Суд: Багачевський міський суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №690/529/26
Суддя: Вахнова Л. А.
Справа №690/529/26
Провадження №2/690/473/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року Багачевський міський суд Черкаської області
у складі: головуючого – судді Вахнової Л.А.,
за участю секретаря судового засідання Вельган А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Багачеве Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на спільну неповнолітню дитину сторін, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обґрунтовує тим, що рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 18.11.2019 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Натомість після ухвалення судового рішення витрати на утримання доньки значно зросли, враховуючи вік дитини і потреби в її забезпеченні, а тому раніше встановлений розмір аліментів не забезпечує належного рівня утримання дитини та не відповідає реальним потребам. Натомість у відповідача наявний стабільний дохід, інших утриманців він не має, а тому його матеріальний стан дозволяє сплачувати збільшений розмір аліментів на спільну дитину. Просила збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини з 1/6 до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на дитину.
Ухвалою суду від 22.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач позовні вимоги визнав в частині збільшення розміру аліментів проте з часу набрання рішенням законної сили та просив припинити стягнення аліментів за рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області ід 18.11.2019.
Сторони у судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, позивач позовні вимоги підтримала, а відповідач їх визнав, просили позов задовольнити.
У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося з огляду на положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
Суд, перевіривши доводи, викладені в позовній заяві та заяві відповідача про визнання позову, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин сторін.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Положеннями ст.ст. 77-81 ЦПК України визначено ознаки належності, допустимості, достовірності та достатності доказів. При цьому предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення… Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування… Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування… Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.06.2011 р. сторони є батьками неповнолітньої дитини, дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10)
Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 18.11.2019 року (а.с.13) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.09.2019 р. і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили та звернуто до виконання (а.с. 16-17).
Під час вирішення питання про визначення розміру аліментів у рішенні суду від 18.11.2019 враховано наступні обставини: перебування дитини на утриманні ОСОБА_1 , наявність у відповідача неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та наявність відкритого виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходів) до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 51 Конституції України дитинство являється об`єктом охорони держави.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтями 183, 184 СК України встановлено, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Змінюючи розмір стягнення аліментів з платника суд має визначити його за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів ґрунтуються на недостатності суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дитини.
Оскільки з дня постановлення судового рішення про стягнення з відповідача аліментів змінились зазначені вище обставини, зокрема збільшились витрати позивача на утримання дочки, що визнається відповідачем, враховуючи, що відповідач офіційно працевлаштований, одружений, інших утриманців не має, його матеріальний стан дозволяє забезпечувати належний рівень розвитку неповнолітньої доньки, а тому не позбавлений можливості в час воєнного стану в державі працювати та отримувати доходи, в змозі сплачувати аліменти на утримання дитини в більшому розмірі, що ним також визнається, а тому не потребує додатковому доказуванню, і з цих підстав суд вважає можливим збільшити розмір аліментів з 1/6 до 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, присуджений 18.11.2019 за рішенням суду, до повноліття дитини.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2018 року за єдиним унікальним номером судової справи 306/2389/16-ц (провадження № 61-31834св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.12.2018 року за єдиним унікальним номером судової справи 727/6408/16-ц (провадження № 61-21321св18).
З урахуванням викладеного відсутні підстави для стягнення збільшеного розміру аліментів з дня пред`явлення позову.
Клопотання представника відповідача про припинення стягнення аліментів на підставі рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 18.11.2019 з метою недопущення подвійного стягнення після задоволення позовних вимог, і у зв`язку з цим повернення виконавчого листа, виданого на його виконання, суд вирішує наступним чином.
Відповідно до положень статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Зазначені вимоги також відображені у ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження», тому судове рішення про збільшення розміру аліментів підлягає окремому виконанню з дня набрання ним законної сили, а примусове стягнення за попереднім рішенням з цього часу припиненню.
Відповідно до ст.ст. 141, 142 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути 50% судових витрат в розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 182, 192 СК України, ст.ст. 12, 76 - 82, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Змінити розмір аліментів, які стягуються на утримання неповнолітньої дитини на підставі рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 18 листопада 2019 року в цивільній справі №690/393/19.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 665,60 грн. судового збору.
Припинити з дня набрання даним рішенням суду законної сили примусове стягнення аліментів на підставі рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 18 листопада 2019 року у справі №690/393/19, і повернути виконавчий лист до Багачевського міського суду Черкаської області після погашення заборгованості зі сплати аліментів за період до набрання даним рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Головуючий суддя: Л.А. Вахнова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua