Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №539/4844/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4844/26

Провадження № 2-а/539/53/2026

РІШЕННЯ

іменем України

15 жовтня 2026 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання – Джадан І.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Савинської Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В позові вказано, що 23.09.2026 року інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Гаращенком А.Р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №7934010 відносно ОСОБА_1 .. Відповідно до змісту зазначеної постанови, 23.09.2026 о 21:07:32 за адресою: Полтавська область, Лубенський район, а/д Київ–Харків–Довжанський М03, 171 км, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DACIA DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , нібито керував ТЗ з номерним знаком, що неосвітлений в темну пору доби, чим порушив п. 2.9.в Правил дорожнього руху України. Вказаною постановою на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. Вважає, що вказана постанова є незаконною, необґрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення й неповним з`ясуванням обставин справи.

Перед виїздом позивач особисто переконався у повній технічній справності транспортного засобу, зокрема у роботі всіх зовнішніх світлових приладів та освітлення номерного знака. Повний розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено не було. Працівники поліції не здійснювали розгляду справи у порядку, передбаченому ст. 278–280 КУпАП. Інспектор поліції: не оголосив склад колегії/посадову особу, яка розглядає справу; не роз`яснив позивачу його процесуальні права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 59 Конституції України (в тому числі право на правову допомогу адвоката, право надавати пояснення та докази); не заслухав пояснень водія щодо обставин та технічного стану авто; відібрав документи водія та, не проводячи розгляду справи на місці, одразу виніс оскаржувану постанову. Відеодокази правопорушення відсутні та позивачу надані не були. Позивачу не було надано та роз`яснено жодних фіксуючих доказів на місці зупинки. Поліцейський не продемонстрував жодного відеозапису чи фотографії, які б підтверджували факт руху автомобіля з неосвітленим номерним знаком. Посилання у пункті 7 постанови на «Відео з бодікамера 469248» є лише формою запису і за відсутності самого відеозапису у матеріалах справи не доводить наявності правопорушення. Згідно з п. 31.5 ПДР України, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у п. 31.4 ПДР, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо — рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту. Навіть якщо припустити, що під час руху лампочка підсвічування номерного знака вийшла з ладу, вказана обставина виникла раптово в дорозі, не є умисним порушенням та не утворює складу адміністративного правопорушення. Поліцейський в порушення вимог п. 31.5 ПДР не надав водію можливості перевірити та усунути можливу несправність на місці чи доїхати до місця ремонту, а одразу протиправно застосував штраф. У пункті 7 оскаржуваної постанови зазначено про наявність відео з бодікамери №469248. Проте сам факт винесення постанови не є доказом вчинення правопорушення. Крім того, інспектором не надано жодних належних та допустимих доказів (фото- чи відеофіксації), які б беззаперечно підтверджували факт того, що номерний знак транспортного засобу дійсно був неосвітлений під час руху. Внаслідок винесення вказаної постанови порушено права та законні інтереси позивача, адже безпідставне притягнення до відповідальності покладає на нього додатковий фінансовий та моральний тягар.

Позивач прохає суд постановити рішення, яким скасувати постанову УПП в Полтавській області серія ЕНА №7934010 від 23.09.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ..

Від представника відповідачів Грешнової А.Ю. на адресу суду подано відзиви згідно яких вбачається, що вони повністю заперечують проти задоволення позовних вимог з наступних підстав. Вказано, що думка правопорушника та незгода його з притягненням до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності. Позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме: 23.09.2026, о 21 год. 07 хв., а/д М03, Київ-Харків-Довжанський, 171км, керував транспортним засобом DACIA DUSTER, номерним знаком НОМЕР_2 , в темну пору доби з не освітленим номерним знаком, чим порушив п.п. 2.9 (в) ПДР України. Додано відео з нагрудної камери поліцейського 469248 по факту виявлення правопорушення та по факту розгляду справи. Вказаних доказів є достатньо для доведення вини позивача «поза розумним сумнівом». Даний відеозапис містить інформацію щодо предмета доказування (на відео чітко зафіксовано факт порушення). Дане відео зафіксовано на технічний засіб, що має функції відеозапису і використовується для забезпечення публічної безпеки і громадського порядку. Доказ є достовірним, за допомогою нього можна встановити дійсні обставини справи, а саме наявність факту порушення ПДР України з боку водія автомобіля. Даний доказ, на виконання вимог ч. 3 ст. 77 КАС України, був покладений в основу прийнятті рішення щодо притягнення водія до адміністративної відповідальності. На місці розгляду справи позивача було ознайомлено з усіма правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується матеріалами відеофіксації з нагрудної камери інспектора. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання, у якому останній просив забезпечити його правовою допомогою під час розгляду справи. Інспектор, у свою чергу, повідомив, що водій може отримати правову допомогу, зв`язавшись зі своїм адвокатом у телефонному режимі, а також зазначив, що в цьому випадку законодавством не передбачено обов`язку забезпечувати водія такою допомогою. Що стосується клопотання про надання правової допомоги, необхідно наголосити на тому, що користування такою допомогою є виключно правом особи, а обов`язку забезпечувати водія такою допомогою на працівників поліції законодавством не покладено. Позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку, однак жодних дій, спрямованих саме на забезпечення прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу, не вчиняв. В подальшому від водія жодних заяв чи клопотань не надходило. Зміст оскаржуваної постанови повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, усі обов`язкові реквізити вказані, всі графи постанови заповнені. У постанові чітко описано допущене порушення і є посилання на нормативно-правовий акт, яким передбачено відповідальність за вказане діяння, а саме ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Прохав відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, розгляд справи провести без його участі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав та прохав його задовольнити. Пояснив, що перед початком руху він переконався у справності автомобіля. Під час руху йшов дощ. Під час руху він став свідком ДТП, у зв`язку з чим виходив з автомобіля дізнатись чи не потрібна допомога. При цьому номерний знак був освітлений. В подальшому його зупинили працівники поліції та повідомили, що задній номерний знак не освітлюється. Розгляд справи, на його думку, був формальним. Під час розгляду справи він прохав забезпечити участь захисника, але йому було відмовлено. За результатами розгляду працівник поліції виніс постанову про адміністративне правопорушення. Крім того, позивач зазначив, що йому не було роз`яснено право усунути несправність на місці.

Представник позивача Савинська Н.Ю. в судовому засіданні пояснила, що лампа освітлення номерного знаку могла раптово перегоріти, оскільки під час руху йшов дощ, а тому позивач об`єктивно не міг виявити таку несправність. В цей час номерний знак освітлювався світлом фар. Працівник поліції не роз`яснив позивачу його право надати пояснення та усунути несправність. Крім того зазначила, що відео надане відповідачами не є належним та допустимим доказом, оскільки воно переривається, на ньому не зафіксовано рух автомобіля з неосвітленим номерним знаком. Отже, вважає, що відео не містить доказів вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

В судове засідання представник відповідачів Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений. Згідно наданих відзивів прохав розгляд справи проводити без його участі.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.09.2026 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Гаращенком А.Р. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7934010 від 23.09.2026, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн. Постанова мотивована тим, що 23.09.2026 о 21:07:32 а/д Київ–Харків–Довжанський М03, 171 км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом DACIA DUSTER, д/н/з НОМЕР_1 , з номерним знаком, що неосвітлений в темну пору доби, чим порушив п. 2.9.в Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

До постанови додано відео з БК 469248.

П. 2.9.в ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений у темну пору доби.

Згідно ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однією із головних умов притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП є встановлення суб`єктивної сторони складу правопорушення, яка полягає в наявності умислу. Тобто водій має усвідомлювати те, що він керує автомобілем з неосвітленим номерним знаком. Однак, якщо така ситуація виникає в дорозі, то водій, відповідно до пункту 31.5 ПДР, має вжити всі можливі заходів для її усунення, а якщо зробити це неможливо рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту.

Отже, суб`єктивна сторона правопорушення за ст. 121-3 КУпАП визначається умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлює протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачає її шкідливі наслідки і бажає їх або свідомо допускає настання цих наслідків.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, до відзиву на позов, на підтвердження доводів правомірності постанови відповідачі додали доказ вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення - відеозапис з нагрудної камери поліцейського УПП.

Проте, відеозапис не містить відображення руху автомобіля з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, а лише містить відео авто, який припаркований на узбіччі.

Також, відеозаписом зафіксовано складання постанови відносно позивача, та підтверджено, що позивач не був обізнаний про наявність вказаної у постанові несправності.

Отже, відеозапис не містить доказів, що дії позивача спрямовані на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до вимог п. 31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Відеозапис свідчить, що поліцейський не роз`яснив ОСОБА_1 зазначені вимоги правил дорожнього руху, натомість повідомив, що водій під час руху повинен контролювати справність транспортного засобу.

Вказані вище обставини та відсутність будь-яких доказів на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, свідчать про недоведеність відповідачами наявності в діях ОСОБА_1 порушення ПДР України, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідачами вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7934010 від 23.09.2026 року слід скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 77, 243-246, 250, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7934010 від 23.09.2026 винесену поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Гаращенком Антоном Руслановичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом десяти днів з дня його складення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення виготовлено 20.10.2026.

Суддя Т.Д. Бєссонова