Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №570/3485/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3485/26

Номер провадження 3/570/1222/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м.Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , особу встановлено за паспортом громадянина України № НОМЕР_1 виданого 02.12.2019 року, за ч.3 ст.178, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.07.2026 року серії ВАД №751206, 16.06.2026 року о 20 год 40 хв в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, штовхав, шарпав, чим була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.07.2026 року серії ВАД №751205, 02.07.2026 року о 18 год 00 хв в с.Городок по вул.Привокзальна, 3, громадянин ОСОБА_1 перебував у п`яному вигляді, ішов та хитався, мав неохайний зовнішній вигляд, з розстібнутою ширінкою, чим ображав людську гідність та громадську мораль та двічі протягом року піддавався адміністративній відповідальності, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.178 КУпАП.

Вказані протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2, ч.3 ст.178 КУпАП відносно ОСОБА_1 були об`єднані в одне провадження номер 570/3485/26 (провадження 3/570/1222/2026).

ОСОБА_1 в судові засідання на неодноразові виклики до суду не з`явився, у передбачений законом спосіб повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи будь-які інші заяви до суду не подавав.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд вважає, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

У відповідності до ч.3 ст.178 КУпАП, розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п`яному вигляді, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Суб`єктом правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч.3 ст.178 КУпАП є фізичні осудні особи.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Відповідно до вимог ст. 17 КпАП України обставиною, яка виключає адміністративну відповідальність, зокрема, є вчинення правопорушення в стані неосудності.

Відповідно до ст. 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність вини у особи, що вчинила адміністративне правопорушення. Особи, що страждають психічними розладами й у силу цього не здатні усвідомлювати характер вчинених ними дій або оцінювати їх соціальне значення, а також не здатні керувати своїми діями через поразку вольової сфери психіки, не можуть діяти умисно або необережно, тобто виявити вину в адміністративно-правовому змісті.

Осудність - це психічний стан людини, який передбачає, що під час вчинення правопорушення людина може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудність є обов`язковою ознакою суб`єкта адміністративного правопорушення. Між осудністю й виною є тісний взаємозв`язок. Осудність, як і вина, - невід`ємний елемент складу адміністративного правопорушення. Осудність - ознака складу адміністративного правопорушення, що характеризує його суб`єкт; вина - ознака складу, який характеризує суб`єктивну сторону. Осудність, як і вина, характеризується певними ознаками: інтелектуальними й вольовими. Вольова ознака юридичного критерію неосудності - нездатність особи під час вчинення адміністративного правопорушення керувати своїми діями (бездіяльністю) - означає нездатність людини діяти з своєї волі, відповідно до своїх уявлень, переконань, нездатність утриматися від імпульсивних, мимовільних й інших подібних діянь. Інтелектуальна ознака юридичного критерію неосудності означає нездатність особи під час адміністративного правопорушення усвідомлювати фактичний характер і суспільну шкідливість вчинюваних діянь (бездіяльності) та їх наслідків, усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Як вбачається з досліджених доказів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №751206 від 02.07.2026 року, зокрема:

- заяви потерпілої ОСОБА_2 від 16.06.2026 року, остання просила притягнути до адміністративної відповідальності її сина ОСОБА_1 , який її ображає, чіпляється, шарпає, штовхає, виражається нецензурною лайкою. Також вказала, що сина має другу групу інвалідності є психічно хворим, наведені обставини підтверджуються також і письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16.06.2026 року;

- як вбачається з реєстраційних даних ЄО №7792 від 16.06.2026 року, 16.06.2026 року надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що 16.06.2026 року о 20 год 42 хв за адресою: АДРЕСА_1 , її син вчиняє домашнє насильство. Додаткова інформація: - перебуває на психоневрологічному обліку. Результат відпрацювання: Рапорт ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області грпп інспектора српп ОСОБА_3 від 16.06.2026 року згідно якого в ході реагування на повідомлення потерпілої, прибувши на місце та поспілкувавшись з потерпілою встановлено, що її син ображає та чіпляється до неї, виражається нецензурною лайкою. Також повідомила, що син має другу групу інвалідності та є психічно хворим та був доставлений до лікарні м.Рівне РОЦПЗН вул.Дубенська, 64;

- як вбачається з реєстраційних даних ЄО №7797 від 16.06.2026 року, 16.06.2026 року о 22 год 42 хв надійшло повідомлення з органів охорони здоров`я про те, що ОСОБА_1 мав намір повіситися на ремені, має групу по шизофренії. Діагноз: ППР на фоні вживання алкоголю, алкогольне сп`яніння, спроба суїциду;

- як вбачається з рапорту поліцейського офіцера громади ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції Рудь О. від 02.07.2026 року, встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується з негативної сторони, постійно порушує громадський порядок, ходить по вулиці в громадських місцях брудний, в п`яному вигляді на зауваження односельців не реагує, веде антисоціальний спосіб життя, має схильність до бродяжництва, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку. Відносно матері ОСОБА_2 постійно вчиняє дії, які підривають її психологічне здоров`я, приходить додому в п`яному вигляді, ображає нецензурною лайкою. З даним громадянином неодноразово проводилися бесіди профілактичного характеру, однак такі бесіди не мають ніяких позитивних результатів.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №751206 від 02.07.2026 року вказано про те, що здійснювалася фіксація на боді камеру №0006450, однак такий відеозапис до матеріалів справи не долучено.

Як вбачається з досліджених доказів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №751205 від 02.07.2026 року, зокрема: долучено фото з місця події, згідно рапорту поліцейського офіцера громади ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції Рудь О. від 02.07.2026 року, встановлено, що на території вул.Привокзальна, 3 в с.Городок було виявлено ОСОБА_1 , який перебував у п`яному вигляді, мав брудний, мокрий одяг, від нього розносився нестерпний запах, лежав неподалік дитячого майданчика. В подальшому встановлено, що дана особа двічі притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.178 КУпАП. На дану особу постійно надходять скарги, за його антисоціальну поведінку, мешканці села постійно скаржаться, що вказаний громадянин постійно порушує громадський порядок, вживає алкоголь, ходить по вулицях брудний, від нього йде нестерпний неприємний запах. На зауваження мешканців на свою поведінку не реагує; також судом досліджено постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративних стягнень за ч.1 ст.178 КУпАП (постанова серії ЕГА №1869998 від 11.09.2025 року) та постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.178 КУпАП (постанова серії ЕГА №1983589 від 02.03.2026 року).

Також у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №751205 від 02.07.2026 року вказано про те, що здійснювалася фіксація на боді камеру №0006450, однак такий відеозапис до матеріалів справи не долучено.

Таким чином, вказані обставини у наданих суду документах, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №751206 від 02.07.2026 року викликають у суду сумнів щодо осудності правопорушника, тобто у здатності ОСОБА_1 усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок хворобливого стану, який, як вбачається з матеріалів справи, з високою вірогідністю наявний в останнього.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, з наданих суду доказів неможливо беззаперечно встановити наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.3 ст.178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме наявності суб`єктивної його сторони.

Виходячи із того, що ініціатором протоколу первісно не було вчинено достатніх дій для з`ясування психічного стану особи, щодо якої складено протоколи, на дату вчинення дій, що мають ознаки адміністративного правопорушення, тобто чи не були обставини, що ставляться особі у вину, зумовлені загостренням його психічного хворобливого стану, не вжито дій щодо забезпечення особи правовою допомогою тощо, то зібрані у справі матеріали не доводять суду винуватість особи, натомість свідчать про порушення адміністративної процедури при їх складанні, що не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності загалом.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України", доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 3 ст. 178 КУпАП, а саме його суб`єктивної сторони.

Суддя звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 3 ст. 178 КУпАП, а тому дана справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, то судовий збір з нього не стягується.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 17, 20, 173-2, 178, 245, 247, 251, 252, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2, ч. 3 ст. 178 КУпАП ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2026 року, у зв`язку з надмірним навантаженням, а також з огляду на об`єктивні безпекові обмеження, зумовлені триваючою збройною агресією рф проти України та реальною загрозою повітряних атак на території м.Рівного та Рівненської області.

Суддя Гладишева Х.В.