Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №554/8256/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 20.10.2026Справа № 554/8256/26

Провадження № 2/554/4290/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Тоцької К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

24 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про надання фінансового кредиту № 37344-11/2024.

Відповідно до умов цього договору кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у сумі 14 600,00 грн. строком на 120 днів із відсотковою ставкою 1,00 % на день на залишок заборгованості.

Згідно з п. 3.1 кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплати процентів за його користування здійснюватиметься відповідно до Графіка платежів, що є невід`ємною частиною договору, та у терміни, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту п. 1.5. Позивач зазначає, що первісний кредитодавець виконав свої зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти в електронній формі шляхом перерахування на її картковий рахунок.

Надалі, 24 лютого 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 24022025, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 37344-11/2024 від 18.11.2024 року перейшло до позивача, який набув статусу нового кредитора.

У зв`язку з тим, що відповідачка не виконала належним чином умов договору, ухилилася від повернення кредиту та сплати відсотків, станом на дату закінчення строку кредитування у неї виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 39 420,00 грн.

Посилаючись на порушення зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідачки суму боргу в розмірі 39 420,00 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 02 червня 2026 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, і розгляд справи призначено у судовому засіданні на 01 липня 2026 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, проте у позовній заяві його представник адвокат Усенко М.І. зазначив, що розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подала.

Відподачку ОСОБА_1. суд належним чином повідомляв про розгляд справи. Зокрема, судова повістка про виклик на 01.07.2026 року та ухвала про відкриття провадження надсилалися відповідачці рекомендованими листами з повідомленнями про вручення за її зареєстрованою адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, поштові відправлення, трекінг Укрпошти № R0 6719 0750 326 та № R0 6722 6566 071, були повернуті на адресу суду без вручення адресату із відмітками «закінчення встановленого терміну зберігання» та «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Окрім цього, судом оформлено процесуальні довідки про неможливість доставки відповідачці SMS-повісток від 03.06.2026 року та 09.07.2026 року через некоректний формат мобільного номера, а також довідки про помилку доставки судових документів в електронному вигляді на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 через те, що відповідна поштова скринька не існує.

Ураховуючи, що відповідачка не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, а також те, що поштові повідомлення повернуто поштою без вручення з причин, які не залежали від суду, відповідачка вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи відповідно до процесуального законодавства.

Зі згоди представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів відповідно до вимог статей 280, 281 ЦПК України, що відповідає засадам спрощеного позовного провадження.

Дослідивши та оцінивши подані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Судом встановлено, що 18 листопада 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про надання фінансового кредиту № 37344-11/2024.

Укладення договору відбулося відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 205, 207 ЦК України за допомогою використання одноразового SMS-ідентифікатора для підпису електронного документа, після попередньої верифікації та ідентифікації клієнта через систему BankID НБУ.

Такі дії, вчинені в межах однієї сесії з фіксацією IP-адреси, свідчать про належне волевиявлення відповідачки на укладення кредитного договору, а електронний договір за своєю юридичною силою прирівнюється до письмового документа.

Факт перерахування кредитних коштів у розмірі 14 600,00 грн. на вказаний відповідачкою картковий рахунок № НОМЕР_1 повністю підтверджується наявною у матеріалах справи випискою по особовому рахунку клієнта, наданою Райффайзен Банком на запит суду.

Згідно з випискою, у листопаді 2024 року на рахунок ОСОБА_1 надійшли кошти від фінансової компанії в сумі 14 600,00 грн., які відповідачка в подальшому використовувала для розрахунків у торгівельних мережах та зняття готівки.

Викладене спростовує будь-які сумніви щодо фактичного отримання відповідачкою кредитних коштів та виникнення у неї боргових зобов`язань.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 вересня 2025 року у справі № 266/4900/21, що саме виписки за банківськими рахунками позичальника є належними та первинними доказами фактичного отримання грошей та правильності нарахування заборгованості.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України, у зв`язку з укладенням Договору факторингу №24022025 від 24.02.2025 р. до нового кредитора ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у повному обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Суд перевірив розрахунок заборгованості, наданий позивачем, станом на дату закінчення строку кредитування 120 днів від дати підписання договору, тобто станом на 18 березня 2025 року та встановив, що він є арифметично правильним, відповідає умовам договору та вимогам законодавства:

- заборгованість за тілом кредиту 14 600,00 грн.;

- заборгованість за нарахованими відсотками в межах строку договору 17 520,00 грн. нараховано за ставкою 1,00 % на день за 120 днів користування кредитом;

- заборгованість за штрафом за прострочення платежів 7 300,00 грн.

Всього загальна сума заборгованості становить 39 420,00 грн.

Аналізуючи нарахування відсотків, суд зазначає, що позивачем нараховано відсотки виключно в межах встановленого договором строку кредитування 120 днів.

Нарахування договірних відсотків поза межами цього строку після виникнення прострочення не здійснювалося, що повністю відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, відповідно до якої після закінчення строку кредитування право кредитодавця нараховувати договірні проценти припиняється.

Щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 7 300,00 грн., який нарахований відповідно до п. 5.3 договору, суд зазначає таке.

Кредитний договір між сторонами було укладено 18 листопада 2024 року. Закон України від 22.11.2023 № 3498-IX виключив норму про мораторій на нарахування штрафів та пені у період воєнного стану щодо нових споживчих кредитів, укладених після набрання цим Законом чинності.

Таким чином, звільнення від сплати штрафних санкцій на підставі воєнного стану не поширюється на зобов`язання за цим договором.

Сума штрафу 7 300,00 грн. становить 50 % від суми наданого кредиту, що відповідає встановленим законом обмеженням щодо максимального розміру неустойки за мікрокредитами.

За таких обставин, оскільки факт порушення відповідачкою грошового зобов`язання є доведеним, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 39 420,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Судові витрати позивача складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Позивачем надано документальні докази понесених витрат на правничу допомогу АО «Апологет» на підставі договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, детального опису виконаних робіт на загальну суму 8 000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить із встановлених ст. 137 ЦПК України принципів розумності, пропорційності та співмірності таких витрат зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконаних робіт.

Суд враховує, що дана цивільна справа є малозначною, відноситься до категорії типових спорів, які виникають із кредитних правовідносин, та її розгляд здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, представник позивача не брав безпосередньої участі у судових засіданнях, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, що істотно зменшило фактичні витрати часу адвоката та обсяг його участі в судовому процесі.

З огляду на зазначене, виходячи з критеріїв розумності, співмірності та справедливості, а також з метою забезпечення належного балансу між інтересами сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до 2 500,00 грн.

Сума судового збору у розмірі 2 662,40 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у повному обсязі на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280- 282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: 79029, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх; реквізити рахунку: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за кредитним договором № 37344-11/2024 від 18.11.2024 року в сумі 39 420,00 грн. (тридцять дев`ять тисяч чотириста двадцять гривень 00 копійок), яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту 14 600,00 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок);

- заборгованості за нарахованими відсотками 17 520,00 грн. (сімнадцять тисяч п`ятсот двадцять гривень 00 копійок);

- заборгованості за штрафом 7 300,00 грн. (сім тисяч триста гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236) витрати на сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В. Тімошенко