Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №539/3763/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №539/3763/26

Суддя: Пилипчук М. М.

Справа № 539/3763/26

Провадження № 2/539/2594/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання до досягнення дитиною трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання у сторін народилися діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні. Позивач не має можливості працювати внаслідок догляду за малолітньою дитиною. Відповідач жодної матеріальної допомоги не надає. Домовитися з відповідачем про добровільну сплату аліментів не вдалося. Наскільки відомо позивачу, відповідач аліменти нікому не сплачує, стягнення за виконавчими документами з нього не проводяться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх дочки, сина відповідач не має.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. Представник відповідача - адвокат Орленко Р. Е. 12 жовтня 2026 року подав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без участі відповідача та його представника, заперечень щодо позовних вимог не висловив, зазначив, що при вирішенні позову покладається на розсуд суду з урахуванням вимог сімейного та цивільного законодавства.

Рух справи

03 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання до досягнення дитиною трирічного віку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2026 року справу № 539/3763/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суддя на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся із запитом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно з відповіддю виконавчого комітету Новооржицької селищної ради від 11 вересня 2026 року № 02.1-24/1508 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 12 жовтня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Представник відповідача - адвокат Орленко Р. Е. 12 жовтня 2026 року подав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без участі відповідача та його представника, при вирішенні позову покладався на розсуд суду.

У судовому засіданні 12 жовтня 2026 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник відповідача просив розглядати справу без їхньої участі.

Відповідно до статті 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 20 жовтня 2026 року.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі між собою не перебувають. Рішення суду про встановлення факту проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу матеріали справи не містять.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 13 лютого 2025 року серії НОМЕР_1 , виданим Лубенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (актовий запис № 39).

Також сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 14 лютого 2018 року серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Бієвецької сільської ради Лубенського району Полтавської області (актовий запис № 01).

Відповідно до відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 07 липня 2026 року № 08/1/1-16/85, виданих виконавчим комітетом Новооржицької селищної ради, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані, зокрема, ОСОБА_1 (з 11 вересня 2014 року), ОСОБА_4 (з 05 березня 2025 року) та ОСОБА_3 (з 23 лютого 2018 року).

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу від 07 липня 2026 року № 1618-26-07025/1056 у період з грудня 2025 року до травня 2026 року ОСОБА_1 отримувала дохід лише від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з ознакою доходу «128 - соціальні виплати з відповідних бюджетів»: у грудні 2025 року - квітні 2026 року по 860 грн щомісяця, у травні 2026 року - 7 860 грн. Відомості про отримання позивачем доходу від трудової діяльності відсутні.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою працездатного віку. Доказів його непрацездатності, наявності медичних протипоказань щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності, а також доказів надання ним матеріальної допомоги позивачу суду не надано. Представник відповідача у поданому до суду клопотанні заперечень щодо позовних вимог не висловив.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (пункти 3, 4 частини першої статті 264 ЦПК України).

Саме суд має застосувати норми права, які регулюють спірні правовідносини, незалежно від того, на які норми послалися сторони (принцип jura novit curia - «суд знає закони»).

Позивач обґрунтовувала позовні вимоги положеннями частини другої статті 84 Сімейного кодексу України (далі - СК України), а у прохальній частині позовної заяви зазначила про стягнення аліментів «на утримання непрацездатної дружини». Водночас сторони у шлюбі між собою не перебувають, а позивач не посилалася на свою непрацездатність, тому суд самостійно визначає норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 21 СК України проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Разом з тим СК України передбачає окремі випадки виникнення права на утримання у жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Частиною другою статті 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до частини четвертої статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно з частиною другою статті 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Таким чином, частина друга статті 91 СК України поширює правила частин другої - четвертої статті 84 СК України на жінку та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Підставою виникнення права на утримання за частиною другою статті 91 СК України є сукупність таких юридичних фактів: жінка та чоловік не перебувають у шлюбі між собою; вони є батьками дитини; дитина проживає з тим із батьків, який заявляє вимогу про утримання; дитина не досягла трьох років; інший із батьків може надавати матеріальну допомогу.

Отже, відсутність рішення суду про встановлення факту проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а також доказів такого спільного проживання не є перешкодою для стягнення аліментів на утримання матері, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років. Непрацездатність позивача також не є обов`язковою умовою виникнення в неї права на утримання з цієї підстави.

Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (частина перша статті 79 СК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебувають у шлюбі між собою та є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з позивачем. Відомості про відповідача як батька дитини внесено до актового запису про народження та не оспорено. Дитина не досягла трирічного віку. Позивач отримує лише соціальні виплати та не має доходу від трудової діяльності. Відповідач є особою працездатного віку, доказів того, що він не може надавати матеріальну допомогу або надає її позивачу, до суду не подано.

Таким чином, у позивача виникло право на утримання від відповідача відповідно до частини другої статті 91, частин другої, четвертої статті 84 СК України як у матері, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років.

Відповідач, будучи обізнаним про розгляд справи через свого представника, відзиву на позов не подав, доказів на спростування доводів позивача не надав, заперечень щодо позовних вимог не висловив, поклавшись на розсуд суду. До суду не надано доказів, що відповідач не може надавати позивачу матеріальну допомогу: що він непрацездатний, має протипоказання до працевлаштування чи перебуває у скрутному матеріальному становищі. Так само не надано доказів, що відповідач сплачує аліменти на користь інших осіб або що на його утриманні є інші особи, яких він відповідно до закону зобов`язаний утримувати, крім дітей сторін у справі.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що позивач здійснює догляд за малолітньою дитиною, яка не досягла трирічного віку, отримує лише соціальні виплати, на її утриманні перебувають двоє дітей сторін, відповідач є працездатною особою, відомості про наявність у нього інших осіб, яких він за законом зобов`язаний утримувати, крім дітей сторін, відсутні. З урахуванням принципів справедливості та розумності, потреб позивача та можливостей відповідача суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви - 03 серпня 2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

Суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (стаття 430 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

З огляду на викладене, наявні підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач була звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів, з урахуванням частини шостої статті 141 ЦПК України, статті 4 Закону України «Про судовий збір», статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» із відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 244, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 430 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання як матері, з якою проживає дитина, у розмірі 1/6 (однієї шостої) частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 серпня 2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_4 ).

Суддя М. М. Пилипчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua