Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №500/678/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/678/26 пров. № А/857/33936/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву Олексієнко Любові Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі №500/678/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказу –

В С Т А Н О В И В:

11.02.2026 ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі – відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.02.2026 №5-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

Також 27.02.2026 ОСОБА_1 подав до Тернопільського окружного адміністративного суду позов до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 16.02.2026 №6-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Зазначені позови об`єднані в одне провадження.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 позов задоволено:

- визнано протиправними і скасовано накази Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.02.2026 №5-дс “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” та від 16.02.2026 №6-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення»;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в загальній сумі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

26.05.2026 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, яким просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 35000,00 грн.

Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково:

- ухвалено додаткове рішення в адміністративній справі №500/678/26;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2026 року у справі №500/678/26 (апеляційні провадження №А/857/33936/26 та №А/857/37745/26) апеляційні скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 та додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 залишено без задоволення, а судові рішення – без змін.

Під час апеляційного розгляду справи у судових дебатах Олексієнко Любові Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , оголосила заяву про стягнення судових витрат на правову допомогу.

05.10.2026 до апеляційного суду надійшла заява Олексієнко Любові Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про уточнення розрахунку судових витрат позивача. Зазначено, що позивач поніс та сплатив за надання правової допомоги у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції 17 000,00 грн.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати

За правилом ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що подана заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом з`ясовано, що позивач, ОСОБА_1 , уклав договір про надання правової допомоги №17/02 від 17.02.2026 з Адвокатським об`єднанням «Ест Лекс» (надалі - АО).

Відповідно до умов вказаного договору Адвокатське об`єднання «Ест Лекс» надає позивачу правничу допомогу, здійснює представницькі повноваження, захищає права і його законні інтереси в обсязі та на умовах, встановлених договором та домовленістю сторін.

Пунктом 4.1-4.2 Договору передбачено, що розмір гонорару за надання правової допомоги за цим Договором встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю Сторін. Суми гонорару зазначаються в актах, які формуються АО в міру необхідності та вручаються безпосередньо Клієнту (уповноваженій особі Клієнта) або направляються засобами електронного поштового зв`язку з наступним відправлення поштовим зв`язком за його місцезнаходженням. За домовленістю може бути здійснено передоплату на підставі рахунку.

Пункт 4.6 Договору встановлює, що розмір гонорару не включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручень Клієнта (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю Сторін, та відшкодовуються Клієнтом на підставі документів, наданих АО, додатково.

Згідно Рахунок- Акту на оплату № 3 від 30.09.2026 АО надало Клієнту, а Клієнтом прийнято правову допомогу в межах розгляду судом апеляційної інстанції справи №500/678/26, а саме:

- ознайомлення з апеляційними скаргами у справі №500/678/26 – 2000 грн;

- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення від 20.05.2026 у справі №500/678/26 та відзиву апеляційну скаргу на додаткове рішення від 01.06.2026 у справі № 500/678/26 - 12000 грн;

- участь та представлення інтересів позивача в судовому засіданні 30.09.2026 - 3000 грн.

Загальна сума витрат – 17 000 грн.

В контексті наданих послуг апеляційний суд зазначає, що пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.11.2020 у справі №520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” від 28.11.2020 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Проаналізувавши наведений в рахунку- акту на оплату № 3 від 30.09.2026 опис наданих позивачу послуг, колегія суддів приходить до висновку, що за своєю суттю зазначені дві послуги охоплюються підготовкою адвокатом відзиву на апеляційну скаргу. Водночас, апеляційний суд вважає, що вартість виконання роботи з підготовки відзиву не відповідає критерію пропорційності з огляду на те, що такий за змістом, своїм текстуальним наповненням перекликається з позовною заявою, судовими рішеннями суду першої інстанції, які були оскаржені до апеляційного суду в цій справі. Таким чином, заявлена до відшкодування сума в 17 000 гривень є непропорційна, надмірною та неспівмірною.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми, та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

заяву Олексієнко Любові Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №500/678/26 задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області (ЄДРПОУ 44143637) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. І. Довга

суддіІ. І. Запотічний

Т. І. Шинкар