Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №380/164/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/164/25 пров. № А/857/15704/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

секретар судового засідання Слободян І.М.

за участю:

представник позивача Мартинюк Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі №380/164/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування наказу про звільнення (головуючий суддя Лунь З.І., м.Львів, проголошено 09.02.2026 о 10:31:10, повне судове рішення складено 09.02.2026)-

В С Т А Н О В И В:

07.01.2025 ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просив:

-визнати протиправним висновок, затверджений наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 03.12.2024 №600 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління ДПС у Львівській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», у 2024 році», в частині застосування до начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 негативної оцінки;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 12.12.2024 № 710-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;

-поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області;

- стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з 2022 року та по дату звільнення він перебував на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області. Спірним висновком, затвердженим наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 03.12.2024 №600, за результатами службової діяльності позивача у 2024 році, ОСОБА_1 виставлено негативну оцінку.

На підставі результатів оцінювання прийнято наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 12.12.2024 № 710-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Позивач не погоджується зі спірним висновком та відповідно й з наказом про його звільнення, оскільки такі прийняті з порушенням норм чинного законодавства. Наполягав на тому, що у формі результатів виконання завдань державним службовцем відсутні обґрунтування виставлення балів по кожному завданню, а при виставленні загальної оцінки відповідач, обґрунтовуючи її, обмежився покликанням на формальні критерії.

Крім того, позивач зазначав, що з ним не провели оціночної співбесіди, а відтак вважав, що його позбавили права участі у прийнятті рішення щодо нього. Також наголошував, що він повністю виконав завдання і показав ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності за 2024 рік.

Враховуючи те, що позивача звільнили з посади на підставі, на його думку, протиправного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, то і спірний наказ, який стосується припинення державної служби та звільнення позивача з посади є також протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Висновки суду першої інстанції зводяться до того, що відповідач виконав покладений на нього обов`язок доказування правомірності оскаржуваних у цій справі наказів. У сукупності обставин, які стали підставою для припинення державної служби та звільнення позивача, суд дійшов висновку про правомірність дій та висновків відповідачем.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування помилковості висновків суду першої інстанції позивач зазначає, що основною (але не єдиною) підставою позову є застосування суб`єктом оцінювання формального підходу при виставленні балів під час процедури оцінювання. Позивач вважає безпідставним аналіз та обґрунтування своєї позиції судом першої інстанції на підставі форми, заповненої суб`єктом оцінювання, оскільки сам же суд першої інстанції в оскарженому рішенні самостійно вказує, що при оцінюванні мала б братись саме форма, подана позивачем, а не відповідачем.

Також, позивач зазначає, що суд першої інстанції правильно наводить і норму законодавства, і висновок про те, що бал по кожному завданню та оцінка повинні бути обґрунтовані, однак, на думку позивача, без будь-яких підстав суд зазначає помилковий висновок позивача про необхідне письмове обґрунтування виставленого керівником балу, в силу відсутності відповідної графи у формі оцінювання.

Решта підстав, на які покликався позивач у своєму позові, на переконання ОСОБА_1 , у своїй сукупності підтверджують факт неправомірності спірних наказів відповідача, однак, такі безпідставно визначені судом першої інстанції як малозначущі. До таких підстав позивач зараховує - неознайомлення з наказом про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Головного управління ДПС у Львівській області, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» у 2024 році; невраховування результатів виконання завдань поданих безпосередньо ОСОБА_1 ; непроведення оціночної співбесіди.

У відповідь на апеляційну скаргу відповідач подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Доводи загалом відповідають змісту відзиву відповідача на позовну заяву. Зазначено, що не ознайомлення позивача з наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 04.10.2024 № 430 «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Головного управління ДПС у Львівській області, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» у 2024 році» не впливає на результати оцінювання, оскільки є лише організацією проведення оцінювання результатів службової діяльності.

Стосовно тверджень позивача про те, що 28.10.2024 безпосереднім керівником самостійно заповнено форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», та виставлено негативну оцінку, то відповідач вважає, що безпосередній керівник діяв правомірно, оскільки позивач був на лікарняному. В такому випадку, як зазначає відповідач, відповідні відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Проведення оціночної співбесіди, на думку відповідача, є його правом, а не обов`язком.

Стосовно процедури оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 та обґрунтування виставлення середнього балу, згідно з критеріями визначення балів, то відповідач вважає, що оцінювання службової діяльності позивача проведено з дотриманням передбаченої нормативними актами процедури, термінів та порядку оцінювання. Оцінку роботи позивач проведено із урахуванням середнього балу, виставленого за кожне завдання та з урахуванням визначених законодавством критеріїв.

Також відповідач посилається на те, що незазначення в обґрунтуванні оцінки яке з чотирьох завдань виконано частково, хто з інших осіб залучався до виконання завдань, в якій частині інші особи виконували завдання, факт вчинення корупційного правопорушення - не означає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області обставини не досліджувались.

Надалі, позивач та відповідач подали додаткові пояснення.

Так, ОСОБА_1 знову ж таки зазначив, що неознаи?омлення позивача із наказом визначення результатів виконання завдань державними службовцями Головного управління ДПС у Львівськіи? області призвело до порушення забезпечення принципу доступності та прозорості. Зазначив, що самостіи?но заповнивши форму щодо результатів виконання завдань суб`єкт оцінювання вийшов за межі наданих и?ому повноважень. Також позивач повторив аргумент щодо формальності оцінювання.

В той же час, Головне управління ДПС у Львівській області у своїх додаткових розгорнутих поясненнях, щодо процедури оцінювання, зазначає що жодне з процедурних відхилень, на які покликається позивач, не є істотним, оскільки не вплинуло і не могло вплинути на правильність висновку про оцінювання. Вважає, що скасування висновку за цих обставин було б виявом надмірного формалізму – переваги форми над змістом. Відповідач наголошує, що не заперечує значення процедурних гарантій як таких. Процедура існує для того, щоб забезпечити правильність рішення по суті і право особи бути вислуханою. У ціи? справі обидві мети досягнуто: позивач подав власну форму, ознаи?омився з результатами, подав зауваження, реалізував право на судовии? захист і веде розгорнуту змістовну полеміку з кожним виставленим балом. Процедура виконала своє призначення.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі з мотивів вказаних у ній та додаткових поясненнях.

Представники відповідача у судове засідання не з`явились, подали заяву про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі. В контексті цього апеляційний суд зазначає, що у попередніх судових засіданнях учасники справи виклали свої позиції щодо цього адміністративного спору, надали суду пояснення по суті поданої апеляційної скарги, а відтак суд вважає за можливе 07.10.2026 завершити розгляд справи за відсутності цих представників.

Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із доводами апеляційної скарги та запереченнями на неї, перевіривши матеріалами справи апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення такої скарги.

Суд з`ясував, що ОСОБА_1 , перебував на державній службі на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області у Львівській області.

Наказом Головного управління ДПС у Львівській області №724 від 08.12.2023 зобов`язано заступників начальника, керівників структурних підрозділів забезпечити визначення та погодження завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» або «В» на 2024 рік.

21.12.2023 визначено та погоджено в.о. начальника Головного управління ДПС у Львівській області Миколою Никитюком завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2024 рік начальнику управління правового забезпечення ОСОБА_1 :

1. Забезпечення організації правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства.

2. Організація контролю за представництвом інтересів Головного управління ДПС у Львівській області в судах, забезпечення належного рівня процедури судового оскарження з метою якісного розгляду судових справ за участі органів ДПС у межах компетенції.

3. Забезпечення узагальнення та аналіз результатів роботи щодо супроводження справ в судах, опрацювання судової практики.

4. Забезпечення, в межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо недопущення корупційних, пов`язаних з корупцією або інших правопорушень у сфері службової діяльності підпорядкованими працівниками.

Головне управління ДПС у Львівській області прийняло наказ №430 від 04.10.2024 «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Головного управління ДПС у Львівській області, які займають посади державної служби категорій «Б» та «В» у 2024 році (із змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС у Львівській області № 464 від 25.10.2024.

На підставі цього наказу проводилось визначення результатів виконання завдань у 2024 році щодо ОСОБА_1 .

25.10.2024 ОСОБА_1 подав до Головного управління ДПС у Львівській області заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б», за 2024 рік.

28.10.2024 безпосереднім керівником (суб`єкт призначення) позивача самостійно заповнено форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» та виставлено негативну оцінку.

За змістом відповідач визначив результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2024 та виставив ОСОБА_1 наступні бали:

Завдання 1 - вжито заходів щодо організації правової роботи, спрямованої на правила застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства (в тому числі, щодо супроводження перевірок платників податків, розгляду проектів актів перевірок та податкових повідомлень - рішень; щодо перевірки на відповідність чинному законодавству проектів документів Головного управління ДПС).

Опрацьовано проекти розпорядчих документів, договорів, інших актів правового характеру.

Організовано проведення внутрішніх навчань з працівниками управління.

Організовано взаємодію із структурними підрозділами Головного управління ДПСУ, здійснено правове супроводження планових, позапланових, камеральних та фактичних перевірок су а господарювання відповідно до компетенції, завізовано на предмет відповідна законодавству податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками таких перевірок.

Оцінка - 2 бали.

Завдання 2 - за результатами вжитих заходів з організації представництва інтересів Головного управління ДПС у Львівській області в судах у справах відповідно до функціональних повноважень Головного управління ДПС у Львівській області:

1.У справах з грошовим вираженням:

судами першої інстанції прийнято рішення:

-на користь ДПС України - 95 (38,9%) на суму 192 248 043,19 грн. (32,4%);

-на користь платників - 149 (61,1%) на суму 400 462 895,22 грн. (67,6%); апеляційними судами прийнято рішення:

-на користь ДПС України - 59 (43,7%) на суму 65 863 222,71 грн. (15,6%);

-на користь платників - 76 (56,3%) на суму 355 210 504,38 грн. (84,4%);

касаційною інстанцією прийнято рішення:

-на користь ДПС України - 26 (23,4%) на суму 162 578 294,07 грн. (23,8%);

-на користь платників - 85 (76,6%) на суму 520 186 713,06 грн. (76,2%).

Загалом судами прийнято рішення:

-на користь ДПС України - 180 (36,7%) на суму 420 689 559,97 грн. (24,8%);

-на користь платників - 310 (63,3%) на суму 1 275 860 112,66 грн. (75,2%).

2.У справах щодо відмови у реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування: судами першої інстанції прийнято рішення:

-на користь ДПС України - 21 (3,2%);

-на користь платників - 626 (96,8%);

апеляційними судами прийнято рішення:

-на користь ДПС України - 7 (2,8%);

-на користь платників - 247 (97,2%);

касаційною інстанцією прийнято рішення:

-на користь ДПС України - 0 (0%); -

-на користь платників - 802 (100%).

3.У справах про виключення платників з переліків платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків:

судами першої інстанції прийнято рішення:

-на користь ДПС України - 2 (100%);

-на користь платників - 0 (0%);

апеляційними судами прийнято рішення:

-на користь ДПС України - 3 (7,7%);

-на користь платників - 36 (92,3%);

касаційною інстанцією прийнято рішення:

-на користь ДПС України - 4 (12,9%);

-на користь платників - 27 (87,1%).

4.У справах про скасування/не врахування таблиці даних платника ПДВ:

судами першої інстанції прийнято рішення:

-на користь ДПС України - 1 (20%);

-на користь платників - 4 (80%);

апеляційними судами прийнято рішення:

-на користь ДПС України - 0 (0%);

-на користь платників - 5 (100%);

касаційною інстанцією прийнято рішення:

-на користь ДПС України - 0 (0%);

-на користь платників - 16 (100%).

Загалом судами прийнято рішення:

на користь ДПС України - 218 (9,5%);

на користь платників - 2073 (90,5%).

Оцінка -1 бал.

Завдання 3 - Здійснено моніторинг інформації про стан розгляду справ у судах, для формування інформаційно-аналітичних матеріалів і, за потреби, скерування їх за належністю.

На виконання вимог Порядку організації роботи органів ДПС під час підготовки та супроводження у судах справ, не пов`язаних із процедурами банкрутства, погашенням та стягненням заборгованості платників податків, ведення претензійної роботи, затвердженого наказом ДПС України від 28.06.2022 № 357, здійснено щомісячний аналіз стану розгляду судових справ на предмет причин їх вирішення на користь платників податків, та аналітичні матеріали з питань причин програшу справ надані на розгляд 7 засідань Комісії з визначення питання доцільності оскарження судових рішень, прийняття рішень про сплату судового збору та з інших питань, затвердженої наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 03.05.2022 № 486.

Проведено аналіз та вивчення узагальненої судової практики за підсумками розгляду судових справ (в тому числі, для використання в роботі, використання як додаткової доказової бази у судових справах тощо).

Опрацьовано листи ДПС України з оглядами окремих позицій Верховного Суду та інших судів в спорах за участі органів ДПС, та скеровано 14 листів структурним підрозділам Головного управління ДПС у Львівській області для врахування в роботі.

Оцінка - 2 бали.

Завдання 4 - не вжито заходів щодо усунення корупційних ризиків.

Заходи контролю за дотриманням підпорядкованими посадовими особами принципів законності та неупередженості при виконанні покладених функцій не мали очікуваного ефекту. Допущено випадки вчинення працівниками правопорушення, пов`язані з корупцією.

Оцінка - 0 балів.

Відповідно до показників результативності, ефективності та якості виконання завдань позивачу визначено середній бал, відповідно до встановлених критеріїв « 1,25», що відповідає негативній оцінці.

Обґрунтування оцінки:

«Завдання виконано частково, із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував допомоги у вироблені' алгоритм роботи, аналізі нормативно-правових актів, проявляв низьку самостійність), результат має негативний відгук. Допущено порушення вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми.

Підвищено кваліфікацію за загальною короткостроковою програмою: «Комунікація в публічному управлінні (мовно-психологічний аспект)» обсягом (0,67 кредиту ЄКТС). В рамках самоосвіти пройдено: «Держава без бар`єрів» обсягом (0,1 кредиту ЄКТС); «Загальна адміністративна процедура» обсягом (0,2 кредиту ЄКТС); «Безбар`єрна грамотність» обсягом (0,2 кредиту ЄКТС).»

Наказом Головного управління ДПС у Львівській області №600 від 03.12.2024 затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 у 2024 році.

Із наказом № 600 від 03.12.2024 та висновком щодо результатів оцінювання службової діяльності позивача ознайомлено 12.12.2024.

12.12.2024 року ГУ ДПС у Львівській області прийнято наказ №710-0 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Позивач, не погоджуючись із висновком щодо результатів оцінювання його службової діяльності та із наказом про звільнення, вважаючи його протиправними, звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції відмовив у задоволені адміністративного позову.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції апеляційний суд зазначає наступне.

За правилами ч.ч.1-7 ст. 44 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до п.3 ч.1 ст. 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному ст. 11 цього Закону.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 63 Закону № 889-VIII з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний, зокрема, забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі також Порядок № 640), який визначає процедуру такого оцінювання. Дія цього Порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В».

Згідно з п. 2 Порядку №640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця (пункт 3 Порядку №640).

За правилами пункту 7 Порядку №640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Пунктом 9 Порядку №640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно з пунктом 10 Порядку №640 завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Пунктом 14 Порядку №640 визначено вичерпний перелік умов, за яких визначення результатів виконання завдань, затвердження висновку не проводиться.

До таких віднесено випадки, коли державний службовець:

працює на займаній посаді у звітному році з визначеними йому завданнями менше трьох місяців;

перебуває у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, без збереження заробітної плати відповідно до пунктів 3, 3 1 і 18 ч.1 ст. 25 Закону України «Про відпустки»;

відсутній на службі у зв`язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняттям на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду;

відсутній на службі у зв`язку з проходженням спеціальної підготовки кандидатами на посаду судді відповідно до ст. 77 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

відсутній на службі у зв`язку із призупиненням дії трудового договору;

відсторонений від виконання посадових обов`язків (повноважень) у порядку, визначеному законом.

Згідно з пунктом 16 Порядку №640 висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу».

Відповідно до пунктів 33 та 34 цього Порядку завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій «Б» і «В», - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності).

За правилами пунктів 37-40 Порядку №640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Державний службовець заповнює зазначену форму у відповідній частині і передає її безпосередньому керівникові в електронній формі. У разі тимчасової відсутності державного службовця або ненадання ним зазначеної форми, заповненої у відповідній частині, такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно до абзацу першого пункту 9-1 цього Порядку (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період та визначаються потреби у професійному навчанні (крім випадку, коли державному службовцю виставлено негативну оцінку). Потреби у професійному навчанні визначаються у вигляді професійних компетентностей, які необхідно набути або вдосконалити державному службовцю.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

Безпосередній керівник забезпечує ознайомлення державного службовця з результатами виконання завдань (абзаци 1-3 пункту 39).

Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 9 для зберігання в особовій справі такого державного службовця. У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Відповідно до пункту 41 Порядку №640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Пунктами 47 та 49 названого Порядку передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

У цій справі предметом спору є висновок, затверджений наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 03.12.2024 №600 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління ДПС у Львівській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», у 2024 році», в частині застосування до начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 негативної оцінки та його звільнення.

Підставами для позову позивач зазначив наступне:

- відповідач не ознайомив позивача з наказом про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Головного управління ДПС у Львівській області, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» у 2024 році;

- відповідач не врахував результатів виконання завдань поданих безпосередньо ОСОБА_1 ;

- відповідач не провів оціночну співбесіду, відповідно позбавив позивача права участі у прийнятті рішення щодо нього;

- позивач повністю виконав завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2024 рік;

- у формі щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2024 рік ОСОБА_1 відповідач не обґрунтував виставлення балів за кожним завданням, а при виставленні загальної оцінки, відповідач, обґрунтовуючи її, обмежився формальними критеріями.

В контексті заявлених позивачем підстав для адміністративного позову матеріалами справи підтверджується наступне.

За змістом наказу про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Головного управління ДПС у Львівській області, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» у 2024 році №430 від 04.10.2024, цим документом затверджено список державних службовців відповідача, які займають посади державної служби та графік визначення результатів виконання завдань державними службовцями відповідача, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В».

Відповідач наголошує на тому, що зазначений наказ надіслано ОСОБА_1 07.10.2024 року через систему електронного документообігу податкової служби та отримано позивачем 08.10.2024 року.

Представник органу ДПС, у судовому засіданні, у відповідь на питання представника позивача повідомив, що 08.10.20241 ОСОБА_1 не перебував на лікарняному, був на робочому місці та ознайомився із наказом від 04.10.2024 року № 430.

Однак, при розгляді справи, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції дослідив дані обставини та встановив, що ОСОБА_1 не було ознайомлено із наказом ГУ ДПС у Львівській області від 04.10.2024 року № 430 у зв`язку з відсутністю його на роботі за листком непрацездатності. 08.10.2024 року позивач був відсутній на роботі.

Зазначені факти підтверджуються документами, що містяться в матеріалах справи та електронними листками непрацездатності доданими до пояснень позивача.

Відтак, не ознайомлення позивача із наказом ГУ ДПС у Львівській області від 04.10.2024 року № 430 «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Головного управління ДПС у Львівській області , які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» у 2024 році» призвело до порушення забезпечення принципу доступності та прозорості, що визначені пунктом 3 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою КМ України від 23 серпня 2017 року № 640.

Відповідно до п. 3 Порядку №640 оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Тобто – позивачу, через дотримання принципу доступності та прозорості, має гарантуватися можливість використання, зокрема, інформації про час визначення результатів оцінювання, згідно із затвердженим графіком. Ці принципи можуть бути реалізовані не інакше як через ознайомлення із відповідним наказом щодо визначення результатів виконання завдань від 04.10.2024.

Матеріали справи підтверджують те, що відповідач не ознайомив позивача зі згаданим вище наказом, що є порушенням забезпечення принципу доступності та прозорості, що визначені п. 3 Порядку № 640. Водночас, вказане не перешкодило позивачу скерувати безпосередньому керівнику заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2024 рік, визначеної додатком 9 до Порядку № 640.

Щодо не врахування відповідачем результатів виконання завдань поданих безпосередньо ОСОБА_1 , то матеріалами справи підтверджується поданням 25.10.2024 ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області заповненої форми щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б», за 2024 рік. Разом з тим, безпосередній керівник позивача 28.10.2024 самостійно заповнив форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» та виставив негативну оцінку. Цю обставину відповідач обґрунтував покликанням на те, що безпосередній керівник мав повноваження самостійно заповнити форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оскільки позивач був тимчасово відсутній у зв`язку із непрацездатністю.

В цьому контексті суд зазначає, що відповідно до абзаців 1-2 п. 38 Порядку № 640, перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Державний службовець заповнює зазначену форму у відповідній частині і передає її безпосередньому керівникові в електронній формі. У разі тимчасової відсутності державного службовця або ненадання ним зазначеної форми, заповненої у відповідній частині, такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Суд першої інстанції правильно наголосив, що за змістом наведених вище норм безпосереднім керівником відомості, визначені абзацом 1 п. 38 Порядку №640, вказуються тоді, коли такі взагалі не подаються самим державним службовцем. При цьому, Порядок №640 допускає, що ненадання державним службовцем зазначеної інформації можливе або у разі тимчасової відсутності державного службовця, або ненадання через інші причини. Порядок №640 не передбачає варіантів поведінки безпосереднього керівника у разі, якщо державний службовець тимчасово відсутній через непрацездатність, однак результати виконання завдань подав. Пріоритетним є обов`язок державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнити форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік. І тільки тоді, коли державний службовець відповідну форму не заповнить, і при цьому буде встановлено причини такої бездіяльності, відповідні повноваження бере на себе безпосередній керівник. Перебування на листку тимчасової непрацездатності, не позбавляє державного службовця заповнити відповідну форма та подати її, оскільки Порядок №640 передбачає її передачу безпосередньому керівнику в електронній формі.

В контексті доводів позивача про непроведення з ним оціночної співбесіда суд зазначає, що пунктом 37 Порядку №640 передбачено, що для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше. Законодавець передбачає, що якщо державний службовець тимчасово відсутній в той час, коли згідно з графіком має бути проведене оцінювання стосовно нього, співбесіда проведена бути не може, і таке допускається, оскільки співбесіда передбачає, що державний службовець має бути фізично присутнім. Таким чином, з урахуванням того, що в період проведення оцінювання позивач був тимчасово непрацездатним, а відтак тимчасово відсутнім, тому проведення співбесіди з ним було неможливим. Отже відповідач, не провівши з позивачем співбесіду, не порушив порядку проведення оцінювання.

Надалі, в контексті доводів позивача про те, що відповідач не обґрунтував виставлення балів за кожним завданням, а при виставленні загальної оцінки, відповідач, обґрунтовуючи її, обмежився формальними критеріями апеляційний суд зазначає наступне.

Колегія суддів наголошує на тому, що негативна оцінка, виставлена державному службовцю, не є звичайним внутрішнім управлінським висновком: відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», вона безпосередньо зумовлює припинення державної служби. Тому вимоги обґрунтованості, достовірності та справедливої процедури мають застосовуватися з урахуванням тяжкості наслідків для особи.

Відповідно до п. 39 Порядку № 640, – «Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5».

Критерії виставлення балів за результатами виконання завдань державним службовцем визначено Додатком 5 до Порядку № 640.

Бал « 0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.

Бал « 1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо.

Бал « 2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо).

Бал « 3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки.

Бал « 4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

Верховний Суд послідовно зазначає, що негативні бали мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників; без такого обґрунтування неможливо перевірити об`єктивність оцінки та достовірність середнього бала. Критерії додатка 5 до Порядку № 640 є загальними нормативними ознаками, тоді як обґрунтування — це конкретні факти, причини, умови та обставини, що підтверджують виставлення певного бала. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 560/1764/19, від 21.04.2021 у справі № 480/4987/19, від 26.01.2023 у справі № 140/318/21, від 20.11.2023 у справі № 640/31884/20, від 03.04.2024 у справі № 160/20115/22 та від 28.06.2024 у справі № 640/33154/20.

У постанові від 28.11.2024 у справі № 420/35487/23 Верховний Суд наголосив, що суд не може на власний розсуд визначати бали або наводити власне обґрунтування вже виставленим балам. Водночас суд зобов`язаний перевірити відповідність процедури і результатів установленим критеріям. У цій же постанові Верховний Суд визнав протиправним формальний підхід у ситуації, коли державний службовець перебував на лікарняному, співбесіда не проводилася, виставлені бали не були належно мотивовані, а особі не надали реальної можливості підтвердити або спростувати їх до затвердження несприятливого висновку.

Постанова Верховного Суду від 11.09.2025 у справі № 600/139/24-а має особливе значення для цього спору, оскільки прямо стосується аргументу про відсутність у формі окремої колонки «Обґрунтування балів». Верховний Суд зазначив: обов`язок відповідача полягає у з`ясуванні конкретних причин, умов та обставин, через які завдання не виконані або виконані неналежно, і в наведенні обґрунтування конкретного бала; самого лише обґрунтування оцінки будь-якого змісту недостатньо. Результати за додатком 9 повинні дозволяти встановити дійсні підстави кожного бала, конкретні зауваження до роботи та обсяг фактично невиконаних завдань.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що бали не потребують письмового фактичного обґрунтування, оскільки додаток 9 не містить окремої графи, суперечить буквальному змісту пункту 39 Порядку № 640 та наведеним правовим позиціям Верховного Суду. Форма документа не може звужувати імперативну вимогу нормативного акта, а відсутність окремої графи не надає суб`єкту оцінювання права залишити рішення без перевірюваних мотивів.

Надаючи оцінку формі щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2024 рік ОСОБА_1 , колегія суддів констатує, що у ній відсутні обґрунтування виставлення балів по кожному завданню.

У вказаній формі міститься лише обґрунтування виставленої оцінки, однак і таке обґрунтування зводиться лише до цитування критеріїв виставлення балів, визначених у додатку 5 до Порядку № 640 без зазначення фактичних обставин на підтвердження виставлених балів та оцінки.

В свою чергу колегія суддів звертає увагу, що критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями.

Критерії є загальними нормами та вимогами, за наявності яких завдання вважається виконаним/частково виконаним/невиконаним, а обґрунтування балів – це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.

Отже, у даному випадку, відсутність обґрунтувань виставлення балів по кожному із завдань свідчить про застосування суб`єктом оцінювання формального підходу до процедури оцінювання державного службовця, що в свою чергу є підставою для скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 .

Також, колегія суддів наголошує на тому, що дискреційні повноваження керівника охоплюють оцінне судження щодо рівня виконання завдань, але не звільняють від обов`язку діяти в межах визначених завдань, спиратися на достовірні факти і зафіксувати мотиви так, щоб вони могли бути перевірені. Судовий контроль не означає виставлення судом власних балів. Він полягає у перевірці того, чи існувала на момент прийняття рішення належна фактична і правова основа саме для тих балів, які виставив уповноважений керівник.

Суд першої інстанції правильно витлумачив пункт 38 Порядку № 640 у тому сенсі, що першочергово відомості про досягнуті результати заповнює сам державний службовець. Повноваження безпосереднього керівника зазначити такі відомості покликане усунути їх відсутність, а не надати право ігнорувати вже подану форму та замінювати її іншим описом без аналізу і спростування.

У цьому випадку позивач, незважаючи на тимчасову непрацездатність, належно виконав свій обов`язок та 25 жовтня 2024 року подав відповідну форму. Відтак підстава для повної заміни керівником, поданих ОСОБА_1 відомостей, була відсутня. Норми Порядку № 640 не надають керівникові права вилучити з процесу оцінювання відомості, які особа вже подала, не проаналізувати їх і не навести причин відхилення.

Локальний графік, затверджений наказом № 430, не може змінювати обсяг повноважень, визначений Законом і Порядком № 640. Внутрішній акт органу організовує строки та послідовність дій, але не може скасувати гарантію участі державного службовця або дозволити ігнорування поданих ним матеріалів.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки зіставленню відомостей з форми позивача з іншими джерелами, перевірці їх достовірності, наявності конкретних розбіжностей та мотивам відхилення керівником наведених результатів. Натомість, суб`єктом оцінювання було створено іншу форму, яка стала фактичною основою негативної оцінки. Це порушення стосується не технічного оформлення, а джерела фактичних даних, на яких побудовано оцінювання, і тому фактично вплинуло на його результат.

Колегія суддів погоджується, що пункт 37 Порядку № 640 допускає визначення результатів без оціночної співбесіди у разі тимчасової відсутності державного службовця. Поряд із цим, перед виставленням державному службовцю негативної оцінки, проведення такої співбесіди є необхідним елементом забезпечення права особи на участь у процесі оцінювання.

Суд першої інстанції помилково розглянув цю обставину ізольовано. Позивач не ухилявся від процедури: подав форму, повідомив про бажання пройти співбесіду після виходу з лікарняного, а після ознайомлення з балами подав детальні зауваження до затвердження висновку. У такій ситуації суб`єкт призначення мав застосувати пункт 40-1 Порядку № 640: вивчити повний комплект матеріалів, у тому числі форму та зауваження позивача, перевірити обґрунтованість негативної оцінки і, з огляду на відсутність співбесіди та суперечність даних, забезпечити отримання пояснень.

Постанова Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 420/35487/23 сформулювала правовий висновок для подібних правовідносин: коли співбесіда не проводилася з об`єктивних причин, а форма не містить належних мотивів балів, суб`єкт призначення для правомірного рішення повинен використати передбачені законом механізми, зокрема заслухати пояснення державного службовця. Право бути вислуханим є фундаментальною складовою справедливої процедури, особливо перед прийняттям несприятливого акта.

У справі ОСОБА_1 це право не було забезпечене навіть у письмовій формі: зауваження від 29 листопада 2024 року зареєстровані в податковому органі, але доказів їх змістовного розгляду немає. Ознайомлення з уже затвердженим висновком 12 грудня 2024 року не може замінити участі до прийняття рішення. Можливість оскаржити завершений акт не виправляє позбавлення права впливати на його фактичну основу до затвердження.

Твердження відповідача, що право на участь реалізоване самим фактом подання форми і зауважень, є суперечливим: подання матеріалів має сенс лише за умови їх реального розгляду. Формальне одержання документа без аналізу, відповіді чи відображення його змісту у висновку не є забезпеченням права бути вислуханим.

Застереження пункту 49 Порядку № 640 щодо процедурних порушень, які не вплинули на результат, не підлягає механічному застосуванню. Суд повинен оцінити характер порушення, його місце у процедурі та здатність вплинути на зміст рішення. Технічна помилка в даті чи реквізиті може не мати впливу, натомість неврахування доказів особи, відсутність мотивації виставлення балів, нерозгляд зауважень і позбавлення права надати пояснення стосуються самої суті процесу оцінювання.

З приводу наведеного слід зазначити, що відповідно до п. 3 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, – «Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Отже, державний службовець має право знати інформацію про дату початку проведення оцінювання, строки проведення оцінювання, строки подання документів та пояснень для проведення оцінювання та брати участь в проведені такого оцінювання.

Такі права не можуть бути реалізовані без ознайомлення із відповідним наказом щодо визначення результатів виконання завдань, що безумовно свідчить про порушення вимог законодавства при організації та проведенні оцінювання державних службовців ГУ ДПС у Львівській області.

У цій справі порушення утворюють взаємопов`язану послідовність: позивач не був належно ознайомлений із графіком, подану ним форму не використано при проведенні оцінки, співбесіди не проведено, конкретного обґрунтування балів не наведено, зауваження до негативних балів не розглянуто, суб`єкт призначення затвердив висновок без усунення цих недоліків. Саме на підставі такого протиправного висновку позивача звільнено.

Відповідач не довів, що за умови врахування форми позивача, його пояснень та зауважень результат за кожним із чотирьох завдань об`єктивно залишився б тим самим. Загальне посилання на дискрецію або на наявність інших документів не є доказом відсутності впливу. Навпаки, відсутність зафіксованого зіставлення різних даних унеможливлює перевірку того, як саме керівник дійшов до виставлення балів 2, 1, 2 і 0.

Тому встановлені порушення не є формальними та не охоплюються винятком, передбаченим пунктом 49 Порядку № 640.

Суд першої інстанції фактично доповнив оскаржуваний висновок мотивами, яких у ньому не було. Такий підхід суперечить частині другій статті 77 КАС України та практиці Верховного Суду. Правомірність індивідуального акта перевіряється виходячи з підстав, які існували та були покладені в його основу на момент прийняття. Суб`єкт владних повноважень, а тим більше суд, не може легалізувати невмотивований акт новими аргументами після виникнення спору.

Вказані дії суду суперечать позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 17 листопада 2021 року у справі №320/425/21 та від 14 липня 2022 року у справі №440/99/21, у яких висловлена правова позиція Верховного Суду щодо меж свободи розсуду керівника у процедурі оцінювання результатів службової діяльності, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів і перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку.

Отож, суд не є суб`єктом оцінювання та не може його підміняти, аргументуючи своє рішення Суд також не може наводити аргументи виставлення того чи іншого балу інші ніж ті, що зазначені у вже заповненій формі.

Відповідно до вимог Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 – оцінювання проводиться на підставі та у межах ключових показників визначених державному службовцю.

Всупереч вимогам Порядку, наведені судом, в якості обґрунтувань «балів» за кожне визначене позивачу завдання на 2024 рік, обставини та аргументи переважно не мають жодного відношення до визначених 21.12.2023 керівником завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2024 рік позивачу, здобуті після проведення оцінювання, є суперечливими, а подекуди недостовірними.

У формі зазначено, що позивач ужив заходів з організації правової роботи, опрацювання проєктів документів, проведення навчань, взаємодії зі структурними підрозділами та правового супроводження перевірок, після чого без конкретизації виставлено 2 бали. Критерій бала 2 передбачає порушення строку та/або потребу у суттєвій допомозі, низьку самостійність, нагадування чи високий контроль. Форма не зазначає жодного простроченого результату, конкретної сторонньої допомоги, документа, що потребував суттєвого коригування, або випадку низької самостійності.

Посилання суду на невхід позивача до ІКС «АСО» та показники справ СМКОР не замінює відсутнього обґрунтування. По-перше, такі обставини не зафіксовані у формі як підстава бала 2. По-друге, суд не встановив, який конкретний ключовий показник завдання 1 передбачав особистий вхід начальника управління до системи, у який строк та з яким вимірюваним результатом. По-третє, частина періоду припала на тимчасову непрацездатність позивача, що вимагало оцінки об`єктивної можливості виконання, а не автоматичного покладення відповідальності.

За завдання 2 виставлено 1 бал на підставі статистики судових рішень. Однак форма не містить пояснення, який саме визначений ключовий показник не досягнуто, яким був його плановий рівень та в чому полягав особистий формальний підхід позивача. Критерій бала 1 вимагає встановити часткове виконання, непридатність результату без суттєвого доопрацювання, неспроможність належно і своєчасно виконувати обов`язки, порушення етики або конкретний негативний відгук. Самі лише відсотки виграних і програних справ не розкривають жодної з цих ознак.

Паспорт бюджетної програми, на який послався суд першої інстанції, не був відображений у завданні та ключових показниках, погоджених позивачу 21.12.2023 року. Оцінювання за показником, якого особі заздалегідь не визначено, порушує передбачуваність процедури. Крім того, результат судового розгляду залежить не лише від якості представництва, а й від правомірності первинного рішення органу, доказової бази, усталеної судової практики та інших чинників. Відповідач не навів аналізу конкретних справ, процесуальних недоліків представництва або причинного зв`язку між діями позивача і статистичним результатом.

За завдання 3 форма підтверджує здійснення моніторингу, щомісячного аналізу, підготовку матеріалів до семи засідань комісії, опрацювання оглядів судової практики та направлення 14 листів структурним підрозділам. Попри це виставлено 2 бали без зазначення строку, який порушено, чи залучення інших осіб у значенні критерію бала 2.

Суд першої інстанції обґрунтував цей бал, зокрема, листом ДПС України від 14 січня 2025 року № 965/7/99-00-05-04-01-07. Цей документ датований після 28.10.2024, коли виставлено бали, після 03.12.2024, коли затверджено висновок, і після 12.12.2024, коли позивача звільнено. Він об`єктивно не міг бути фактичною підставою оскаржуваного адміністративного рішення та не може ретроспективно виправити його мотивацію.

За завдання 4 виставлено 0 балів із загальним формулюванням про невжиття заходів щодо усунення корупційних ризиків та випадки правопорушень працівників. Критерій бала 0 вимагає, щоб завдання не було виконано або щоб під час його виконання було порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції. Форма не ідентифікує конкретне порушення, дату, особу, рішення компетентного органу, причинний зв`язок із бездіяльністю позивача чи захід, який він повинен був, але не вжив у 2024 році.

Суд першої інстанції послався на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 0204.2024 у справі № 464/979/24, дисциплінарні події щодо ОСОБА_2 та вирок Дрогобицького районного суду від 18.06.2025 у справі № 442/7164/23 щодо події 2023 року. Водночас, оскаржена форма не містить належного викладення цих фактів як підстав бала 0 та не встановлює, який саме обов`язок позивача не виконано.

Так, колегія суддів наголошує на тому, що постановою Сихівського районного суду м. Львова по справі 464/979/24 вина позивача у вчиненні правопорушення взагалі не встановлювалась. Посилання відповідача на закриття вказаної справи із нереабілітуючих підстав не ґрунтується на нормах процесуального законодавства, оскільки ані Кодекс України про адміністративні правопорушення, ані Кодекс адміністративного судочинства України не містять такого визначення як «нереабілітуючі обставини». Також суд звертає увагу, що зазначена справа стосується обставин 2023 року, а не 2024 року, за який проводилось оцінювання.

Подія 2023 року і вирок 2025 року не можуть без додаткового аналізу підтверджувати невиконання завдання у звітному 2024 році. Скасування дисциплінарних актів щодо ОСОБА_2 судовим рішенням додатково ставить під сумнів використання такого епізоду без його перевірки, оскільки, як встановлено судом, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №380/19591/25 рішення Львівського окружного адміністративного суду, яким визнано протиправними та скасовано накази ГУ ДПС у Львівській області, зокрема, і щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 , залишено без змін.

Також, колегія суддів наголошує, що подія вчинення злочину ОСОБА_3 мала місце ще у 2023 році, за який уже проводилось оцінювання службової діяльності, а позивачу виставлено позитивні бали. Сам вирок же зазначеній особі винесено судом лише у червні 2025 року, а тому він не має жодного відношення до проведення оцінки позивача у 2024 році.

Додатково слід зауважити, що у 2023 році здійснювалось дисциплінарне провадження щодо позивача по події вчинення корупційного правопорушення ОСОБА_3 , однак таке дисциплінарне провадження стосовно позивача було закрите, у зв`язку із відсутністю будь якої вини.

Посилання на постанову Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 420/17639/22 про особливу відповідальність керівника не звільняє відповідача від доказування конкретного складу неналежного виконання завдання. Загальна організаційна відповідальність керівника не є безвинною відповідальністю за будь-яку протиправну поведінку підлеглого і не дозволяє автоматично прирівняти сам факт документування події до повного невиконання керівником усіх запобіжних заходів.

Крім того, в матеріалах наведено відомості про проведення внутрішніх навчань, спільних нарад з антикорупційним підрозділом, ознайомлення працівників із пам`ятками, врегулювання конфліктів інтересів та проходження позивачем професійного навчання обсягом понад 0,4 кредиту ЄКТС. В оскаржуваній формі немає мотивованої оцінки цих даних та пояснення, чому вони не впливають на результат завдання.

Крім того, суд переклав на позивача обов`язок довести достатність антикорупційних заходів, хоча у спорі про правомірність негативної оцінки саме відповідач має довести конкретне невиконання завдання та відповідність бала 0 критеріям додатка 5. Відсутність у матеріалах додаткових доказів від позивача не може підмінити відсутність належної мотивації та доказів у суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд першої інстанції не лише не усунув порушення стандарту мотивування, а фактично перебрав на себе функцію суб`єкта оцінювання, самостійно сформувавши причини для кожного бала.

Також, заслуговують на увагу апеляційного суду твердження позивача щодо упередженості суб`єкта призначення до його роботи в контексті порушення п.7 ч.2 ст.63 Закону України «Про державну службу», п. 3 Порядку №640, ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України при проведенні оцінювання службової діяльності фактично звільненого працівника наказом ГУ ДПС у Львівській області від 18.09.2024 року №30-дс, який на момент оцінювання оспорювався у Львівському окружному адміністративному суді у справі №380/20209/24 та дія якого була зупинена постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024, а також порушення нового дисциплінарного провадження вже після проведення оцінювання службової діяльності за наслідками подання позивачем заповненої форми згідно додатку 9 до Порядку №640.

Отже, при розгляді справи, колегія суддів надає оцінку усьому комплексу вчинених суб`єктом оцінювання дій при здійсненні процедури оцінювання позивача. З огляду на що апеляційним судом встановлено наступні факти: неознайомлення позивача з наказом від 04.10.2024 №430 «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Головного управління ДПС у Львівській області у 2024 році»; заповнення керівником форми згідно додатку 9 до Порядку №640 за відсутності підстав та повноважень; відсутність зауважень чи пропозицій до роботи позивача згідно моніторингу виконання завдань і ключових показників за І та ІІ квартали 2024 року; неврахування проходження позивачем професійного навчання відповідно до індивідуальної програми; непроведення з позивачем оціночної співбесіди та неотримання пояснень; порушення нового дисциплінарного провадження за наслідками подання позивачем заповненої форми згідно додатку 9 до Порядку №640; нерозгляд зауважень до результатів виконання завдань; відсутність обґрунтувань балів та оцінки у заповненій суб`єктом оцінювання формі згідно додатку 9 до Порядку №640.

Дані обставини свідчать про формальний підхід до процесу оцінювання та відсутність належного забезпечення участі особи у такому процесі.

Як наслідок, оскаржувані рішення суб`єкта оцінювання не відповідають вимогам, визначеним ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, як такі, що не прийняті:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача в контексті того, що відповідач не обґрунтував виставлення балів за кожним завданням, а при виставленні загальної оцінки, відповідач, обґрунтовуючи її, обмежився формальними критеріями. Зазначене є підставою для визнання такого наказу протиправними та його скасування наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 03.12.2024 №600 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління ДПС у Львівській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», у 2024 році». Разом з тим, спірний наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 12.12.2024 № 710-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 також підлягає визнанню протиправним та скасуванню, як такий, що є похідним та прийнятим на підставі згаданого раніше. Відповідно, за вказаних обставин позовна вимога ОСОБА_1 про поновлення на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області підлягає задоволенню з 13.12.2024.

За правилами ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Обчислення середньої заробітної плати проводиться на підставі Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі – Порядок №100). Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується в тому числі випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

За змістом абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно довідки Головного управління ДПС у Львівській області №126/13-01-10-00-11 від 18.02.2025, станом на дату звільнення позивача, середня заробітна плата ОСОБА_1 становила:

середньомісячна заробітна плата - 53 256,36 грн;

середньоденна заробітна плата – 2477,04 грн.

У період з моменту звільнення ОСОБА_1 з посади (12.12.2024) по дату фактичного поновлення на посаді (07.10.2026) кількість робочих днів склала 474.

Таким чином сума заробітку за час вимушеного прогулу складає 1 174 116,96 гривень (474*2477,04), яка підлягає стягненню з відповідача.

Підсумовуючи вказане вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За правилами ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За правилами ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду в тому числі: про поновлення на посаді у відносинах публічної служби; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 370, 371 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі №380/164/25 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 03.12.2024 № 600 в частині, що стосується затвердження висновку щодо ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 12 грудня 2024 року № 710-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області з 13 грудня 2024 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (м. Львів, вул.Стрийська,35 ЄДРПОУ 43968090) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1174116,96 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяО. І. Довга

суддіІ. І. Запотічний

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 19.10.26