Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №554/10010/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №554/10010/26

Суддя: Михайлова І. М.

Дата документу 20.10.2026Справа № 554/10010/26

Провадження № 2/554/4952/2026

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Михайлової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Максименко Ю.П., звернулась до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб, укладений з відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 12.08.2006 Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис №125.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказала, що від шлюбу у них з відповідачем народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З осені 2025 року подружнє життя не склалося та подружжя проживає окремо. Причиною припинення шлюбних відносин стали численні непорозуміння, зневага до дружини з боку чоловіка, безпідставні сварки між подружжям, ігнорування чоловіком спільних інтересів сім`ї, ставлення своїх інтересів в пріоритет. На думку позивачки, відповідач не здатний підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, будувати сімейні відносини на почуттях взаємної поваги, любові, дружби та взаємодопомоги. Після розірвання шлюбу просить залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 06.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 05.08.2026.

05.08.2026 розгляд справи відкладено на 19.08.20026 у зв`язку з неявкою учасників процесу.

19.08.2026 розгляд справи відкладено на 20.10.2026 у зв`язку з неналежним повідомленням відповідача про дату та час судового засідання.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник-адвокат Максименко Ю.П., не з`явились, 19.08.2026 через підсистему «Електронний суд» адвокат надала заяву, в якій просила розглянути справу без участі позивачки та її представника. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду.

Зокрема, надісланий на адресу за місцем реєстрації відповідача рекомендований лист з копією ухвали про відкриття провадження у справі, копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів, повідомленням про розгляд справи, ОСОБА_2 не було вручено, а поштове відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній». Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд судом цивільної справи, учасником якої він є.

Право надати відзив на позовну заяву відповідач не реалізував та не повідомив суд про причини неявки в судове засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача, представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з?явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, та те, що позивач не заперечувала проти постановлення у справі заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст.280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із свідоцтва про шлюб, виданого Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції серії НОМЕР_1 убачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 12.08.2006 зареєстрували шлюб, актовий запис № 125.

Судом встановлено, що подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримує. Від шлюбу сторони мають двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спір щодо місця проживання дітей у подружжя відсутній.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Згідно з ч.2 ст.114 СУ України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

За вимогами статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Позивачка ОСОБА_1 у позові просила залишити їй набуте від шлюбу прізвище « ОСОБА_5 ».

Відповідно до ч.1 ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Беручи до уваги, що фактично шлюб між подружжям розпався, сімейні стосунки припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, суд, вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового розгляду, тому він підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із такого.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема у разі задоволення позову – на відповідача.

Тому відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.105, 112, 113 СК України, ст.ст.12, 81, 141, 223, 229, 247, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 12.08.2006 Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис №125.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити набуте у шлюбі прізвище « ОСОБА_5 ».

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя І.М. Михайлова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua