Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №140/13837/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/13837/25 пров. № А/857/24708/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року (головуючий суддя Каленюк Ж.В., м.Луцьк) у справі №140/13837/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

17.11.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виготовленні і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (ГУ ПФУ у Волинській області) нових довідок про розмір грошового забезпечення, розрахованого відповідно до статей 9, 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (Закон №2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (Постанова №704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого Законами України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, “Про Державний бюджет України на 2025 рік”, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсоткових розмірах, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 рік та 2025 рік, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року; зобов`язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ у Волинській області нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року та на 18 червня 2025 року відповідно до вказаних нормативних актів із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого Законами України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, “Про Державний бюджет України на 2025 рік”, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсоткових розмірах, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 рік та 2025 рік, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року.

Позов обґрунтовує тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію, призначену на підставі Закону №2262-XII. Позивач вказує, що відповідно до пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції розрахунковою величиною окладів є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 12 травня 2023 року №481, яким у пункті 4 Постанови №704 встановлено фіксовану величину для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням (1762,00 грн), не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, яке набрало законної сили 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481, тож наявні підстави для перерахунку пенсії згідно зі статтями 43, 63 Закону №2262-ХІІ. Такий перерахунок пенсії неможливий без відповідних довідок про розмір грошового забезпечення, а відповідач на звернення про їх видачу відмовив.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року адміністративним позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року. Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожитковою мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції апелянт вказав, що умовою для перерахунку пенсій є зміна грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Право на встановлення порядку та умов перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку надано Кабінету Міністрів України. Водночас, з набранням чинності 20 травня 2023 року постановою Уряду від 12 травня 2023 року №481 пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції та розміри посадових окладів і окладів за військовим (спеціальним) званням розраховується виходячи з величини 1762,00 грн, тобто відсутня прив`язка до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Апелянт наголошує, що Кабінет Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, не приймав, списки осіб від органу Пенсійного фонду для виготовлення довідок не надходили. Після визнання протиправним та нечинним пункту 2 постанови від 12 травня 2023 року №481 Кабінет Міністрів України не вніс зміни до пункту 4 Постанови №4 та не змінив умови обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням і такі надалі розраховуються шляхом множення величини 1762,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 21 травня 2009 року, що підтверджується протоколом з пенсійної справи 0310001481 (Державна прикордонна служба України).

Листом від 30 вересня 2025 року №09/Є-9928/19759 на звернення позивача щодо виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року та на 18 червня 2025 року відповідач відмовив, мотивуючи тим, що розмір грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України визначено на рівні 01 лютого 2023 року. Оскільки відсутня подія підвищення (збільшення) діючим військовослужбовцям розміру грошового забезпечення у зв`язку із зміною у 2024-2025 роках розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також відповідного рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсій, як це визначено частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ, то відсутні підстави для підготовки довідок і їх надсилання до регіональних головних управлінь Пенсійного фонду України або на вимогу військових пенсіонерів.

Позивач не погодився з такими діями відповідача, а тому звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, визначає Закон №2262-ХІІ.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

З наведеного слідує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є: 1) зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або 2) введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (Порядок №45), також установлено, що у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, пенсії перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Згідно із пунктом 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Таким чином, перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Необхідно зазначити, що 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 (набрала чинності 01 березня 2018 року), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У той же час пунктом 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлена заборона використання мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (Постанова № 103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.

Отже, з 29 січня 2020 року (з дня набрання законної сили рішенням суду у справі №826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. При цьому, мінімальна заробітна плата для розрахунків розмірів цих окладів не застосовувалася взагалі.

Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704” (Постанова №481) скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (Офіційний вісник України, 2018 р., №20, ст. 662).

Пунктом 2 Постанови №481 внесено зміни до пункту 4 Постанови №704 та викладено абзац перший в такій редакції: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.”.

Таким чином, з дня набрання чинності Постановою №481 (20 травня 2023 року) замість розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, Кабінет Міністрів України запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання - 1762,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 при вирішенні питання про застосування розрахункової величини, визначеної як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, замість фіксованої грошової величини 1762,00 грн, встановленої Постановою №481, судова палата у пункті 62 відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі №600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі №420/3824/25 про те, що з дня набрання чинності Постановою №481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні; протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою №481.

Судова палата сформувала новий правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови №704 в первинній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.

Формуючи такий висновок, судова палата виходила з приписів частини третьої статті 7 КАС України щодо загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, з огляду на які пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню.

За правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі №340/507/22).

Таким чином, пункт 4 Постанови №704 підлягає застосуванню у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того, чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

Згідно з приписами статті 6 Закону України від 05 жовтня 2000 року №2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Натомість, пункт 4 Постанови №704 в редакції пункту 2 Постанови №481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину - 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття Постанови №704 як такої.

Приписи пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений у статті 7 Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-IX “Про Державний бюджет України на 2023 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2684,00 грн, а згідно зі статтею 7 Закону України від 09 листопада 2023 року №3460-IX “Про Державний бюджет України на 2024 рік” з 01 січня 2024 року - 3028,00 грн. У такому ж розмірі - 3028,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений з 01 січня 2025 року статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік”.

Отже, застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на 01 січня 2024 року, та похідне від цього зростання розміру грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого (посадового окладу та окладу за військовим званням) є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення у 2024 році виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, та право на перерахунок пенсії на її підставі.

Проте, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року в порівнянні з розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року, не змінився, тобто підвищення посадового окладу та окладу за військовим званням не відбулося, як наслідок, у відповідача відсутні підстави для формування та видачі позивачу нової довідки для перерахунку пенсії у 2025 році. Станом на 18 червня 2025 року також відсутня зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб як передумова для права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

З приводу позиції апелянта про те, що від органу Пенсійного фонду не надходили списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, то колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2024 року у справі №620/4786/23, за змістом яких зі зміною на підставі пункту 4 Постанови №704 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зміну (збільшення) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, пов`язується право на перерахунок раніше призначених пенсій в осіб з числа військовослужбовців, який має бути здійснений в централізованому порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто автоматично за наслідками вчинення узгоджених відповідним механізмом дій компетентних органів державної влади, у зв`язку із чим у пенсіонерів виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням. Натомість, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача. Невиготовлення уповноваженим органом державної влади довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому (належному) розмірі через неможливість здійснення перерахунку його пенсії з вини органу, уповноваженого видати таку довідку, що ставить під сумнів дотримання принципу “належного врядування”.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі № 140/13837/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. І. Довга

суддіІ. І. Запотічний

Т. І. Шинкар