.

IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Жука А.В., Соколова В.М. ухвалою від 17 березня 2026 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

8. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 19 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 20 жовтня 2026 року.

ІV. Джерела права й акти їхнього застосування

10. Приписами частини першої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

11. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, а строки подання апеляційної скарги - статтею 295 цього Кодексу.

12. Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

13. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

14. Приписами частини другої статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно із якими апеляційна скарга залишається без руху та скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

15. Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

16. За правилами частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо він не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.

17. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

V. Позиція Верховного Суду

18. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №480/10364/24 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

19. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

20. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

21. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

22. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

23. Матеріалами справи №480/10364/24 встановлено, що, за наслідками її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, Сумський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 09 грудня 2025 року, копію якого доставлено до електронного кабінету НУОУ 10 грудня 2025 року о 17:40 год, що підтверджується довідкою відповідального працівника Сумського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року про доставку електронного листа, а 09 січня 2026 року НУОУ подав до Другого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яку Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 січня 2026 року залишив без руху та надав НУОУ строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.

24. НУОУ в касаційній скарзі стверджує про неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року в зв`язку з непропущенням відповідачем установленого законом строку на апеляційне оскарження. Водночас апеляційний суд правильно встановив, що останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 09 грудня 2025 року в цій справі у межах установленого законом строку є 08 січня 2026 року (четвер), а оскільки апеляційну скаргу НУОУ подав 09 січня 2026 року, то така подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 295 КАС України.

25. Скаржник помилково вважає, що встановлений тридцятиденний строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня вручення рішення суду, оскільки, згідно із приписами статті 295 КАС України, тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду обчислюється з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення, якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення, або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження (частина перша). Якщо ж повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, це не змінює початок самого строку, але є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за відповідною заявою учасника справи - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої).

26. Отже, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що, подаючи апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року - 09 січня 2026 року, НУОУ пропустив установлений частиною першою статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження рішення суду, і оскільки він не порушив питання про поновлення цього строку, то у такому випадку апеляційна скарга, у силу приписів частини третьої статті 298 КАС України, підлягала залишенню без руху.

27. Також, оскільки на виконання вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України НУОУ не додав до апеляційної скарги документа про сплату судового збору, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху за правилами статей 169, 298 (частина друга) КАС України.

28. Водночас, залишаючи ухвалою від 14 січня 2026 року апеляційну скаргу без руху та надаючи НУОУ строк для усунення її недоліків, Другий апеляційний адміністративний суд роз`яснив, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору, скарга буде повернута скаржнику (відповідно до статті 169 КАС України), а у разі неусунення недоліків апеляційної скарги щодо подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено (відповідно до статті 299 КАС України).

29. Копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року доставлено до електронного кабінету НУОУ 14 січня 2026 року о 20:20 год, що підтверджується довідкою відповідального працівника Другого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року про доставку електронного листа, а 20 січня 2026 року НУОУ подав до Другого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, в задоволенні якого Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 січня 2026 року відмовив.

30. Копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2026 року доставлено до електронного кабінету НУОУ 23 січня 2026 року о 18:10 год, що підтверджується довідкою відповідального працівника Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року про доставку електронного листа.

31. Ухвалою від 02 лютого 2026 року Другий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою НУОУ на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки скаржник на момент постановлення цієї ухвали не надав доказів усунення недоліків апеляційної скарги, в установлений строк не виконав вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху (не надав ні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, ні документа про сплату судового збору).

32. Приписи статті 44 КАС України передбачають обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

33. Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження, усунення недоліків апеляційної скарги.

34. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд апеляційної інстанції у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, які визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

35. Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних із недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд із відсутністю передумов для поновлення строку (у цьому випадку в зв`язку з неподанням заяви про поновлення строку), не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

36. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

37. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

38. Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

39. Тож, оскільки НУОУ не виконав вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху в строк, визначений апеляційним судом, як і до 02 лютого 2026 року, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування наслідків, визначених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та обґрунтовано ухвалою від 02 лютого 2026 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою НУОУ на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року.

40. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена апеляційним судом з порушенням норм процесуального права.

41. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

42. З огляду на наведене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги НУОУ без задоволення, а оскаржуваної ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року в справі №480/10364/24 - без змін.

VІ. Судові витрати

43. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Національного університету оборони України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року в справі №480/10364/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: А. В. Жук

В. М. Соколов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua