Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №948/950/26 — Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/950/26

Номер провадження 3/948/193/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026

Суддя Машівського районного суду Полтавської області Тимофєєва Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , працюючого автослюсарем ПП «Компанія Надєжда», РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИЛА :

12 вересня 2026 року, близько 21 год., ОСОБА_1 , за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме штовхав її та ображав нецензурною лайкою, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопо рушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, судом установлено, що дане правопорушення було вчинено у присутності неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який і викликав поліцію, тому суд вважає, що він у силу ч.4 ст.269 КУпАП є потерпілим.

Разом з цим, суд не може виходити за межі тих обставин та кваліфікації, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав за обставин, викладених в протоколі. Щиро каявся у вчиненому, зазначив, що примирився з потерпілою.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що за фактом домашнього насильства з боку свого чоловіка ОСОБА_1 , подружжя примирилося, просила суд суворо не карати чоловіка.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Ця форма домашнього насильства з об`єктивної сторони повинна характеризуватися діянням, наслідками та причинним зв`язком між ними.

Разом із цим, вказані дії повинні бути умисними тобто особа, яка його вчинила, має усвідомлювати протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачати її шкідливі наслідки та бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП підпадають лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суд зазначає, що для того щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 судом дослідженого наступні докази, а саме:

-рапорт чергового ВП № 3 про те, що 12.09.2026 о 21.07 год надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_3 , що за адресою АДРЕСА_2 , вітчим (колишній військовий) вчиняє домашнє насильство, погрожує побити, в будинку троє дітей, в ході розмови заявник закричав, що він почав бити маму та поклав слухавку (а.с.2).

-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 396304 від 12.09.2026, у якому викладені дата та час (12.09.2026 близько 21 год), місце ( АДРЕСА_2 ) та обставини (ображання нецензурною лайкою та штовхання), вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.3);

-пояснення потерпілої ОСОБА_2 , де вона зазначила, що 12.09.2026 близько 21.00 год повернувшись додому її чоловік ОСОБА_1 , маючи явно виражені ознаки алкогольного сп`яніння почав до неї чіплятися у ході чого ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, на зауваження не реагував (а.с.4);

-протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.09.2026 об 21:27 від ОСОБА_2 про вчинення домашнього насильства (а.с.5).

-письмовими поясненнями ОСОБА_4 , яка пояснила, що 12.09.2026 у вечірній час доби перебувала у гостях у своєї куми ОСОБА_2 , чоловік якої ОСОБА_5 близько 21.00 год ображав свою дружину нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою (а.с.6).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Отже, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, суд визнає щире розкаяння винного. Обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено, оскільки стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 працівником поліції при складанні протоколу ВАД № 396304 від 12.09.2026, особі не інкримінувався. Суд не може виходити за межі тих обставин та кваліфікації, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це погіршує становище особи, притягуваної до відповідальності.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його ставлення до вчиненого, майновий стан, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин і доходить висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 245,247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510,00 грн (п`ятсот десять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Г.Л. Тимофєєва