Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №460/3826/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №460/3826/25

Суддя: Довга Ольга Іванівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/3826/25 пров. № А/857/11351/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Національного агентства з акредитації України на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 460/3826/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» до Національного агентства з акредитації України про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя Гресько О.Р., м. Рівне, спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи) –

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» (також далі - заявник) звернулося в Рівненський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Національного агентства з акредитації України (далі - НААУ), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення НААУ від 20.02.2025, яким вирішено тимчасово зупинити, з 24.02.2025, дію атестата про акредитацію ООВ №201338, дійсного з 13.09.2022 до 12.09.2027.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 у справі №460/3826/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Національного агентства з акредитації України від 20.02.2025, яким вирішено тимчасово зупинити з 24.02.2025 дію атестата про акредитацію ООВ №201338, дійсного з 13.09.2022 до 12.09.2027;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з акредитації України судовий збір в сумі 2422,40 грн.

07.01.2026 позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 169 800 гривень.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» строк на подання згаданої вище заяви.

Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» про винесення додаткового судового рішення задоволено частково, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» з Національного агентства з акредитації України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80000,00 гривень.

Суд дійшов висновку, про наявність підстав для зменшення суми витрат, що підлягають відшкодуванню позивачу до 80 000,00 грн, що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, НААУ подало апеляційну скаргу, в якій, просить апеляційний суд скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким скасувати додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/3826/25 від 19.01.2026 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, або, як альтернативу – змінити додаткове рішення, зменшивши розмір витрат на правничу допомогу до співмірного та розумного рівня з 80 000 грн 00 коп. – до 10 000 грн 00 коп.

Позиція НААУ зводиться до того, що суд першої інстанції:

- не надав належної оцінки складності справи;

- не врахував спрощений порядок її розгляду;

- безпідставно погодився зі значною сумою витрат;

- не здійснив реальної оцінки співмірності витрат;

- неправильно застосував статті 132, 134, 139 КАС України;

- не врахував відсутність поважних причин пропуску процесуального строку на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення;

- дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про стягнення майже всієї заявленої суми.

У відповідь на апеляційну скаргу ТзОВ «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» подало відзив, в якому проти вимог скарги заперечує, просить оскаржене судове рішення залишити без змін. Зазначає, що надані адвокатом послуги описані детально із вказівкою на їх вид та приналежності до справи, із зазначенням вартості.

Щодо доводів НАУУ про пропуск строку на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення ТзОВ «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» покликається на п. 3 ч.1 ст. 252 КАС України, відповідно до якої додаткове судове рішення ухвалюється, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, а заява про ухвалення додаткового судового рішення може бути подана до закінчення строку на виконання судового рішення (ч.2 ст. 252 КАС України).

Крім того, зазначає, що ст. 143 КАС України передбачає можливість ухвалення додаткового судового рішення після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Вважає, що сам по собі факт вирішення питання судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення відповідає процесуальному закону. Покликання апелянта на частину сьому статті 139 КАС України не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки суд дослідив подані докази витрат, оцінив їх у сукупності та визначив розумний і співмірний розмір компенсації, фактично зменшивши заявлену суму. Вважає, що підстав для залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду немає.

На поданий відзив НАУУ подало заперечення, в якому знову ж таки покликається на недотримання вимог ст. 134 КАС України щодо порядку заявлення до відшкодування витрат на правову допомогу, пропуск строку на подання відповідної заяви.

У відповідь ТзОВ «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» подало додаткової пояснення, в яких проти таких аргументів заперечило, вважає їх безпідставними з мотивів вказаних у відзиві на апеляційну скаргу.

З урахуванням приписів ст. 252 КАС України питання ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції розглянув у порядку письмового провадження.

За правилами ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали, ознайомившись із доводами апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

За правилами ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В розумінні ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилами ч.7 ст.139 розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як підтверджується матеріалами справи Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» звернулось до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу 07.01.2026, тобто із порушення строку встановленого ч.7 ст.139 КАС України. Пропуск строку згадане товариство пояснювало тим, що після ухвалення судового рішення у цій справі існувала можливість його касаційного оскарження відповідачем. Зазначало, що подання заяви про ухвалення додаткового рішення до завершення стадії касаційного оскарження створювало б ризик: порушення принципу правової визначеності; необхідності перегляду судових витрат у разі зміни результату справи; ухвалення взаємовиключних рішень. Лише після відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою НААУ стало об`єктивно можливо звернутись із такою заявою.

В контексті наведеного вище апеляційний суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Тобто поновлення процесуального строку має бути вмотивованим та ґрунтуватись на поважних причинах його пропуску.

В ухвалі Рівненського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 про поновлення строку на подання заяви у справі №460/3826/25 відсутнє вмонтоване обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку не є належним мотивуванням поновлення цього строку.

Більше того, в контексті вказаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» поважності причин пропуску строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення апеляційний суд зазначає, що процесуальний закон передбачає можливість розподілу судових витрат як на етапі розгляду справи в суді першої інстанції, так і апеляційного чи касаційного розгляду. Покликання заявника на те, що подання заяви про ухвалення додаткового рішення до завершення стадії касаційного оскарження створювало б ризик порушення принципу правової визначеності є суто суб`єктивним сприйняттям, яке не кореспондується з правилами розподілу судових витрат та встановлених законом процесуальних строків.

Помилковим є також покликання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» на зміст ч.2 ст.252 КАС України. Вказана норма визначає право на подання заяви щодо питань визначених у частині першій цієї статті. Разом з тим, строки та порядок звернення із заявою щодо розподілу судових витрат регулюється ст.139 КАС України.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі із пропуском строку встановленого ч.7 ст.139 КАС України. Причини пропуску цього строку не можуть бути визнанні поважними, оскільки такі суб`єктивні, і є наслідком власного трактування заявником обставин справи. Тому, враховуючи правила ст.139 КАС України, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» від 07.01.2026 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду. Зазначене суд першої інстанції залишив поза увагою.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо порушення заявником строків на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в частині витрат на правничу допомогу, вважає їх суттєвими.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.121, 132, 134, 139, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О СТ А НО В И В:

апеляційну скаргу Національного агентства з акредитації України задовольнити, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 460/3826/25 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу у справі №460/3826/25 залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий суддяО. І. Довга

суддіІ. І. Запотічний

Т. І. Шинкар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua