Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №380/18104/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/18104/25 пров. № А/857/38667/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.

суддів -Боршовського Т. І.

Носа С. П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі № 380/18104/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

місце ухвалення судового рішенням. Львів

Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження

суддя у І інстанціїГулик А.Г.

дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України”, у якій просив суд:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо припинення нарахування та виплати позивачу пенсії по інвалідності;

скасувати рішення/повідомлення ГУ ПФУ у Львівській області про припинення виплат та скасувати вимогу (якщо оформлена окремо) про повернення “надміру виплачених” сум за липень 2025 року;

зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області відновити нарахування і виплату позивачу пенсії по інвалідності з дати незаконного припинення, та виплатити всю заборгованість, що утворилася, з урахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів згідно із Законом № 2050-III.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі № 380/18104/25 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 11.07.2025.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період затримки 11.07.2025 по 19.04.2026 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівський області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період затримки з 11.07.2025 по 19.04.2026 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

В іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що оскільки позивачем заявлена вимога про нарахування компенсації щодо сум пенсії, які позивачу не було нараховано, тому позовні вимоги про нарахування та виплату компенсації є передчасними. Вказує, що в даному випадку відсутній факт несвоєчасної виплати та вини ГУ ПФУ у Львівській області.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що остаточна виплата позивачу доходу у вигляді пенсійної заборгованості за період з 11.07.2025 відбулась лише 20.04.2026, що свідчить про несвоєчасне нарахування та виплату сум пенсії, а тому позивач має право на компенсацію частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих йому відповідачем.

При цьому, судом відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування рішення/повідомлення ГУ ПФУ у Львівській області про припинення виплат та скасування вимоги (якщо оформлена окремо) про повернення “надміру виплачених” сум за липень 2025 року та зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області відновити нарахування і виплату позивачу пенсії по інвалідності з дати незаконного припинення, та виплатити всю заборгованість, що утворилася, оскільки виплату пенсії ОСОБА_1 відповідачем з 11.07.2025 відновлено, переплату пенсії в сумі 3400,27 грн анульовано.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” як особі, якій встановлено ІІІ групу внаслідок загального захворювання з 09.04.2024 по 30.04.2025 (виписка з акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №629175).

Відповідно до пунктів 54, 55 Порядку проведення оцінювання та повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, починаючи з 5 лютого 2025 року відомості про результати проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи та електронні дані, на підставі яких формується витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, передаються в порядку електронної інформаційної взаємодії до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, переданого в порядку електронної інформаційної взаємодії до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 продовжено виплату пенсії як особі, якій встановлено ІІІ групу внаслідок загального захворювання з 01.05.2025 по 30.06.2027.

Відповідно до витягу з рішення від 11.07.2025 № ЦО-18360 за результатами перевірки обґрунтованості рішення, проведеної на підставі листа ДБР № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 (строк перевірки - з 16.12.2024 по 11.07.2025). У витягу оскаржується та скасовується рішення МСЕК № 885 від 09.04.2024 щодо встановлення інвалідності ІІІ групи з 11.07.2025.

Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області було скеровано лист до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” Центр оцінювання функціонування стану особи щодо надання інформації про те, які саме рішення про встановлення інвалідності ОСОБА_1 переглядались та чи являється ОСОБА_1 особою з інвалідністю протягом періоду з 01.05.2025 до 01.07.2027. В результаті надходження відповіді з Державної установи “Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” Центру оцінювання функціонування стану особи, виплату пенсії ОСОБА_1 з 11.07.2025 відновлено, переплату пенсії в сумі 3400,27 грн анульовано.

Вважаючи дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати пенсії по інвалідності протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів, у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 2050-ІІІ).

Згідно із статтею 1 зазначеного Закону, у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За правилами статей 2, 3 Закону України № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Наведені вище норми встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, один і більше календарних місяців; вказують на визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону; а також порядок обчислення суми компенсації.

З метою реалізації Закону України № 2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2001 № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).

Пунктами 2, 3 Порядку № 159 визначено, що компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Абзацом 1 пункту 4 Порядку № 159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст наведених нормативних положень дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом України № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 520/2020/19 та від 25.03.2025 у справі № 400/8389/21.

У постанові від 14.05.2025 у справі № 160/672/24 Верховний Суд також зазначив: "основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.".

Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Тобто, для проведення компенсації обов`язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, остаточна виплата позивачу доходу у вигляді пенсійної заборгованості за період з 11.07.2025 відбулась лише 20.04.2026 (а.с.79-80).

Отже, остаточний розрахунок з позивачем проведено лише 20.04.2026, і пропуском встановлених законом строків виплати пенсії.

Оскільки сума пенсійної заборгованості виплачена позивачу, а компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону України № 2050-ІІІ та Порядку №159 здійснюється в день виплати основної суми доходу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.11.2022 у справі № 674/22/17, від 24.07.2024 у справі №520/2674/2020, від 31.07.2024 у справі № 480/1704/19, в яких зазначено, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Тобто виплата компенсації втрати частини доходів пов`язана з виплатою основної суми доходу».

У спірному випадку порушення має місце, адже суми належної позивачу пенсії були виплачені відповідачем 20.04.2026 несвоєчасно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі № 380/18104/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяС. М. Шевчук

суддіТ. І. Боршовський

С. П. Нос