Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №953/8613/26 — Київський районний суд м. Харкова

Суд: Київський районний суд м. Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №953/8613/26

Суддя: Кіндер В. А.

Справа № 953/8613/26

н/п 3/953/1660/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р. м.Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., за участю представника митниці Тупікової О.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові справу про порушення митних правил у відношенні:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), громадянина КНР, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.476 МК України, -

встановив:

04.03.2026 року до митного поста «Аеропорт «Харків» Харківської митниці особою уповноваженою на декларування ТОВ «МДК ЕКСПРЕС» ОСОБА_3 був поданий до митного оформлення додатковий реєстр 26UA807230R00003М7 на 182 міжнародних експрес- відправленнь (далі-МЕВ), зокрема МЕВ RF155256041CN, що раніше надійшло на ЦСС ТОВ «МДК ЕКСПРЕС», м. Харків, пр-т Льва Ландау, буд. 32.

При здійсненні митних формальностей по даному МЕВ виявлено товари (спортивне взуття), що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності.

До виявлених товарів, митницею, згідно статті 397 МКУ, були застосовані заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та направлено повідомлення про призупинення митного оформлення представнику правовласника (лист Харківської митниці від 26.03.2026 №7.14-3/16/14/1442).

Харківська митниця отримала від представника правовласника компанії NIKE Innovate C.V. Олександра ПАХАРЕНКА наступні документи: лист від 30.03.2026 № 222ДМС (вх №2373/13/7.14-3 від 31.03.2026), клопотання №313ДМС від 22.04.2026, висновок судового експерта від 21.04.2026 № 291-01 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності. Згідно вказаних документів, товари - спортивне взуття з маркуванням NIKE, що надійшли в МЕВ RF155256041CN, є контрафактними.

Отже, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), вчинив дії, направлені на ввезення на митну територію країни товарів з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення оголошень на сайті шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади до судових засідань, не з`явився.

У судовому засіданні представник Харківської митниці Державної митної служби України Тупікова О.О. обставини, викладені в протоколі про порушення митних правил, підтвердила та просила притягнути ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до відповідальності за ст.476 МК України.

Відповідно до ст.129 Конституції України, розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності особи стосовно якої складений протокол, суд враховує принцип судочинства, яким визнаний пріоритет публічного інтересу над приватним.

В матеріалах справи наявні докази направлення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) повідомлення про складання протоколу з додаванням його примірнику та повідомлення про направлення справи на розгляд до суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилась у друге поспіль судове засідання без поважних причин, вважаю за можливе розглянути справу за її відсутності.

Суд, вислухавши представника митниці, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшов наступного:

Відповідно ст.129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 1 ст.494 МК України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, моментом виявлення адміністративного правопорушення є час, коли уповноважена посадова особа митного органу безпосередньо встановила наявність події правопорушення та ознак його вчинення, що зобов`язує її негайно зафіксувати це у відповідному протоколі.

Якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст.522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом, що передбачено ч.1 ст.467 МК України.

Відповідальність за ст.476 МК України настає за ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, крім товарів, до яких відповідно до ч.3 ст.397 цього Кодексу не застосовуються заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності, передбачені ч.1 ст.397 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.397 МК України встановлено, що до товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, митні органи застосовують такі заходи що до сприяння захисту прав інтелектуальної власності: 1) призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, відповідно до ст. 399 цього Кодексу; 2) призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу відповідно до ст. 400 цього Кодексу;3) призупинення митного оформлення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, відповідно до ст.401-1 цього Кодексу. Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами, форма та вимоги до оформлення висновку правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ст.196 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України: 1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) товари, крім товарів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та порядку, встановлених ст. 376 і 378 цього Кодексу, на пропуск яких відповідно до закону потрібні документи державних органів, установ та організацій, уповноважених на їх видачу, - в разі відсутності таких документів; 3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до п.2.1.3 ст.18 Всесвітньої поштової конвенції, затвердженої Указом Президента України №316/2017 від 10.10.2017, забороняється вкладення в усіх категоріях відправлень контрафактних і піратських предметів. Відповідно до абз.9 п.2 Переліку вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №958 від 8.09.2023 у міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати предмети, ввезення яких заборонено до країн відповідно до їх законодавства та актів Всесвітнього поштового союзу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.235 МК України забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, відправлених з порушенням митних правил.

Статтею 397 МК України визначено, що органи доходів і зборів сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об`єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Приписами ст.495 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст.495 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Особи, що є суб`єктами, яким належать майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку, набувають право на їх використання для позначення відповідних товарів чи послуг на всій території України.

З аналізу викладеного вбачається, що ніхто не може використовувати цю торговельну марку без їх дозволу.

Згідно п.17 ч.1 ст.4 МК України, контрафактні товари - це товари, що є предметами порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку в Україні, на яких без дозволу міститься позначення, тотожне із охоронюваною в Україні торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарів, або яке є схожим настільки, що його можна сплутати з такою торговельною маркою.

Згідно з ч.14 ст.399 МК України у разі, якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджено висновком експерта або суб`єкта судово-експертної діяльності, або висновком правовласника про наявність порушення прав інтелектуальної власності, митний орган в установленому цим Кодексом порядку порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення вилучаються.

Згідно з листом правовласника ОСОБА_4 товари заявлені до митного оформлення за митною декларацією № RF155256041CN є контрафактними, оскільки пакування товарів, етикетки, серійні номери, якість кросівок не відповідають оригінальному продукту.

З висновку експерта № 291-01 від 21.04.2026 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності встановлено, що позначення у вигляді галочки, нанесені на товари, які переміщувалися через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес відправленням за митними деклараціями, в тому числі, № RF155256041CN, є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з торговельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів та послуг № 37120, права на яку належать компанії NIKE Innovate C.V., а також нанесені на такі самі товари, для яких зареєстрована торгівельна марка за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №37120.

З огляду на вищевикладене, вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України, підтверджується даними, які містяться в долучених до матеріалу про порушення митних правил документах:

-протоколі про порушення митних правил від 14.05.2026 № 0147/80700/2026, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вчинив дії, направлені на ввезення на митну територію України товарів з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;

- копією витягу з Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів міжнародної експрес-відправки № RF155256041CN, в якій вказано відправника;

- висновком правовласника про наявність порушення прав інтелектуальної власності, зі змісту якого вбачається, що компанія дійшла висновку, що у товарах, які переміщувались через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес відправленнях наявні ознаки порушення прав інтелектуальної власності на торгівельну марку;

- висновком експерта № 291-01 від 16.04.2026 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, в якому встановлено факт схожості відправлених виробів з товарним знаком компанії;

- описом предметів, вилучених у особи від 15.05.2026 року., згідно якої вилучено 3 пари спортивного взуття з маркуванням «Nike» (арт. FJ4736-400 – 2 пари; арт. FQ2765-100 – 1 пара).

Отже, вчинення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) правопорушення підтверджено належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, а тому суд кваліфікує дії особи за ст. 476 МК України, як ввезення на митну територію України товарів з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.

Обставин, що згідно зі ст. 34 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд не встановив.

На підстави викладеного, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують її відповідальність, характер та ступень суспільної небезпеки вчинених правопорушень, суд уважає, що особі слід призначити адміністративне стягнення в межах санкції статті у виді штрафу в розмірі від однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, що є достатньою мірою відповідальності з метою запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Крім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.

Також згідно ст. 519 МК України, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи.

Відповідно до ст. 520 МК України, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Отже, з особи підлягають до стягнення витрати за зберігання товару у даній справі у розмірі 141,05 грн (0,018 євро за 155 днів (з 15.05.2026) * 50,50 грн).

Керуючись ст. ст. 373, 476, 527-529 МК України, суд, -

постановив:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (одна) тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил: спортивне взуття з маркуванням "NIKE" 3 пари (арт. FJ4736-400 – 2 пари; арт. FQ2765-100 – 1 пара).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь Держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. та витрати за зберігання товару на складі митниці у розмірі 141,05 грн.

Роз`яснити особі, що відповідно до ч. 1 ст. 539 МК України штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання йому копії постанови митного органу про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.

Суддя В.А. Кіндер

Оригінал: reyestr.court.gov.ua